Рішення № 10079485, 22.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2010Справа №2-30/2635-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» (ЄДРПОУ 24984320), м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А (м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, 12-А).

До відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», Роздольненський район, с. Руч’ї, вул. Титова, 1-А (ЄДРПОУ 32989086).

Про стягнення 30167,30 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Шевчук Л.О., представник за довіреністю №4 від 02.01.2010р., у справі.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» (ЄДРПОУ 24984320), м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду АРК з позовом до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», Роздольненський район, с. Руч’ї (ЄДРПОУ 32989086) про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 30107,92грн., три відсотка річних за порушення здійснення грошового зобов’язання у розмірі 59,38 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати заборгованості за поставлений товар – засоби захисту рослин на загальну суму 30107,92грн. за видатковими накладними №272с від 10.09.2007р., №353с від 31.10.2007р., №369с від 20.11.2007р. та №109с від 03.06.2009р. також позивач просить стягнути 3% річних за порушення здійснення грошового зобов’язання у розмірі 59,38грн. та судові витрати.

21 червня 2010 року до канцелярії господарського суду АР Крим від позивача надійшла телеграма, в якій просить перенести судове засідання у зв’язку з раптовою хворобою представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 30107,92грн., трьох відсотків річних за порушення здійснення грошового зобов’язання у розмірі 59,38 грн. визнав у повному обсязі. Також представник надав документи для залучення в матеріали справи, витребувані попередніми ухвалами господарського суду.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.

Судовий процес фіксувався технічними засобами.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд –

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» з вересня по листопад 2007 року та в червні 2009 року здійснило поставку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нива» засобів захисту рослин на загальну суму 54115,20грн., що підтверджується видатковими накладними №272с від 10.09.2007р., №353с від 31.10.2007р., №369с від 20.11.2007р., №109с від 03.06.2009р та довіреностями серії ЯОГ №268120 від 10.09.2007р. на отримання цінностей Захлебаєвим В.О., серії ЯОП №975174 від 31.10.2007р. на отримання цінностей Романченко О.А., серії ЯОП №975197 від 20.11.2007р. на отримання цінностей Захлебаєвим В.О., №19 від 03.06.2009р. на отримання цінностей Філімончук А.П., наданими позивачем в матеріали справи (а.с. 57-64).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Господарського кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в позовній заяві, поставлений товар, за вищезазначеними видатковими накладними, був частково оплачений, а тому станом на 26.04.2010р. заборгованість СТОВ «Нива» перед позивачем за поставлений та отриманий товар становить 30107,92грн.

На підставі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

До теперішнього часу заборгованість в сумі 30107,92грн. відповідачем не сплачена, підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, а тому підлягає стягненню у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 відсотки річних за прострочення платежу за період з 03.04.2010р. по 26.04.2010р. в сумі 59,38грн.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 5) 3 відсотків річних, період прострочення платежу зазначений правильний, а тому суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3 відсотки річних підлягають задоволенню. Судом також враховано визнання відповідачем позову в цій частині.

На підставі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки матеріалами справі підтверджується наявність суми боргу, вимоги про стягнення позивачем суми обґрунтовані нормами законодавства, визнані відповідачем, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22 червня 2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 24 червня 2010р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», Роздольненський район, с. Руч’ї, вул. Титова, 1-А (р/р 260019457 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32989086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А (м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, 12-А) (р/р 26007050400021 ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 24984320), 30107,92 грн. заборгованості, 59,38 грн. 3% річних, 301,68грн. державного мита та 236,00грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.