Рішення № 10079747, 22.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.10 р.                     Справа № 6/102                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства „Торговий Дім” Відкритого акціонерного товариства „Червоний металіст” м.Конотоп, Сумської області

до відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 158835грн. 14коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Кириченко Р.Ю. – представник по довіреності від 30.04.2010р.

від відповідача – Салацька І.В. – представник по довіреності №08-81/115д від 01.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Дочірнє підприємство „Торговий Дім” Відкритого акціонерного товариства „Червоний металіст” м.Конотоп, Сумської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області боргу за поставлену продукцію у розмірі 121522грн. 68коп., інфляційних у розмірі 11544грн. 65коп., 3% річних у розмірі 3236грн. 17коп., пені у розмірі 22531грн. 64коп. на підставі договору постачання №6/09424 від 06.04.2009р. (Усього 158835гн. 14коп.)

Справа слуханням відкладалась, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання, а також для представлення ними витребуваних документів по справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№01-15/618 від 31.05.2010р. позовні вимоги визнав частково та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог стосовно стягнення пені у розмірі 22531грн. 64коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

6 квітня 2009р. між Дочірнім підприємством „Торговий Дім” Відкритого акціонерного товариства „Червоний металіст” м.Конотоп, Сумської області та Державним підприємством „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області був укладений договір поставки №6/09424, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупцеві обговорену в даному договорі продукцію: апаратуру контролю роботи дегазації АКРД, аналізатор метану переносний „Сигнал 7”, контроль провітрювання тупикових виробок АКТВ, метан реле для забійних машин ТМРК-3.1М, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти дану продукцію й оплатити її на умовах, обговорених у даному договорі.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація №1 в якій визначено найменування продукції, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю з ПДВ, суму з ПДВ.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 2 червня 2009р. по накладній №1 за довіреністю №1731 від 02.06.2009р. здійснив поставку продукції, а саме: аналізатор метану АТ 3-1 у кількості 3к-т., метан-реле для забійних машин ТМРК-3.1М у кількості 2 одиниць, у адресу відповідача на суму 121 522грн. 68коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладна, довіреність до неї, податкова накладна і переконав суд у факті поставки продукції у адресу Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області.

Пунктом 2.4 договору постачання №6/09424 від 06.04.2009р. сторони встановили, що термін оплати продукції, що поставляється за цим договором по факту постачання продукції. Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 121522грн. 68коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Пунктом 6.3 укладеного договору передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсоток вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені в сумі 22531грн. 64коп. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України, та ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору постачання №6/09424 від 06.04.2009р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, то суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 22531грн. 64коп. підлягають частковому задоволенню у сумі 12 964грн. 64коп. з наступних підстав.

Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язаня, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, але як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснений розрахунок пені з 04.06.2009р. по 23.04.2010р. у кількості 324 днів, тобто позивачем був збільшений період нарахування пені, суд вважає, що нарахування пені має припинювальний термін.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що розмір пені за період з 04.06.2009р. по 05.12.2009р. (184 дні) відносно заборгованості у сумі 121 522грн. 68коп. складає 12 964грн. 64коп.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 3236грн. 17коп., які підлягають стягненню у повному обсязі.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 11544грн. 65коп., то вони підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем у розрахунку не вірно визначений індекс інфляції за період з 04.06.2009р.-23.04.2010р.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо інфляційних здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що розмір інфляційних за спірний період відносно заборгованості у сумі 121 522грн. 68коп. складає 11 096грн. 65коп. (Індекс інфляції за червень 2009р. квітень 2010р. складає 109,131341)

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні у сумі 11 096грн. 65коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, п. 6 ст.232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Торговий Дім” Відкритого акціонерного товариства „Червоний металіст” м.Конотоп, Сумської області до Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 158835гн. 14коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157 м.Макіївка, Донецької області, вул.Радянська,2, ЄДРПОУ 32442295) на користь Дочірнього підприємства „Торговий Дім” Відкритого акціонерного товариства „Червоний металіст” (41600 м.Конотоп, Сумської області, вул.Червонозаводська,5, ЄДРПОУ 3118974) борг за поставлену продукцію у розмірі 121522грн. 68коп., інфляційні у розмірі 11 096грн. 65коп., 3% річних у розмірі 3236грн. 17коп., пеню у розмірі 12 964грн. 64коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 488грн. 20коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 221грн. 12коп.

В решті частині позову відмовити.

У судовому засіданні 22.06.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.06.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя