Рішення № 10080279, 26.02.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа 2-796/10 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючої судді Шевченко Н.М.,

при секретарі Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк Богуслав» до ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки , -

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Банк Богуслав» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк Богуслав» заборгованість за кредитним договором №19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року у загальному розмірі 17284378 (сімнадцять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень 93 коп., в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 5951 281 (пять мільйонів девятсот пятдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 56 коп., заборгованість проценти за користування кредитом в розмірі 351 886 (триста пятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) гривень 51 коп., пеню за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 10627 230 (десять мільйонів шістсот двадцять сім тисяч двісті тридцять) гривень 68 коп., три відсотки річних від суми боргу в розмірі 81687 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) гривень 45 коп., інфляційні втрати в розмірі 272292 (двісті сімдесят дві тисячі двісті девяносто дві) гривні 73 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Відкритим акціонерним товариством «Банк Богуслав» за кредитним договором № 19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року у загальному розмірі 17284378 (сімнадцять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень 93 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки належний ОСОБА_1 на праві власності пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., шляхом надання Відкритому акціонерному товариству «Банк Богуслав» права на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі покупцю в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки, в тому числі отримувати в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» довідку-характеристику на предмет іпотеки, дублікат технічного паспорту на предмет іпотеки, реєстраційне посвідчення або дублікат реєстраційного посвідчення на предмет іпотеки, отримувати у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П. дублікат договору купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №1847, отримувати в Господарському суді міста Києва Рішення Господарського суду м. Києва від 08 липня 2008 року у справі №25/296.

Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, а саме пункту сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., для його подальшої реалізації у розмірі 2302 594 (два мільйони триста дві тисячі пятсот девяносто чотири) грн.00 коп.

Передати предмет іпотеки, а саме пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., в управління відкритому акціонерному товариству «Банк Богуслав» на період реалізації предмету іпотеки, надавши Відкритому акціонерному товариству «Банк Богуслав» право на безперешкодний доступ до предмету іпотеки з метою організації його продажу (демонстрації потенційним покупцям, огляду спеціалістами тощо).

Зобовязати ОСОБА_1 передати Відкритому акціонерному товариству «Банк Богуслав» документи, що підтверджують право власності на предмет іпотеки, а саме оригінал Договору купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П. та зареєстрований в реєстрі за №1847; рішення Господарського суду м. Києва від 08 липня 2008 року у справі №25/296, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., якими є група приміщень: нежила будівля (Літ. А) пл. 439,70 кв.м.; майстерня (Літ. Б) пл. 107,00 кв.м.; будинок охорони (Літ. В) пл. 6,70 кв.м.; компресорна (Літ. Г) пл. 7,30 кв.м.; технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення), а саме - пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виданий Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Вподальшому позивач уточнив свої позовні вимоги в частині найменування позивача, оскільки позивач на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування з Відкритого акціонерного товариства «Банк Богуслав» на публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» , що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ « Банк Богуслав » від 22.12.2009 року, Довідкою з ЄДРПОУ від 24.12.2009 року та статутом ПАТ « Банк Богуслав » в новій редакції, засвідчені копія яких містяться в матеріалах справи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент подання позову відповідачем було прострочено сплату кредиту та процентів за його користування, у звязку з чим, позивачем нараховані штрафні санкції, за кредитним договором №19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року, укладеним між позивачем (кредитор за договором) та відповідачем (позичальник за договором), а всього на загальну суму 17284378 (сімнадцять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень 93 коп. Невиконання відповідачем умов кредитного договору №19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року, на думку позивача, відповідно до умов Іпотечного договору від 12 серпня 2008 року, укладеного між позивачем (іпотекодержатель за договором) та відповідачем (іпотекодавець за договором) з метою забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору, надає позивачу право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення своїх вимог за основним зобовязанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки тощо. Враховуючи, що у суду є повноваження щодо надання іпотекодержателю права продати предмет іпотеки третій особі - покупцеві шляхом укладення договору купівлі-продажу, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку», позивач для належного захисту свого права для задоволення свої вимог по кредитному договору за рахунок предмету іпотеки, вважає за можливе просити суд надати позивачу право на продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою у порядку передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Позовну вимогу про передачу предмету іпотеки в управління мотивує тим, що для належної реалізації предмету іпотеки в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме для отримання доступу до такого предмету іпотеки для демонстрації його потенційним покупцям, для огляду предмету іпотеки відповідними спеціалістами та оцінювачами, на час реалізації такого предмету іпотеки доцільно передати його в управління позивачу, адже така можливість передбачена в ст.34 Закону України «Про іпотеку».

