Ухвала суду № 100795446, 02.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19163/21

н/п 1-в/766/830/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Фахрієвої А.Б.

прокурора: Лазуткіної О.Г.

представника Державної установи «Північна

виправна колонія (№90)»: Лапшова Ю.І.

засудженого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції з Державною установою «Північна виправна колонія (№90)», в залі суду м. Херсона подання начальника Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в:

Начальник Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (далі – ПВК №90) звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ним відбуто 2/3 частини строку покарання, призначеного за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 02.07.2019 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

Представник ПВК №90 в судовому засіданні подання підтримав, просив суд його задовольнити, зазначивши, що засуджений характеризується позитивно, протягом строку відбування покарання був працевлаштований, що дає можливість стверджувати про його виправлення. Засуджений ОСОБА_1 просив задовольнити подання, оскільки на час розгляду кримінального провадження щодо нього свою вину визнавав, являється інвалідом, проте був працевлаштованим і у разі звільнення планує повернутись проживати до своєї матері, яка також потребує його допомоги.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення подання, оскільки засуджений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, мав два стягнення за грубі порушення умов відбування покарання. Хоча і був працевлаштованим, проте протягом нетривалого часу. Наведені факти на її переконання свідчать про відсутність підстав вважати ОСОБА_1 таким, що довів своє виправлення.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані суду матеріали в обґрунтування заявленого подання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом

З матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_1 у ПВК №90 відбуває покарання за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 02.07.2019 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. Початок строку: 15.01.2019; кінець строку: 15.01.2023.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

ОСОБА_1 фактично відбув 2/3 частини строку покарання, що дає можливість розглянути питання про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. У відповідності до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Тобто головною умовою для прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що говориться і в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким».

Так, відповідно до довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_1 , останній за період відбування покарання 3 рази заохочувався начальником установи, шляхом оголошення подяки, зокрема: за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Двічі до ОСОБА_1 застосовано стягнення у виді догани та суворої догани, які станом на дату розгляду подання погашено. Згідно довідки на засудженого ОСОБА_1 щодо нарахування заробітної плати останній з грудня 2020 по серпень 2021 був офіційно працевлаштований, отримував заробітну плату. З характеристики на ОСОБА_1 вбачається, що він у ПВК №90 відбуває покарання з 05.03.2019. Згідно постанови начальника установи від 29.07.2021 переведений до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштований різноробочим на контрагентському об`єкті. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, з персоналом установи дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин. Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень ризику.

Відповідно до витягу з протоколу №42 від 24.09.2021 засідання комісії ПВК №90 прийнято позитивне рішення про направлення матеріалів до суду щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Постановою засідання міської спостережної комісії від 30.09.2021 погоджено подання ПВК №90 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 .

Не зважаючи на викладене та формальне існування достатніх підстав для звільнення засудженого ОСОБА_1 умовно-достроково, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ПВК №90, оскільки останній за час відбування покарання, хоча і був працевлаштованим, проте протягом нетривалого періоду часу. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних злочинів, від відбування покарання за які вже звільнявся умовно-достроково, проте вчинив новий злочин, що свідчить про неналежну оцінку своєї поведінку і відсутність мотивації до дійсного виправлення. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що всі заохочення щодо засудженого мали місце лише протягом 2021 року, що позбавляє можливості дійти висновку про доведення виправлення протягом всього часу відбування покарання.

Відбуття ж певної частини покарання, наявність заохочень за дотримання засудженим правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та факт працевлаштування на добровільних засадах засудженого самі по собі не можуть бути визнані достатніми підставами для застосування заохочувальної норми, визначеної ст. 81 КК України. Дотримання правил поведінки, безпеки праці, недопущення порушення правил внутрішнього трудового розпорядку є обов`язком засудженого, мірою його необхідної поведінки, і ці обставини не доводять виправлення засудженого.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх даних про те, що до ОСОБА_1 можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 – в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Валігурська Л.В.