Ухвала суду № 100795444, 02.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19151/21

н/п 1-в/766/826/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Фахрієвої А.Б.

прокурора: Мовчан І.А.

представника Державної установи

«Північна виправна колонія (№90)»: Лоскутова О.В.

засудженого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, в залі суду м. Херсонаподання Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про заміну невідбутої частини строку покарання більш м`яким відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі «Північна виправна колонія (№90)» (далі по тексту – ПВК №90) за вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 05.07.2019 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Начальник ПВК №90 звернувся до суду із поданням про заміну ОСОБА_1 невідбутої частини строку покарання більш м`яким, посилаючись на те, що останній відбув 1/2 частину строку покарання, характеризується позитивно, має заохочення, працевлаштований.

Представник ПВК №90 в судовому засіданні підтримав, зазначив, що ОСОБА_1 своє виправлення довів, оскільки має заохочення та офіційно працевлаштований, просив подання задовольнити з підстав, викладених у ньому. Засуджений подання підтримав.

Прокурор заперечувала проти задоволення подання ПВК №90. Зазначила, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався за вчинення тяжких злочинів, нові злочини вчиняв під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Працевлаштованим був не систематично, крім того мав стягнення за грубе порушення режиму відбування покарання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані суду матеріали в обґрунтування заявленого подання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Засуджений ОСОБА_1 в умовах ПВК №90 (з 11.09.2019) відбуває покарання за вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 05.07.2019 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Зараховано в строк покарання період з 02.03.2019 по 05.07.2019. Початок строку – 05.07.2019. Кінець строку – 02.04.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Отже, можливість заміни невідбутої частини покарання більш м`яким обумовлена наявністю двох складових: засуджений став на шлях виправлення та відбув певну частину строку покарання в залежності від ступеня його тяжкості (ч. ч. 3, 4 ст. 82 КК України). Тобто головною умовою для прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким – є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення, про що говориться і в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким».

Так на день розгляду подання, ОСОБА_1 фактично відбув 1/2 строку покарання, що дає можливість розглянути питання про заміну невідбутої частини покарання – більш м`яким. У відповідності до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

ОСОБА_1 за період відбування покарання 4 рази заохочувався начальником установи, шляхом оголошення подяки, зокрема за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та за виконання покладених обов`язків та дотримання правил поведінки. Має одне стягнення у вигляді догани (виявлено та вилучено мобільний телефон), яке на час розгляду подання погашено. За змістом довідки на засудженого ОСОБА_1 щодо нарахування заробітної плати та відшкодування завданих злочином збитків, засуджений протягом травня 2020 – липня 2021 був працевлаштований, отримував заробітну плату. З наданої характеристики на ОСОБА_1 вбачається, що він зарекомендував себе позитивно, працевлаштований робітником в цеху №1 виробничої зони установи. Приймає участь у програмі диференційно-виховного впливу «Фізкультура та спорт». Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень ризику.

Відповідно до витягу з протоколу №42 від 24.09.2021 засідання комісії ПВК №90 прийнято позитивне рішення про направлення матеріалів до суду щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 заміни невідбутої частини покарання більш м`яким. Відповідно до постанови засідання міської спостережної комісії від 30.09.2021 погоджено подання начальника ПВК №90 щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким ОСОБА_1 відповідно до ст. 82 КК України.

У той же час, враховуючи вищевикладене, зокрема беручи до уваги особу засудженого, суд приходить до висновку, що підстав вважати, що ОСОБА_1 своє виправлення довів немає, не зважаючи на офіційне працевлаштування та позитивні характеристики, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, відбуваючи покарання за якими двічі звільнявся умовно-достроково, проте належних висновків не зробив і знову вчинив умисний тяжких злочин. Хоча ОСОБА_1 і працевлаштований, проте лише протягом травня 2020 року – липня 2021 року, що не свідчить про систематичне працевлаштування, з огляду на відбування покарання у ПВК №90 з вересня 2019 року.

Слід також зауважити, що всі заохочення мали місце протягом року до вирішення питання щодо направлення матеріалів для заміни покарання більш м?яким. Отже, період протягом якого до ОСОБА_1 були застосовані заохочення може свідчити лише про завчасне створення умов для можливого застосування більш м`якого покарання, а не про прагнення довести своє виправлення.

Наведені вище обставини ставлять під сумнів факт виправлення засудженого, а тому беззаперечних підстав для задоволення клопотання останнього судом не вбачається,

Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про заміну невідбутої частини строку покарання більш м`яким відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 – в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Валігурська Л.В.