Постанова № 100796617, 18.10.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2965/21

Номер провадження 3/495/1084/2021

18 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О., при секретарі Рачицької І.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

14.04.2021 року старшим оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України складено протокол №338/2021 про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради (далі – КНП «БДСБД» ООР), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та суб`єктом декларування відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, в порушення ч. 1 ст. 45 та п.2-1 розділу XIII Закону несвоєчасно, без поважних причин, подав 29.03.2021року об 22 год. 41 хвил. щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік.

Вказані дії містять склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України « Про запобігання корупції», та чинного законодавства, згідно статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 167 та 169 Цивільного кодексу України, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр), та Статуту засновником КНП «БДСБД» ООР (код 05497270, юридична адреса: Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, будинок 4), є орган місцевого самоврядування – Одеська обласна рада (код ЄДРПОУ 25042882, юридична адреса: м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4,). Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою КНП «БДСБД» ООР є комунальне підприємство.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті З Закону», під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно - господарські функції.

Відповідно до Примітки 1. до статті 364 КК України визначено поняття службової особи, згідно якої – службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах до уваги слід також брати положення частини третьої статті 65 Господарського кодексу України. Зважаючи на зміст цієї норми, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. До прикладу, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) таких юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.

При визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть в разі не визначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства він може бути посадовою особою і бути суб`єктом декларування в розумінні Закону з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функцій.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» під організаційно-розпорядчими обов`язками визначаються обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Статтею 6. Статуту визначені права, обов`язки і відповідальність керівника КНП «БДСБД» ООР, а саме: керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює генеральний директор (керівник); діє без доручень від імені підприємства, представляє його в установах та організаціях; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки; здійснює прийом на роботу і звільняє працівників підприємства, застосовує заходи заохочення і накладає стягнення.

Враховуючи вищевказане, виходячи із обсягів функцій ОСОБА_1 як в.о. генерального директора КНП «БДСБД» ООР, відповідно до Статуту, наділений адміністративно-господарськими функціями (обов`язками), щодо управління комунальним майном – КНП «БДСБД» ООР.

Ознакою наявності у в.о. генерального директора КНП «БДСБД» ООР ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих функцій (обов`язків), є його функції та обов`язки щодо здійснення керівництва працівниками КНП «БДСБД» ООР.

Таким чином, в.о. генерального директора КНП «БДСБД» ООР ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єктом відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на нього поширюється дія цього Закону, і він є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 530-IX від 17.03.2020), Розділ XIII Закону доповнено п. 2-1., відповідно до абзацу першого якого: встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Таким чином, в.о. генерального директора КНП «БДСБД» ООР ОСОБА_1 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, був зобов`язаний подати щорічну декларацію за 2019 рік, до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020р.

Проте, ОСОБА_1 , будучі суб`єктом декларування, який обізнаний щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подав відповідну щорічну декларацію за 2019 рік, лише 29.03.2021р. об 22 годині 41 хвилини, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого встановлено дату і час подачі ОСОБА_1 .

Згідно відповіді НАЗК на запит ДСР НПУ від 17.06.2020 № 5395/55/02-2020 щодо отримання інформації про роботу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Ресстр), повідомляється про таке, у зв`язку з проведенням програмно-технічного обслуговування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, доступ до нього було частково обмежено у період з 21:00 27.12.2019 до 09:00 28.12.2019. У період з 17:00 03.01.2020 по 12:40 04.01.2020 мала місце помилка у відсутності доступу до персонального кабінету та ненадходженням листів з посиланням для зміни кваліфікованого електронного підпису. Також повідомляємо, що за інформацією адміністратора П`Є Реєстр Державного підприємства «Українські спеціальні системи» (далі - ДІЇ «УСС»), з 09:00 15.01.2020 по 12:25 15.01,2020 при спробі подання або збереження документів в ІТС Реєстр виникала помилка «Помилка. Не вдалося з`єднатися з сервером. Спробуйте пізніше.». Також інформуємо, що з 10:00 11.03.2020 у окремих користувачів на етапі автентифікації та при спробах подання і збереження документів в ІТС Реєстр виникали помилки, які були усунуті 12.03.2020 о 16:00. Інших технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр, які б завадили поданню документів до ІТС Реєстр у запитуваний період не зафіксовано.

Таким чином, у ОСОБА_1 було достатньо часу та технічної можливості доступу до ІТС Реєстр для своєчасної подачі щорічної декларації за 2019 рік.

Також, згідно відповіді на запит за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2019-й рік, відсутність у нього поважних причин та визнав вину повністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно листа за підписом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 44-01/8418/19 від 06.02.2019 року), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасності подачі відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, своїми діями в.о. генерального директора КНП «БДСБД» ООР ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону та вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2019-й рік.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту, його службової діяльності та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, які виникли у нього, як у в.о. генерального директора КНП «БДСБД» ООР, яке розташоване за адресою: Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, будинок 4, що адміністративно-територіально відповідає Білгород-Дністровському району Одеської області.

В судове засідання учасники процесу з`явились.

18.10.2021 року ОСОБА_1 , подав до суду заяву, відповідно до якої просив суд, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Свою заяву ОСОБА_1 , обґрунтовую зокрема тим, що з 14.04.2021 року до 18.10.2021 року, а саме з моменту скоєння правопорушення вже пройшло понад 6 місяців.

Прокурор Чернов В.О., проти задоволення заяви ОСОБА_1 , про закриття провадження по справі, не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним закрити провадження по справі виходячи з наступного.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті; у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Як зазначено в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, тому під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа N 308/8763/15-а провадження N К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

З матеріалів справи вбачається, що вказане правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вчинено 14.04.2021 року. Таким чином, на день розгляду даної справи про адміністративне правопорушення минув встановлений законом строк накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі ст. 38, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до судової палати відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Боярський О.О.