Рішення № 100800332, 29.10.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1664/21

Провадження по справі 2/305/734/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

29.10.2021 року Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді В.Е.Ємчука

за участю: секретаря судового засідання М.І.Шемота

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання сина. Позов мотивувала тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано. Від шлюбу в них народилося двоє синів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати з нею, та з відповідача в її користь стягуються аліменти на утримання дітей. Старший син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття, у зв"язку з чим припинено стягнення аліментів на його утримання. Повнолітній син, ОСОБА_5 є студентом вищого навчального закладу, фахового медичного коледжу Івано-Франківського національного медичного університету, денної контрактної форми навчання. Згідно договору №13 від 02 серпня 2018 року, укладеного між Державним вищим навчальним закладом «Івано-Франківський національний медичний університет» в особі директора Рожка М.М. та нею, ОСОБА_1 , вона являється платником освітньої послуги з підготовки сина ОСОБА_3 спеціальності «Медсестринство» (лікувальна справа). Вартість навчання у 2021 році складає 12500 гривень та у 2022 – 6250 гривень. Вона, самостійно не взмозі нести витрати по оплаті за навчання, харчування, проживання в гуртожитку, витрати на проїзд сина. Оскільки в неї на утриманні також знаходиться ще один син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дитиною з інвалідністю та за яким вона здійснює догляд. У зв"язку із важкою хворобою молодшого сина, вона не може влаштуватися на роботу для отримання більшого доходу, бути спроможною одній забезпечувати дітей всім необхідним. ЇЇ сукупний дохід на місяць складає 7394 гривні, це ті кошти, які вона отримує від держави, як соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям та соціальну допомогу дітям з інвалідністю. Їх вкрай не вистачає на витрати, які вона несе в даний час. При цьому, в липні 2021 року вона вже сплатила за перший семестр навчання в сумі 6250 гривень. Крім цього, дитині потрібно повноцінне харчування, інші витрати пов"язані з навчанням ( підручники, спецодяг тощо), оплата за гуртожиток, за який вона між іншим зоборгувала, а також витрати на проїзд, мобільний зв"язок та інші, необхідні для життєдіяльності дитини. Відповідач, як батько дитини не надає жодної матеріальної допомоги на утримання сина, не цікавиться його навчанням та вихованням, хоча являється особою працездатного віку, може надавати матеріальну допомогу, однак цього добровільно не робить. Тому просить винести рішення про стягнення з відповідача в її користь аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_5 , у розмірі ј (однієї чверті) від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи з моменту подання позову до закінчення сином навчання, але не більше, ніж до досягнення сином 23 річного віку.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.09.2020 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

В межах встановленого строку відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив, в якому він позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи тим, що не відповідають дійсності твердження позивачки стосовно того, що він матеріальної допомоги сину не надає, навпаки він добросовісно сплачує аліменти на утримання дітей. Позивачка постійно дескредитує його як батька в очах сина, і вони стали менше бачитися, проте, коли він приходить до нього, то він завжди йому чимось допомагає. Щодо тверджень позивачки, що на її утриманні знаходиться ще один син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є дитиною з інвалідністю та вона веде за ним догляд, то ця інформація також не відповідає дійсності і є дуже перебільшеною та надуманою. Позивачка свідомо представляє їхнього сина інвалідом, який між іншим є нормальною дитиною, ходить до школи, та є таким, що не потребує постійного догляду та нагляду, і веде нормальний спосіб життя, як і всі інші діти, але позивачка свідомо на цьому маніпулює, і не хоче ніде працювати. Крім того, він зараз не працевлаштований і постійного заробітку немає, доходів не отримує, а також намагається облаштувати своє власне життя. В теперішній час він перебуває у цивільному шлюбі, та в його дружини є малолітній син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сама дружина є безробітною. Таким чином, на його утриманні цивільна дружина та її малолітній син. Також, звертає увагу суду на те, що термін навчання закінчується 30.06.2022, а позивач у позовних вимогах просить стягувати з нього аліменти до 23 річного віку, що є необгрунтовано. Крім того, він ніколи не ухилявся від відповідальності щодо утримання та виховання дітей, сплачував аліменти за рішенням суду до досягнення сином повноліття. У зв"язку з наведеним просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано, що стверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_1 , виданого 16 квітня 2009 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області.

Від шлюбу в сторін народилося двоє синів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про їх народження.

На даний час, син сторін, ОСОБА_5 досяг повноліття.

