Постанова № 100805216, 21.10.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1719/21

Провадження № 3/617/497/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді – Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Вовчанська Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби «Вовчанськ», Харківського прикордонного загону про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бударки, Вовчанського району, Харківської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працює у Харківському прикордонному загоні (в/ч 9951) інспектором прикордонної служби 3 категорії - дозиметрист 3 групи ІПК віпс (тип А) впс «Вовчанськ», у військовому званні «сержант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

10.09.2021 року о 14 год. 45 хв. сержант ОСОБА_1 ніс службу по охороні державного кордону України у мобільному місці тривалого несення служби, здійснив неналежне керівництво прикордонним нарядом, неналежну організацію служби прикордонного наряду та неповагу до своїх службових обов`язків. Своїми діями сержант ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ч. ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України та п.п. 4 п. 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордоном.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся.

Крім пояснень ОСОБА_1 , його вина у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення № СхРУ № 111762 від 18.10.2021 року, відповідно до якого, 10.09.2021 року о 14 год. 45 хв. сержант ОСОБА_1 ніс службу по охороні державного кордону України у мобільному місці тривалого несення служби, здійснив неналежне керівництво прикордонним нарядом, неналежну організацію служби прикордонного наряду та неповагу до своїх службових обов`язків. Своїми діями сержант ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ч. ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України та п.п. 4 п. 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордоном, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17. 03. 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Враховуючи викладене суд враховує сформульовану Верховним Судом правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період", викладену в постанові від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17), відповідно до якої установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014№ 303/2014"Про часткову мобілізацію" (Указ № 303/2014). Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав, відтак встановлений з 17.03.2014 особливий період в Україні не скасований та продовжує діяти.

Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, як порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП визнається – щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальністьОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, враховуючи викладене, наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за скоєне, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі сто сорок п`ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, ч. 2 ст. 172-18, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення зач. 2 ст. 172-18 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі сто сорок п`ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн. 00 коп. (УДКСУ у Вовчанському районі, Казначейство України (ЕАП), Код одержувача 37345943, рахунок одержувача UA268999980313060106000020156).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя -