Рішення № 10079371, 21.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.2010Справа №2-29/2012-2010 За позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону, м. Феодосія, вул. Руська, 10, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6.

До відповідачів 1. ТОВ «ЛК Юкрейн Груп», Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127.

2. Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України, АР Крим, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12

Про визнання недійсним договору.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача – не з’явився

від відповідачів – 1. Рижков С.В., предст., дов. від 18.05.10р.; 2. не з’явився

прокурор – Бакмаєв Ю.О., посв. № 327

Суть спору: Військовий прокурор Феодосійського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання недійсним договору про спільну діяльність по вирощуванню сільськогосподарської продукції від 10.12.2007р. укладеного між військовим радгоспом «Азовський» та ТОВ «ЛК Юкрейн Груп».

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що фактично оскаржуваний договір є договором оренди земельної ділянки, який укладено з порушенням Закону України «Про оренду землі», крім того військовий радгосп «Азовський» не мав права на укладення спірного договору, що у свою чергу є підставою для визнання його недійсним.

Відповідачем - ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у відзиві на позов, зокрема вказувалось на те, що оскаржуваний договір не має ознак договору оренди, а відтак відсутні підстави для визнання його недійсним.

Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін.

На дату судового засідання від військового радгоспу «Азовський» надійшов відзив на позов, в якому вказується нате, що спірний договір було укладено з порушенням діючого законодавства,, а відтак позов прокурора є обґрунтованим. До того ж в адресованій суду телеграмі військовий радгосп «Азовський» просив розглянути справу за відсутності представника.

У судовому засіданні яке відбулося 21.06.2010р. прокурором позовні вимоги підтримано.

Представником ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» раніш надані заперечення на позов підтримано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

встановив:

10.12.2007р. між Військовим радгоспом «Азовський» Міністерства оборони України та ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» укладено договір про спільну діяльність по вирощуванню сільськогосподарської продукції, предметом якого є те, що сторони за цим договором зобов’язуються спільно діяти для досягнення загальної мети: по збільшенню обсягів вирощування сільгосппродукції та отримання прибутку.

Пунктом 2.5 вказаного договору визначено, що сторони спільно займаються обробкою та вирощуванням зернових культур та іншої сільськогосподарської продукції на земельній ділянці розташованій в районі Азовського моря Ленінського району та Чорного моря АР Крим, загальною площею 14000 га.

У пункті 3.1 цього договору зазначено, що розрахунки за спільне використання земельної ділянки здійснюються щорічно у грошовій формі та в процентному відношенні від вирощеної сільськогосподарської продукції, з розрахунку: 50 грн. за 1 га на рік фактично використаних площ, а також 10% по підсумку збору врожаю, розраховується отриманою продукцією в кінці календарного року після вирахування усіх здійснених витрат пов’язаних з виробництвом продукції. Розрахунки здійснюються по фактично використаній землі щорічно на при кінці календарного року, але не пізніш першого числа грудня місяця.

Пунктом 4.2.4 цього договору, сторони визначили, що ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» має переважне право на продовження строку дії договору перед іншими можливими претендентами на підставі діючого законодавства.

У розділі шостому вказаного договору передбачено першочергове право ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» на придбання земель, що знаходяться у постійному користуванні військового радгоспу «Азовський».

Строк дії вказаного договору визначено до 10.12.1022р.

          Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

          Ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

          Аналіз тексту та умов оскаржуваного договору свідчить, що основними умовами зазначеного правочину є його строковість, платність та отримання певної земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Отримана продукція в подальшому залишається у ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» згідно п. 3.5 договору, що у свою чергу додатково свідчить про передачу земельної ділянки у користування саме для ведення підприємницької діяльності останнім.

Підстави набуття права на землю встановлені ст. 116 цього кодексу, згідно якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Статутом військового радгоспу «Азовський», затвердженого 25.05.1994 року заступником Міністра оборони України по тилу начальником тилу Збройних Сил України, та зареєстрованого 21.09.1994 року Ленінською районною державною адміністрацією, військовий радгосп «Азовський» заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю і підпорядковується Міністерству оборони України через Управління сільського господарства Міністерства оборони України яке є Органом управління майном.

Перебування військового радгоспу «Азовський» у державній власності також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 055240. відповідно до якої військовий радгосп «Азовський» має організаційно-правову форму господарювання - державне підприємство.

Право постійного користування земельною ділянкою Військовим радгоспом «Азовський» Міністерства оборони України відносно якої укладено спірний договір підтверджується державним актом серії І-КМ № 004762 від 12.02.1997р.

Тобто майно, що перебуває у користуванні військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України у тому числі земельні ділянки, є державною власністю.

З наведеного вище слідує, що користування земельною ділянкою відносно якої укладено оскаржуваний договір мало відбуватись лише після прийняття відповідного рішення органу виконавчої влади.

Проте, доказів того що оскаржуваний договір щодо користування земельною ділянкою площею 14000 га, укладено саме на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 цього кодексу визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки оспорюваний договір не відповідає ст. 203 ЦК України, то суд приходить до висновку, що Військовий радгосп «Азовський» не мав правових підстав для укладення договору про спільну діяльність по вирощуванню сільськогосподарської продукції від 10.12.2007р., а відтак вказаний договорі підлягає визнанню недійсним.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір про спільну діяльність по вирощуванню сільськогосподарської продукції від 10.12.2007р. укладений між військовим радгоспом «Азовський» Міністерства оборони України (АР Крим, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12; ідент. код 08388742) та ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» (Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127; ідент. код 34978102).

3.          Стягнути з ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» (Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127; ідент. код 34978102) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50 грн.

4.          Стягнути з ТОВ «ЛК Юкрейн Груп» (Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127; ідент. код 34978102) у доход державного бюджету (одержувач: 22050000 держбюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України (АР Крим, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12; ідент. код 08388742) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50 грн.

6.          Стягнути з військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України (АР Крим, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12; ідент. код 08388742) у доход державного бюджету (одержувач: 22050000 держбюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.