Ухвала суду № 100800649, 02.11.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

02.11.2021

Справа № 331/3420/21

Провадження № 1-кп/331/475/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі МОРОЗ Н.І.

за участю прокурора ЖУЛАЙ Г.С.

захисника РИБАЛКА О.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021082020000229 від 04.04.2021 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що підстав для закриття та зупинення кримінального провадження відсутні, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України підсудне Жовтневому районному суду міста Запоріжжя. Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України.

Учасники судового провадження, кожен окремо, вважають можливим призначити кримінальне провадження до розгляду у судовому засіданні.

Крім того, у судовому засіданні прокурор вважає за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник та обвинувачений щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, вважають за можливе змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт.

Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Угод про визнання винуватості чи про примирення в порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надходило. Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. При його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м.Запоріжжя. Проти відкритого судового розгляду учасники підготовчого провадження не заперечили.

Судом з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, визначено, що проведення судового розгляду буде здійснюватися суддею одноособово.

Таким чином, судом вчинено всі необхідні дії з підготовки кримінального провадження до судового розгляду, а тому наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв`язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Суд враховує вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, ви-кладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. (справа «Харченко протии України»), кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня над-ходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виг-ляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом до свободи особистості.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також прак тики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підс-тавою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо вівернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить із того, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, раніше був засудженим за вчинення корисливих злочинів, не має джерела доходу та може продовжити злочинну діяльність, не має стійких соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави та може переховуватись від суду, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам незаконно впливати на потерпілих, свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, доводи сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу були предметом розгляду під час обрання цього заходу, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому обраного запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, у тому числі на домашній арешт, крім тримання під вартою, також суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці до 02 січня 2021 року.

Крім того, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 314, 315 КПК України, суд

у х в а л и в:

Прийняти до розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на 10 годину 30 хвилин 10 листопада 2021 року.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 2 місяці, до 02 січня 2022 року.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, реквізити для внесення застави - отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінальне провадження № 1-кп/331/475/2021, ЄУН № 331/3420/21.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатисяіз населеного пункту, в якому він проживає: м. Запоріжжя, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2 , надіслати прокурору та Запорізькому слідчому ізолятору УДПС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Стратій Є.В.