Рішення № 10079553, 22.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2010Справа №2-29/2727-2010 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5.

До відповідача Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 4.

Про стягнення 297845,60 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача – Волков В.В., предст., дов. від 04.01.10р.

від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 заборгованості за спожиті послуги з водовідведення та водопостачання у сумі 268009,67 грн., індексу інфляції у сумі 16198,61 грн., 3% річних у сумі 3994,36 грн. та суми пені у розмірі 9642,96 грн. Також просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем не виконано належним чином зобов’язання щодо оплати поставленого товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано індекс інфляції та три відсотки річних.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення суми позову, в якій просив суд у зв’язку із тим, що відповідачем було частково сплачено суму основного боргу у сумі 15000,00 грн., стягнути з нього заборгованість у сумі 253009,67 грн., індекс інфляції у сумі 16198,61 грн., 3% річних у сумі 3994,36 грн. та пеню у сумі 9642,96 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, однак витребуваний судом письмовий документально обґрунтований відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд –

встановив:

30 січня 2007 року між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (п. 1.1 Статуту) та Сімферопольською виправною колонією АР Крим № 102 було укладено договір за № 689 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.

У відповідності із умовами вказаного договору, позивач (водоканал за договором) взяв на себе зобов’язання забезпечувати Абонента (відповідач за договором) питною холодною водою при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення, а Абонент приймає на себе зобов’язання споживати вказані в цьому пункті послуги у кількості не більш встановленого ліміту, а для організацій, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів, на суму не більше суми, що визначена кошторисом на утримання Абонента в частині послуг на водопостачання та водовідведенню в обсягах визначених договором. При цьому Абонент приймає на себе зобов’язання своєчасно оплачувати надані йому послуги по водопостачанню та водовідведенню.

У розділі четвертому вказаного договору сторони визначили, розрахунки за воду здійснюються згідно тарифів у розмірі за 1 куб.м. відпущеної води та за 1 куб.м. відведених стоків. Усі розрахунки Абонентом за відпуск води та приймання стоків здійснюються шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок позивача, у розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць. Авансовий платіж вноситься до 15 числа звітного місяця. Кінцевий розрахунок за отримані послуги по водовідведенню та водопостачанню здійснюється в продовж 3-х банківських днів з моменту отримання Абонентом виставленого позивачем рахунку за спожиті послуги.

У виконання своїх зобов’язань позивачем за надані передбачені вказаним договором послуги, було виставлено наступні рахунки: № 689 від 11.02.2009 р. на суму 15650,82 грн., № 689 від 10.03.2009 р. на суму 19455,94 грн., № 689 від 15.04.2009 р. на суму 16441,86 грн., № 689 від 14.05.2009 р. на суму 14668,37 грн., № 689 від 17.06.2009 р. на суму 36695,84 грн., № 689 від 14.07.2009 р. на суму 22498,96 грн., № 689 від 10.08.2009 р. на суму 33316,99 грн., № 689 від 14.09.2009 р. на суму 31582,64 грн., № 689 від 12.10.2009 р. на суму 28791,88 грн., № 689 від 12.11.2009 р. на суму 26795,42 грн., № 689 від 11.12.2009 р. на суму 27300,20 грн., № 689 від 12.01.2010 р. на суму 39394,13 грн., № 689 від 15.02.2010 р. на суму 42735,04 грн. Загальна сума виставлених рахунків становить 355328,09 грн.

На підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення між сторонами по справі складені та підписані наступні акти виконаних робіт: від 11.02.2009р., від 10.03.2009р., від 15.04.2009 р., від 14.05.2009р., від 17.06.2009р., від 14.07.2009р., від 10.08.2009р., від 14.09.2009р., від 12.10.2009р., від 12.11.2009р, від 11.12.2009р., від 12.01.2010р., від 15.02.2010р. (а.с. 14-26). Загальна кількість спожитої види за вказаними актами становить 802 куб.м., кількість прийнятих стоків також становить 802 куб.м.

Однак відповідачем виставлені рахунки оплачені частково у сумі 87318,42 грн., в наслідок чого на дату звернення із позовом за ним містилась у сумі 268009,67 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості, що виникла, на суму 15000,00 грн., у зв’язку із чим на дату розгляду справи за ним міститься заборгованість у сумі 253009,67 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за спожиті послуги у сумі 253009,67 грн., суду не подавалось.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, оскільки відповідачем не виконані належним чином взяті на себе зобов’язання щодо оплати наданих послуг, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 253009,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно вимог про стягнення суми пені розрахованої за період з 26.09.2009р. по 22.03.2010р. у розмірі 9642,96 грн. суд дійшов наступного.

Пунктом 11.1.1. договору визначено, що по спливу строку на оплату, вказаного у розділі 4 договору, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє в період прострочки від суми простроченого платежу за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, той факт, що відповідачем не були виконані належним чином зобов’язання щодо оплати наданих послуг, вимоги про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 9642,96 грн.,36 грн. також підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги про стягнення нарахованого індексу інфляції у сумі 16198,61 грн. та 3% річних у сумі 3994,36 грн. нараховані за період з квітня 2009р. по 22.03.2010р. оскільки, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 (м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 4; п/р 35219004000156 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 384026, код ЄДРПОУ 08563843) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5; п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) заборгованість у сумі 253009,67 грн., пеню у сумі 9642,96 грн., індекс інфляції у сумі 16198,61 грн., 3% річних у сумі 3994,36 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 2978,46 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5; п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) з державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) зайве сплачене державне мито у сумі 278,58 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.