Відносно позовної вимоги про витребовування правоустановчих документів на предмет іпотеки позивач зазначає, що така вимогу спрямована на дотримання належного порядку реалізації предмету іпотеки в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», адже відповідач не виконав обовязку, передбаченого п.3.1.12 Іпотечного договору, та не передав Позивачу на зберігання правоустановчі документи на предмет іпотеки, у звязку з чим у позивача виникли складнощі щодо реалізації предмету іпотеки.

Представник позивача Воронюк В.О. в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, однак, надав суду заяву, де підтримує позов в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутність в заочному провадженні.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток та телеграм на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року судом вирішено питання про ухвалення рішення у заочному провадженні справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

08 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк Богуслав», (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» (позивач), що підтверджується матеріалами справи), та ОСОБА_1 (відповідач) був укладений кредитний договір №19/02-КР-41/2008 (надалі за текстом Кредитний договір), відповідно до якого позивач зобовязувався надати відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 7000000 (сім мільйонів) гривень 00 коп., а відповідач, в свою чергу, зобовязувався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням (придбання нерухомості), сплатити позивачу проценти за користування кредитом із розрахунку 23 (двадцять три) проценти річних, та повернути кредит в повному обсязі до 07 травня 2010 року.

Згідно зі ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за Кредитним договором, відкривши ОСОБА_1 позичковий рахунок та надавши їй обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується Заявою на видачу готівки № 41 від 08.05.2008 2008 року на суму - 6015000,00 гривень, Заявою на видачу готівки № 65 від 14.05.2008 2008 року на суму - 985000,00 гривень, а також випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ОСОБА_1, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак як свідчать матеріали справи відповідач належним чином не виконав свої зобовязання за кредитним договором, не сплативши позивачу основну суму кредиту, а також проценти за користування таким кредитом, чим порушив умови Кредитного договору, а також ст.526, ч.1 ст.530, ст.629 Цивільного кодексу України.

Як передбачено п. 4.2.4. Кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, якщо відповідач хоча б одноразово своєчасно не сплатив проценти за користування Кредитом, та/чи наявне перевищення суми заборгованості до Договору суми Кредиту більш як на десять відсотків, а також у випадку порушення зобовязань за договором, зазначеним у п.2.1. Кредитного договору. При цьому терміном повернення кредиту є 30 (тридцятий) календарний день за останнім днем строку, в який відповідач повинен був виконати зазначені в п.4.2.4 Кредитного договору вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У звязку з тим, що Відповідач систематично порушував умови п.3.4.4 Кредитного договору щодо своєчасності сплати кредиту та процентів, які нараховуються за кредитним договором, позивач, керуючись ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та п.4.2.4. Кредитного договору, 05 лютого 2009 року надіслав на адресу відповідача лист №01/36-01 «Повідомлення про порушення зобовязання, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому предявив відповідачу вимогу в тридцятиденний строк достроково повернути позивачу всю суму кредиту, нараховані проценти за користуванням кредиту та нараховану пеню за порушення строків сплати процентів. Розмір заборгованості по основній сумі кредиту на момент предявлення вимоги становив 5951281 (пять мільйонів девятсот пятдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 56 коп., а загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 05 лютого 2009 року становив 6405732 (шість мільйонів чотириста пять тисяч сімсот тридцять дві) гривні 15 коп.

Зазначений вище лист був отриманий відповідачем 05 лютого 2009 року, а 10 лютого 2009 року відповідач надіслав на адресу позивача лист, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому позивач визнав в повному обємі розмір заявлених грошових вимог позивача, але, при цьому, відповідач повідомив про неможливість сплати вище зазначеного боргу через відсутність фінансової можливості.

Отже, суд приходить до висновку, що строк виконання вимоги позивача щодо повернення всієї суми кредиту сплинув 07 березня 2009 року, а з 08 березня 2009 року у відповідача виникла заборгованість за основною сумою кредиту в повному обємі, а саме у розмірі 5951281 (пять мільйонів девятсот пятдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 56 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини.

Умови нарахування і сплати процентів встановлені в розділі 3 Кредитного договору.

Відповідно до п.3.4.2 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця нарахування за повний календарний місяць та в день настання строку повернення Кредиту, на фактичні залишки заборгованості по Кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів за користування Кредитом визначається методом «факт/факт».

Згідно з п.3.4.4 Кредитного договору позичальник сплачує нараховані проценти за користування Кредитом у валюті Кредиту щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та одночасно з поверненням Кредиту, шляхом внесення належної до сплати суми грошових коштів в касу Банку або безготівковим шляхом на відповідний рахунок.

