Ухвала суду № 100803302, 04.11.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6006/21

Провадження № 2-з/0274/121/21

УХВАЛА

04.11.2021 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши заяву адвоката - Гуменюка Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОТП Банк" про захист прав споживачів, визнання недійсними умов кредитних договорів, визнання бездіяльності незаконною, та зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в :

20.09.2021 представник позивача - адвокат Гуменюк О.В звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до АТ "ОТП Банк", у якому просить визнати недійсним п.5 частини №1 Кредитного договору №СМ- SМЕJ02/003/2008, укладеного 19.02.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (наразі АТ «ОТП Банк») щодо сплатити Комісії Банку за оформлення справи з відкриття Кредитного рахунку у розмірі 1% від розміру Кредиту; визнати недійсним п.5 Частини №1 Кредитного договору №СМ- SМЕJ02/003/2008, укладеного 25.07.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (наразі «АТ ОТП Банк») щодо сплатити Комісії Банку за оформлення справи з відкриття Кредитного рахунку у розмірі 1% від розміру Кредиту; визнати незаконною бездіяльність АТ «ОТП Банк» у непроведенні реструктуризації зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №СМ- SМЕJ02/003/2008, укладеного 19.02.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (наразі АТ «ОТП Банк») за її заявою від 22.07.2021 року; визнати незаконною бездіяльність АТ «ОТП Банк» у непроведенні реструктуризації зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №СМ- SМЕJ02/003/2008, укладеного 25.07.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (наразі АТ «ОТП Банк») за її заявою від 22.07.2021 року; зобов`язати АТ «ОТП Банк» провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №СМ- SМЕJ02/003/2008, укладеного 19.02.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (наразі АТ «ОТП Банк») за її заявою від 22.07.2021 року відповідно до п.п.6,7,8,9,11,12,13,14 п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» із врахуванням зміни строку основного зобов`язання в серпні 2013 року (без проведення нарахувань відсотків та пені після серпня 2013 року) та перерахунком незаконно утриманої Комісії за оформлення справи з відкриття Кредитного рахунку у розмірі 1% від розміру Кредиту; зобов`язати АТ «ОТП Банк» провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №СМ- SМЕJ02/003/2008, укладеного 25.07.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (наразі АТ «ОТП Банк») за її заявою від 22.07.2021 року відповідно до п.п.6,7,8,9,11,12,13,14 п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» із врахуванням зміни строку основного зобов`язання 04.06.2015 року (без проведення нарахувань відсотків та пені після 04.06.2015 року) та перерахунком незаконно утриманої Комісії за оформлення справи з відкриття Кредитного рахунку у розмірі 1% від розміру Кредиту.

Ухвалою суду від 27.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

03.11.2021 представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборони приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Волковій Євгенії Олегівні вчиняти будь-які дії по виконавчому провадженню відкритого за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.01.2021 року та здійснювати будь-які заходи, спрямовані на арештоване майно у даному виконавчому провадженні.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що на виконання рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2008 року, приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. постановою від 02.09.2021 року відкрито виконавче провадження №6666911, крім того 13.09.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 , а 23.09.2021 року постанову про опис та арешт майна боржника. В зв`язку з чим накладено арешт на майно належне ОСОБА_1 : будівлю торгового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю - магазин за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та транспортний засіб AUDI р.н. НОМЕР_1 . Тому враховуючи ту обставину, що позивач висуває позовну вимогу щодо зобов`язання фінансової установи провести обов`язкову реструкторизацію валютного зобов`язання, продаж вищезазначеного майна унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача.

Згідно частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів частини першої статті 153 та частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно пункту 2 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

За загальним правилом частини третьої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову визначені статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі вона повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої).

Згідно правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співрозмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відтак, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно роз`яснень пункту 6 постанови Пленуму Верхового Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З наданих заявником документів вбачається що у рамках виконавчого провадження №66669110 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. здійснюються передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» заходи з примусового виконання судового рішення, а саме: накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

При цьому, заявником не надано суду доказів, які б підвереджували, що приватним виконавцем, на виконанні якого знаходиться виконавче провадження №66669110, вчиняються дії спрямовані на відчуження зазначеного вище майна боржника.

Посилання заявника на те, що приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника вказують на виконання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», а не на намір проведення відчуження майна.

Крім того, на переконання суду, застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які о виконавчому провадженню, призведе до прямого втручання у дії приватного виконавця з виконання рішення суду, яке є чинним, при цьому ст.ст.149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися для зупинення виконання рішення суду.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153, 247, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У х в а л и в :

У задоволенні заяви адвоката - Гуменюка Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОТП Банк" про захист прав споживачів, визнання недійсними умов кредитних договорів, визнання бездіяльності незаконною, та зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.М.Вдовиченко