Постанова № 100802, 23.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.06 р. Справа № 2/209а

13 год. 45 хв. – 14 год. 30 хв. Зала судових засідань кабінет № 232

місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області у складі судді Ханової Раїси Федорівни

при секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Малого приватного підприємства “Надежда” м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними рішень від 30 вересня 2005 року № 0003042343/024447/10/23-213 та від 20 грудня 2005 року № 0003032343/2/33777/10/23-213

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

Представники:

від позивача: Фінченко А.А. – за дов. від 20 липня 2006 року

від відповідача: Кутько О.М. – за дов. від 16 червня 2006 року

від третьої особи: Федорова О.Ф. – за дов. від 23 серпня 2006 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов з урахуванням його зміни (арк. справи 4-7, 56, 94, 97) Малим приватним підприємством “Надежда” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішення від 30 вересня 2005 року № 0003042343/024447/10/23-213 (арк. справи 35), яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 4400 грн. за порушення норм Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями) та рішення від 20 грудня 2005 року № 0003032343/2/33777/10/23-213 (арк. справи 98), яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 527 грн. 65 коп. за порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями).

Представник відповідача у письмових запереченнях від 14 серпня 2006 року № 12208/10/10-013, письмових поясненнях від 23 серпня 2006 року (арк. справи 58-66, 100-102) та під час судового розгляду справи проти позовних вимог заперечує.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконне здійснення позапланової перевірки Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, наслідки якої покладені відповідачем в основу прийнятих спірних рішень, неправомірне застосування штрафу за порушення порядку здійснення розрахункових операцій, а саме визначення його у вигляді податкового зобов’язання.

Відповідач вважає, що перевірка здійснена працівниками третьої особи у межах компетенції, визначеної Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-12 (з наступними змінами та доповненнями), спірні рішення прийняті ним по факту встановлених порушень у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 16 серпня 2006 року господарський суд Донецької області залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача, Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька (арк. справи 93).

Третя особа вважає, що перевірка нею здійснена в межах компетенції податкового органу, встановлені порушення під час перевірки, оформлені належним чином (арк. справи 103-106).

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство “Надежда” м. Донецьк є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 19 січня 1998 року, включене до ЄДРПОУ за номером 13479211, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (арк. справи 43-48).

23 серпня 2005 року працівниками Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (арк. справи 68) було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивачем, а саме господарської одиниці - кафе “Гамбург”, що розташований за адресою: м. Донецьк, Центральний парк культури та відпочинку ім. А.С. Щербакова, висновки якої викладені в акті від 23 серпня 2005 року № 05620388/2343 (реєстраційний номер № 05640487/2343 від 1 вересня 2005 року), (надалі - акт перевірки) (арк. справи 23-24). Акт складений у присутності бармена Симоненко І.М., підписаний працівниками третьої особи та складений акт відмови бармена від підписання матеріалів перевірки (арк. справи 28).

На підставі висновків акту перевірки та за результатами адміністративного апеляційного оскарження (арк. справи 12-18, 31-33,71-91) відповідачем прийняті спірні рішення:

від 30 вересня 2005 року № 0003042343/024447/10/23-213 (арк. справи 35), яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 4400 грн. за порушення норм пункту 6 статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року № 18-92 (з наступними змінами та доповненнями);

рішення від 20 грудня 2005 року № 0003032343/2/33777/10/23-213 (арк. справи 98), яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 527 грн. 65 коп. за порушення норм пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними рішеннями визначені норми статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та норми статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Щодо здійснення перевірки третьою особою суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах серед інших функцій покладено виконання щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 цього Закону. Частиною 7 цієї статті (в редакції Закону України № 2505 від 25 березня 2005 року) визначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та “Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом відповідно до частини 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Стаття 11-2 цього Закону визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначених норм посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Позивач не скористався своїм правом недопущення представників податкового органу до перевірки.

З урахуванням приписів зазначених норм, виходячи з принципу законності як принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, що зазначений у статті 7 та частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що посадові особи третьої особи при здійсненні перевірки позивача діяли з порушенням норм Закону України “Про державну податкову службу в Україні” як засобу реалізації своїх прав, але вважати акт перевірки доказом одержаним з порушенням закону суд не вбачає за можливе з огляду на те, що перевірка здійснена третьою особою в межах повноважень податкового органу.

Суд зазначає, що порушення третьою особою порядку проведення перевірки при наявності права на таку перевірку безпосередньо не впливає на визнання спірних рішень недійсними.