На підставі акту обстеження матеріально-побутових умов проживання позивачки від 10.09.2021 та довідки виконавчого апарату Рахівської міської ради №949 від 10.09.2021, встановлено, що син сторін, ОСОБА_5 проживає з позивачкою, ОСОБА_1 , та перебуває на її утриманні.

Згідно з довідкою фахового медичного коледжу Івано-Франківського національного медичного університету №170 від 10.09.2021 ОСОБА_3 є студентом 4 курсу даного навчального закладу.

Відповідно до договору від 02.08.2018 №13 про надання освітніх послуг, укладеного між Державним вищим навчальним закладом "Івано-Франківський національний медичний університет" та ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 навчається на платній основі та термін його навчання складає з 01.09.2018 до 30.06.2022 року.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 є повнолітнім, проте продовжує навчатися, форма навчання є денною, що виключає можливість власного працевлаштування, потребує матеріальних витрат на оплату навчання, житлово-побутові потреби, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, суд вважає доведеною обставину щодо потреби останнього в матеріальній допомозі батьків.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 Сімейного Кодексу України.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, зазначено про обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов`язок) настає за обов`язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В теперішній час відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги позивачці на навчання повнолітнього сина.

Згоди про участь кожного з батьків у витратах на утримання дитини сторони між собою не досягли.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві зазначає матеріальну неспроможність утримувати повнолітьнього сина, крім того свій обов"язок щодо сплати аліментів на неповнолітню дитину, встановлений рішенням суду виконав, заборгованості зі сплати аліментів немає, в даний час ніде не працює, жодних доходів не отримує, про що надав Відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, згідно яких за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2021 року інформація про доходи відсутня та розрахунок сплачених аліментів. Також має на утриманні дружину та її малолітню дитину.

Аналізуючи надані відповідачем докази, суд не вважає їх достатніми для не надання рідній дитині матеріального забезпечення на здобуття вищої освіти і насамкінець можливості розвитку, працевлаштування за професією, оскільки, ОСОБА_2 , являється молодою особою, працездатного віку, зі всіма можливостями для пошуку роботи й отримання відповідного доходу. Принаймні протилежного останнім не доведено.

Стосовно матеріального утримання дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 його нинішньої дружини, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, то у відповідача в силу сімейного законодавства не виникає обов"язку щодо його утримання, на відміну від батьківського обов"язку стосовно ОСОБА_3 , що в свою чергу суд розцінює як відсутність у відповідача інших аліментних зобов"язань, відсутність інших утриманців.

Більше того, посилання відповідача стосовно матеріального утримання іншої дитини, спростовує його доводи відсутності в нього доходів, заробітку та можливості надавати синові матеріального забезпечення на період його навчання.

Крім цього, суд критично оцінює міркування відповідача з приводу уникнення самою позивачкою працевлаштування через неможливість залишати друго сина, ОСОБА_7 , який хоча і є дитиною з інвалідністю, проте веде звичний, нормальний спосіб життя та ходить до школи, оскільки встановлення дитині статусу дитина з інвалідністю вже само по собі вказує на наявність важкої хвороби, потреби додаткового нагляду, постійного обстеження, лікування і тому подібне, а відтак обмежену можливість, в даному випадку позивачці, ОСОБА_1 , у виборі місця роботи.

Обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дітей, які хоча й досягли повноліття, однак продовжують навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їм можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітніх у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.

Разом з цим, відповідач ОСОБА_2 , виступаючи проти позовних вимог, будучи рівним в батьківських обов"язках з позивачкою, ОСОБА_1 , свій обов"язок по утриманні повнолітньої дитини на період її навчанна у вищому навчальному закладі, покладає повністю на позивачку, що суперечить принципу рівності прав та обов"язків батьків.

Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви

Таким чином, беручи до уваги обов`язковість сукупності таких юридичних фактів - як досягнення сином сторін повнолітнього віку, продовження ним навчання і у зв`язку з цим існування потреби у матеріальній допомозі, наявності у відповідача можливості надавати таку допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання сина - ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 27 вересня 2021 року і на весь період навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Крім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на спеціальний фонд Державного бюджету України, слід стягнути судовий збір в розмірі 908 гривень.

В силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 263, 263, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_3 ,мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі 1/4 (однієї чверті) від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи з моменту подання позову, 27.09.2021 до закінчення сином навчання, але не більше, ніж до досягнення сином 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 ,в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 908 гривень судового збору на рахунок: отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Рахівська тг/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA088999980313111206000007449 код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу *;101 судовий збір.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2021.

Суддя: В.Е.Ємчук