Однак, не зважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача із вимогою про належне виконання умов кредитного договору, відповідач систематично порушував умови п.3.4.4 Кредитного договору щодо своєчасності сплати процентів, які нараховуються за кредитним договором, а з листопада 2008 року і по теперішній час відповідач взагалі не сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що сума заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати процентів за користування кредитними коштами за Кредитним договором складає 351886 (триста пятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) гривень 51 коп.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 Цивільного кодексу України встановлює принцип безумовності та обовязковості виконання договору.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.5.1 Кредитного договору, за порушення встановлених кредитним договором строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також у випадку прострочення строку дострокового виконання зобовязань Відповідача щодо повернення кредиту та сплати всіх нарахованих процентів у строк, який визначений у п.4.3.7 Кредитного договору, Позичальник сплачує Позивачу пеню в розмірі 1 (один) відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Так, матеріалами справи підтверджується, що загальна сума пені за порушення відповідачем строків виконання зобовязань з повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування ним, яку відповідач повинен сплатити позивачу, складає 10627 230 (десять мільйонів шістсот двадцять сім тисяч двісті тридцять) гривень 68 коп., в тому числі пеня за порушення відповідачем зобовязання з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором у розмірі 9938640 (девять мільйонів девятсот тридцять вісім тисяч шістсот сорок) гривень 94 коп. та пеня за порушення відповідачем строку виконання зобовязання зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 688 589 (шістсот вісімдесят вісім тисяч пятсот вісімдесят девять) гривень 74 коп.

Згідно з ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитним договором передбачено (Розділ 5. Відповідальність сторін), що в разі порушення умов та/або невиконання та/або неналежного виконання зобовязань, передбачених цим Договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні усі завдані у звязку з цим збитки, зокрема, витрати, понесені банком, та неотриманні банком доходи, які б він одержав би, якби зобовязання були виконані належним чином. Розмір збитків від інфляційних процесів обчислюється виходячи з індексу інфляції на момент предявлення банком своїх вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір трьох відсотків річних за користування коштами, які відповідач відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України повинен сплатити позивачу за період невиконання Відповідачем своїх зобовязань по кредитному договору, а саме з 04 лютого по 20 липня 2009 року, становить 81687 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) гривень 45 коп.

В свою чергу, загальний розмір індексу інфляції на суму боргу за період з лютого по липень 2009 року включно, який відповідач повинен сплатити позивачу відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, становить 272292 (двісті сімдесят дві тисячі двісті девяносто дві) гривні 73 коп.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року складає 17284378 (сімнадцять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень 93 коп.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобовязань відповідача перед позивачем за кредитним договором, між позивачем (іпотекодержатель за договором) та відповідачем (іпотекодавець за договором) 12 серпня 2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П. (зареєстрований в реєстрі за №4009) (надалі за текстом Іпотечний договір), відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобовязання, що витікає з кредитного договору, передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку предмет іпотеки, а саме нерухоме майно, яким є пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., що складається з таких приміщень:

- нежила будівля під літерою «А», загальною площею 439,7 кв.м., що складається із приміщення №1 мийка 38,5 кв.м., №2 мийка 35,1 кв.м. (групи приміщень №1), приміщення №1 гараж 26,1 кв.м. (групи приміщень №2), приміщення №1 гараж 50,6 кв.м. (групи приміщень №3), приміщення №1 гараж 35,2 кв.м. (групи приміщень №4), приміщення №1 гараж 31,0 кв.м. (групи приміщень №5), приміщення №1 гараж 22,2 кв.м. (групи приміщень №6), приміщення №1 гараж 38,1 кв.м. (групи приміщень №7), приміщення №1 підсобне 2,7 кв.м. (групи приміщень №8), приміщення №1 підсобне 1,5 кв.м. (групи приміщень №9), першого поверху; приміщення №2 підвал 34,1 кв.м. (групи приміщень №4), приміщення №1 коридор 10,6 кв.м., приміщення №2 підсобне 3,5 кв.м., приміщення №3 кабінет 9,4 кв.м., приміщення №4 кабінет 23,4 кв.м., приміщення №5 кабінет 16,7 кв.м., приміщення №6 кабінет 17,1 кв.м. (групи приміщень №10), приміщення №1 тамбур 2,0 кв.м., приміщення №2 роздягальня 26,9 кв.м., приміщення №3 коридор 2,9 кв.м., приміщення №4 підсобне 10,7 кв.м., приміщення №5 вбиральня 1,4 кв.м. (групи приміщень №11), другого поверху;

- нежила будівля під літерою «Б», загальною площею 107,0 кв.м., що складається із приміщення №1 майстерня;

- нежила будівля під літерою «В», загальною площею 6,7 кв.м., що складається із приміщення №1 будинок охорони;

- нежила будівля під літерою «Г», загальною площею 7,3 кв.м., що складається із приміщення №1 компресорна (далі по тексту Предмет іпотеки).

12 серпня 2008 року позивачем, відповідно до ст.4 Закону України «Про іпотеку», було зареєстровано забезпечувальне обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 4010.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

У відповідності зі ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Також ст.33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В частині 1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Пунктом 3.4. Іпотечного договору передбачено, що позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобовязання (або тієї чи іншої його частини), забезпеченого іпотекою за іпотечним договором, воно не буде виконане.

Крім того, відповідно до п.3.8. іпотечного договору позивач має право за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату заборгованості по процентам за користування кредитом, повної сплати пені, штрафу та відшкодування збитків у випадках, передбачених кредитним договором, а також всі витрати, здійснені іпотекодержателем у звязку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та його наступною реалізацією, при необхідності, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Позивачем, у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» 05 лютого 2009 року було направлено відповідачу Повідомлення про порушення зобовязання, в якому позивач попередив відповідача про намір позивача в разі невиконання відповідачем вище зазначених вимог, задовольнити свої грошові вимоги та звернути стягнення на обєкти застави шляхом вчинення виконавчого напису в нотаріуса відповідно до умов укладених договорів застави транспортних засобів, іпотечного договору та договору поруки. Вказаний лист був отриманий відповідачем 05 лютого 2009 року, що підтверджується матеріалами справи.

В свою чергу, відповідач не надав суду доказів добровільного виконання вимог позивача.

Таким чином, враховуючи дату отримання відповідачем вищевказаного листа та тридцятиденний строк, наданий позивачем відповідачу на виконання вимоги про погашення заборгованості, з 08 березня 2009 року у позивача виникло передбачене ст.35 Закону України «Про іпотеку» та п.3.4. Іпотечного договору право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Дане положення також передбачено ст.590 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» та п.6.4. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд може надати іпотекодержателю право продати предмет іпотеки третій особі - покупцеві шляхом укладення договору купівлі-продажу, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

У звязку з чим, суд вважає за необхідне встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом надання позивачу права на продаж від свого імені пункту сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., будь-якій особі покупцю в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Згідно із Висновком з експертної оцінки, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, підготовленим субєктом оціночної діяльності ТОВ «Юридична фірма «Нюанс-де-Юре», ринкова вартість пункту сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м. на дату оцінки 19 червня 2009 року складає: 2302 594 (два мільйони триста дві тисячі пятсот девяносто чотири) грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну для реалізації предмету іпотеки у розмірі 2302 594 (два мільйони триста дві тисячі пятсот девяносто чотири) гривні 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для належної реалізації предмету іпотеки, в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», слід забезпечити доступ до предмету іпотеки для демонстрації його потенційним покупцям, для огляду предмету іпотеки відповідними спеціалістами та оцінювачами тощо, а отже позовна вимога про передачу предмету іпотеки на час його реалізації в управління позивачу з наданням позивачу права безперешкодного доступу до предмету іпотеки підлягає задоволенню.

Враховуючи спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», який суд вирішив застосувати на вимогу позивача, позивачу для продажу від свого імені предмету іпотеки іншим особам в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», необхідний оригінал правоустановчого документу та технічного паспорту на предмет іпотеки.

Правоустановчими документами на предмет іпотеки є Договір купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Рішення Господарського суду м. Києва від 08 липня 2008 року у справі №25/296, яким за Відповідачем визнано право власності на предмет іпотеки, невідємною частиною яких є реєстраційне посвідчення, видане Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна».

Згідно з п.3.1.12. Іпотечного договору іпотекодавець зобовязаний передати іпотекодержателю на зберігання документи, що підтверджують право власності на предмет іпотеки.

В свою чергу, судом встановлено, що відповідач не виконав обовязку, передбаченого п.3.1.12 Іпотечного договору та не передав позивачу на зберігання правоустановчі документи на предмет іпотеки, чим порушив п.3.2.12 Іпотечного договору.

