Ухвала суду № 100796869, 01.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33483/21

Провадження № 1-кс/947/15083/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001270 від 19.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14,ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021160000001270 від 19.10.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України.

З обставин викладених у клопотання вбачається, що 30.10.2021, працівниками поліції, затримано під час скоєння кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час затримання ОСОБА_5 , на підставі ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236, було здійснено обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено:

1. Предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням №ТО2110352 «MR-654К» кал. 4.5 з магазином без набоїв та балону.

2. Гаманець чоловічий.

3. Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 .

4. Банківська карта Приватбанку для виплат № НОМЕР_1 .

5. Банківська карта Приватбанку універсальна № НОМЕР_2 .

6. Страховий поліс для водія «Оранта» на ім`я ОСОБА_5 .

7. Картка пенсійна «Аптека соціальна» №328026.

8. Візитна картка адвоката ОСОБА_6 .

9. Картка «Аптека № 3».

10. Візитка картка «Ринок Успех 5 ряд магазин НОМЕР_3 ».

11. Аркуш паперу із записом.

12. Аркуш паперу із записом.

13. Візитна картка «ювелір ОСОБА_7 »

14. Чек «Приватбанка».

15. Іконки в кількості 2 шт.

16. Аркуш із записами: отримувач 37310001006498 МПО820172 ОПО34322111.

17. Аркуш із записом рецепту.

18. Аркуш із записом «Де Скай».

19. Банківські купюри номіналом 1 долар в кількості 3 шт.

20. Банківська купюра номіналом 1 гривня в кількості 1 шт.

21. Медичні маски в кількості 3 шт.

22. Моток гладкої стрічки (скотч) марки «Джонсон».

23. Балаклава в кількості 1 шт.

24. Зв`язка ключів у кількості 2 шт.

25. Рукавиці сірого кольору «МАРА 551».

Надалі, вище перелічені речі, були оглянуті слідчим та в подальшому у відповідності до ст. 98 КПК України, на підставі винесеної постанови визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, осіб які можуть бути причетні до скоєння кримінальних правопорушень, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Беручи до уваги вищевикладене, а також ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з метою недопущення пошкодження, знищення, псування, перетворення, відчуження вищевказаного вилученого майна, яке є об`єктом, предметом та знаряддям кримінального правопорушення, та яке визнано в порядку діючого кримінально процесуального законодавства речовими доказами, задля виконання завдання та дотримання загальних засад кримінального провадження, виявлення та фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення за допомогою проведення відповідних судових криміналістичних експертиз, з метою забезпечення збереження речових доказів, які можуть бути використані для встановлення об`єктивної істини у вказаному кримінальному провадження, а також те, що є достатні підстави вважати що вище зазначені вилучені речі та документи набуті кримінально протиправним шляхом, в результаті чого зберігають на собі сліди кримінального правопорушення які мають суттєве значення для подальшого розслідування вказаного кримінального провадження, орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

2. Позиції учасників з приводу порядку розгляду даного клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Представник власника майна надала заяву про розгляд вказаного клопотання за її відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу

Ч. 1 ст. 98 КПК України-речовими доказами є матеріальні об`єкти, які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди абомістять іншівідомості, які можутьбути використані як доказ факту чи обставин,що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в рамках кримінального провадження 30.10.2021 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 30.10.2021 року, в порядку ст. 2018 КПК України, було затримано ОСОБА_5 та із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236, було здійснено обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено речі перелік яких міститься у клопотанні.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також осіб, причетних до їх вчинення.

Крім того, вилучені речі, перелік яких міститься у клопотанні, необхідні для проведення їх огляду за участю спеціалістів, з метою отримання інформації, яка на них міститься, що може мати значення для проведення досудового розслідування та використовувались безпосередньо для вчинення кримінального правопорушення, а також готування до його вчинення.

Відповідно до долученої до матеріалів клопотання постанови про визнання предметів речовим доказом та доручення до матеріалів кримінального провадження від 30.10.2021 року, вилучені під час особистого обшуку речі та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12021160000001270 від 19.10.2021 року.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі та документи можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовим доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого відчуження, зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на майно з забороною користування та розпорядження.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001270 від 19.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14,ч. 3 ст. 187 КК України задовольнити.

Накласти арешт з забороною користування та розпоряджатися майном, яке було вилучено 30.10.2021 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України в ході особистого обшуку, а саме:

1. Предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням №ТО2110352 «MR-654К» кал. 4.5 з магазином без набоїв та балону.

2. Гаманець чоловічий.

3. Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 .

4. Банківська карта Приватбанку для виплат № НОМЕР_1 .

5. Банківська карта Приватбанку універсальна № НОМЕР_2 .

6. Страховий поліс для водія «Оранта» на ім`я ОСОБА_5 .

7. Картка пенсійна «Аптека соціальна» №328026.

8. Візитна картка адвоката ОСОБА_6 .

9. Картка «Аптека № 3».

10. Візитка картка «Ринок Успех 5 ряд магазин НОМЕР_3 ».

11. Аркуш паперу із записом.

12. Аркуш паперу із записом.

13. Візитна картка «ювелір ОСОБА_7 »

14. Чек «Приватбанка».

15. Іконки в кількості 2 шт.

16. Аркуш із записами: отримувач 37310001006498 МПО820172 ОПО34322111.

17. Аркуш із записом рецепту.

18. Аркуш із записом «Де Скай».

19. Банківські купюри номіналом 1 долар в кількості 3 шт.

20. Банківська купюра номіналом 1 гривня в кількості 1 шт.

21. Медичні маски в кількості 3 шт.

22. Моток гладкої стрічки (скотч) марки «Джонсон».

23. Балаклава в кількості 1 шт.

24. Зв`язка ключів у кількості 2 шт.

25. Рукавиці сірого кольору «МАРА 551».

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1