Стосовно прийняття рішення по застосуванню штрафних (фінансових) санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій, а також здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлений факт продажу однієї пляшки вина “Тамянка” по ціні 20 грн., однієї пачки сигарет “Мальборо”, реалізованих за 7 грн. при максимальній ціні 4 грн. (23-24,26-27). Суд зазначає наявність складу правопорушення, яке обумовлює можливість застосування штрафу до суб’єкта підприємницької діяльності – позивача по справі.

У спірних відносинах суттєвим є наявність повноважень відповідача щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790 (надалі – Порядок), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,

спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у

межах їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Статтею 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України, серед інших, здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових

адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Указом Президента України "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 11 липня 2001 року № 510/2001 на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.

На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" від 7 серпня 2001 року № 940, відповідно до якої утворено у складі Державної податкової адміністрації України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (надалі - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.

На виконання Указу Президента України від 11 липня 2001 року № 510/2001, постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 року № 940 наказом Державної податкової адміністрації України від 9 серпня 2001 року № 320 створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 серпня 2001 року № 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого Департамент серед інших виконує і наведені вище завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 № 940.

Згідно з вказаним Положенням (відповідно до пунктів) Департамент виконує такі функції:

- (пункт 3.14) здійснює відповідно до законодавства регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та виробництва парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового;

- (пункт 3.16) організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної

продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами;

- (пункт 3.24) організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних

напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;

- (пункт 3.26) застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698, Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування, зокрема, таких видів діяльності:

- роздрібна торгівля алкогольними напоями;

- роздрібна торгівля тютюновими виробами.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, як його, так і функціями третьої особи як державним податковим інспекціям в районах, відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції Закону України № 2332 від 12 січня 2005 року) передбачено здійснення контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органу, що видають ці документи.

Пунктом 2 статті 11 зазначеного Закону (в редакції Закону України № 2332 від 12 січня 2005 року), серед прав органів державної податкової служби, передбачене право здійснення контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи.

Пунктом 11 зазначеної статті в редакції Закону України № 2505-15 від 25 березня 2005 року передбачене право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що законодавчими актами відповідачу не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки вказані повноваження віднесені до компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України. Оскільки відповідач не є підрозділом Департаменту, суд вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень та порушив порядок застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 спеціального Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У спірних відносинах зазначений принцип, а саме прийняття рішення у межах повноважень, порушений.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність повноважень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька для винесення спірного рішення про застосування фінансових санкцій за порушення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” та частини 6 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Актом перевірки (арк. справи 23-24) визначено, що на місці проведення розрахункових операцій відсутній реєстратор розрахункових операцій. Разом з тим, визначене встановлення не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 76 грн. 93 коп.

Суд не приймає посилання позивача на неправомірність визначення спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій у вигляді податкових зобов’язань з огляду на недоведеність зазначених тверджень. Спірне рішення визначає виключно застосування штрафних (фінансових) санкцій і не утримує в собі визначення їх у якості податкових зобов’язань.

Під час розгляду справи було встановлено, що штрафна (фінансова) санкція застосована відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій. Диспозиція зазначеної норми передбачає наявність складу порушення у випадку, якщо суб’єктом підприємницької діяльності застосовується реєстратор розрахункової операції, в розумінні статтей 1 та 2 зазначеного Закону, але розрахункова операція через нього не здійснена.

У спірних відносинах відсутність реєстратору розрахункових операцій обумовлює безпідставність застосування штрафної (фінансової) санкції за нездійснення через нього розрахункової операції (арк. справи 23). Відповідальність за незастосування реєстратора суб’єктом підприємницької діяльності нормами зазначеного Закону не передбачена.

Суд вважає, що при прийнятті спірного рішення відповідачем були порушені принципи обґрунтованості та розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає, що суб’єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірних рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Малого приватного підприємства “Надежда” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень від 30 вересня 2005 року № 0003042343/024447/10/23-213 та від 20 грудня 2005 року № 0003032343/2/33777/10/23-213 задовольнити повністю.

Визнати повністю недійсними рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 30 вересня 2005 року № 0003042343/024447/10/23-213 та від 20 грудня 2005 року № 0003032343/2/33777/10/23-213.

Присудити з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства “Надежда” м. Донецьк (83114, м. Донецьк, вул. Університетська,89, рахунок 26009980879 у ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 13479211) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 23 серпня 2006 року в присутності представників сторін та третьої особи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ханова Р.Ф.

вик. Бахар

3056723

Надруковано 4 примірники:

1 – у справу

2 – позивачу

3 – відповідачу

4 – третій особі