За таких обставин суд доходить до висновку, що для захисту права позивача на реалізацію предмету іпотеку, яке гарантоване позивачу ст.33 Закону України «Про іпотеку», позовна вимога позивача про зобовязання відповідача передати позивачу правоустановчі документи та технічний паспорт на предмет іпотеки є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Крім того, враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року №825 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258», встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом справ майнового характеру у розмірі 120,00 грн., а згідно матеріалів справи витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи сплачені позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” у розмірі 30,00 грн., тому підлягає стягненню з відповідачки на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90,00 грн., т.я. позов подано до суду 07.08.2009 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 525, 526, 554, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 15, 58, 88, 208, 212-215, 218, 224-226, 232, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, код ЄДРПОУ 34540113) заборгованість за Кредитним договором №19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року у загальному розмірі 17286108 (сімнадцять мільйонів двісті вісімдесят шість тисяч сто вісім) гривень 93 коп., в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 5951 281 (пять мільйонів девятсот пятдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 56 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 351 886 (триста пятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) гривень 51 коп., заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 10627 230 (десять мільйонів шістсот двадцять сім тисяч двісті тридцять) гривень 68 коп., три відсотки річних від суми боргу в розмірі 81687 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) гривень 45 коп., інфляційні втрати в розмірі 272292 (двісті сімдесят дві тисячі двісті девяносто дві) гривні 73 коп., судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень 00 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» за Кредитним договором №19/02-КР-41/2008 від 08 травня 2008 року у загальному розмірі 17284378 (сімнадцять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень 93 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., який належить ОСОБА_1 на праві власності, що складається з приміщень:

- нежила будівля під літерою «А», загальною площею 439,7 кв.м., що складається із приміщення №1 мийка 38,5 кв.м., №2 мийка 35,1 кв.м. (групи приміщень №1), приміщення №1 гараж 26,1 кв.м. (групи приміщень №2), приміщення №1 гараж 50,6 кв.м. (групи приміщень №3), приміщення №1 гараж 35,2 кв.м. (групи приміщень №4), приміщення №1 гараж 31,0 кв.м. (групи приміщень №5), приміщення №1 гараж 22,2 кв.м. (групи приміщень №6), приміщення №1 гараж 38,1 кв.м. (групи приміщень №7), приміщення №1 підсобне 2,7 кв.м. (групи приміщень №8), приміщення №1 підсобне 1,5 кв.м. (групи приміщень №9), першого поверху; приміщення №2 підвал 34,1 кв.м. (групи приміщень №4), приміщення №1 коридор 10,6 кв.м., приміщення №2 підсобне 3,5 кв.м., приміщення №3 кабінет 9,4 кв.м., приміщення №4 кабінет 23,4 кв.м., приміщення №5 кабінет 16,7 кв.м., приміщення №6 кабінет 17,1 кв.м. (групи приміщень №10), приміщення №1 тамбур 2,0 кв.м., приміщення №2 роздягальня 26,9 кв.м., приміщення №3 коридор 2,9 кв.м., приміщення №4 підсобне 10,7 кв.м., приміщення №5 вбиральня 1,4 кв.м. (групи приміщень №11), другого поверху;

- нежила будівля під літерою «Б», загальною площею 107,0 кв.м., що складається із приміщення №1 майстерня;

- нежила будівля під літерою «В», загальною площею 6,7 кв.м., що складається із приміщення №1 будинок охорони;

- нежила будівля під літерою «Г», загальною площею 7,3 кв.м., що складається із приміщення №1 компресорна,

шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк Богуслав» права на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі покупцю в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки, в тому числі отримувати в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» довідку-характеристику на предмет іпотеки, дублікат технічного паспорту на предмет іпотеки, реєстраційне посвідчення або дублікат реєстраційного посвідчення на предмет іпотеки, отримувати у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Затварницької І.П. дублікат договору купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та зареєстрований в реєстрі за №1847.

Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, а саме пункту сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 560,7 кв.м., загальною вартістю 2302 594 (два мільйони триста дві тисячі пятсот девяносто чотири) грн.00 коп.

Зобовязати ОСОБА_1 передати Публічному акціонерному товариству «Банк Богуслав» документи, що підтверджують право власності на предмет іпотеки, а саме:

- оригінал Договору купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П. та зареєстрований в реєстрі за №1847;

- оригінал реєстраційного посвідчення, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», яке є невідємною частиною Договору купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за №1847, та Рішення Господарського суду м. Києва від 08 липня 2008 року у справі №25/296;

- технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення), а саме - пункт сервісного обслуговування автотранспорту (станція технічного обслуговування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виданий Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90,00 (девяносто) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення чи у порядку ч. 4 ст.295 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :