Рішення № 100786516, 03.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/8643/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.06.2021 №74011300008422 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву, подану громадянином Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за результатами розгляду видати посвідку на тимчасове проживання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було подано всі необхідні документи, передбачені п.32 постанови Кабінету Міністрів від 25.04.2018 України №322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», а тому єдиною підставою для отримання позивачем посвідки на тимчасове проживання є наявний з громадянкою України шлюб і прибуття за візою типу Д. В той же час, серед підстав, внаслідок яких територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, окреслених п.9 п.61 Порядку №322, відсутнє зобов`язання особи проживати за адресою, повідомленою в заяві-анкеті про видачу посвідки на тимчасове проживання. Обрання будь-якого місця проживання не впливає на право позивача на отримання посвідки на тимчасове проживання при наявності підстав, передбачених ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - а саме перебування у шлюбі з громадянкою України.

Суд ухвалою від 16.08.2021 розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що отримана УДМСУ у Чернігівській області інформація правоохоронного органу про те, що позивач не проживав у будинку за вказаною у заяві адресою, що підтверджується поясненнями його власника, свідчить про надання позивачем завідомо неправдивих відомостей щодо свого місця проживання, які не ґрунтуються на фактах і не відповідають дійсності, та були спростовані компетентним органом за запитом відповідача. У свою чергу, позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження свого проживання за вказаною у заяві адресою. Факт укладання дружиною позивача договору найма (оренди) житлового приміщення від 14.04.2021 в розумінні чинного законодавства не є підставою для визнання місця фактичного проживання позивача за відповідною адресою, оскільки даний договір лише підтверджує наявність у його дружини права на проживання у житлі з сім`єю, тоді як фактичне проживання у житловому приміщенні позивача спростовується матеріалами справи.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій вказав, що в діях позивача відсутній факт свідомого подання неправдивих відомостей щодо адреси перебування, оскільки раніше його дружиною було укладено договір оренди житла в м. Чернігові, та з її слів позивач у заяві-анкеті вказав адресу: АДРЕСА_1 . Підтвердженням викладеному також є пояснення від 16.09.2021, відібрані адвокатом від власника будинку в АДРЕСА_1 .

Відповідачем подані заперечення, в яких останній зазначає, що надана представником позивача копія пояснень власника будинку, розташованого у АДРЕСА_1 , не лише не спростовує, але й повністю узгоджується з наданими ним правоохоронному органу відомостями про те, що позивач у його будинку ніколи не проживав, що стало підставою для прийняття УДМСУ у Чернігівській області оскаржуваного рішення. Крім того, твердження представника позивача про надання позивачем інформації про своє місце проживання зі слів своєї дружини вкотре свідчить про надання ним неправдивих відомостей шляхом зазначення у заяві-анкеті щодо оформленням посвідки на тимчасове проживання адреси, про яку йому особисто навіть не було відомо.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

20.05.2021 позивач звернувся до УДМСУ у Чернігівській області із заявою-анкетою №100128572 про внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання (далі - заява) на підставі ч.14 ст.4 Закону України від 22.09.2011 №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773), а саме з огляду на возз`єднання сім`ї, оскільки він перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_2 .

04.06.2021 рішенням УДМС у Чернігівській області №74011300008422 позивачу відмовлено в оформлені посвідки на тимчасове проживання в України на підставі ч.9 п.61 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання».

Відповідно до змісту ч.9 п.61 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

В обґрунтування вказаного рішення про відмову в оформленні посвідки позивачу УДМСУ у Чернігівській області покладено інформацію надану НПУ ДСР УСР в Чернігівській області, якою зазначається, що скаржник не проживає за адресою, вказаною у заяві-анкеті про оформлення посвідки (а.с.55).

Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем 15.06.2021 направлено скаргу до ДМС України з вимого скасувати відповідне рішення УДМСУ у Чернігівській області та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів, оформивши позивачу посвідку на тимчасове проживання в Україні.

Відповіддю ДМС України від 16.07.2021 №Б-5366-21/8.1/2586-21 зазначено про відсутність підстав для відміни оскаржуваного рішення відповідача.

У зв`язку з викладеним, вичерпавши засоби захисту свого порушеного права в адміністративному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Так, в силу припису п.18 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до п.16 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Пункт 22 Порядку встановлює, що у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Відповідно до пунктів 23-24 Порядку після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення. Після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до неї відомостей про особу.

Пункт 35 Порядку передбачає, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів.

Як вбачається з заяви позивача, останній вказав, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до абз.6 п.36 Порядку у разі необхідності підтвердження інших відомостей про іноземця або особи без громадянства або дійсності поданих ними документів надсилаються запити до відповідних державних органів або їх територіальних органів (підрозділів), які надають відповідь протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.

На виконання вищезазначених приписів законодавства УДМСУ у Чернігівській області проведено перевірку інформації, зазначеної позивачем у своїй заяві, під час якої 25.05.2021 було направлено запит від 24.05.2021 до Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР в Чернігівській області ДСР НП України).

Відповідно до листа УСР в Чернігівській області ДСР НП України від 31.05.2021 №2341/55/124/01-2021, для з`ясування достовірності факту проживання позивача за вказаною ним у заяві адресою правоохоронним органом було здійснено перевірку, під час якої проведено бесіду із власником розташованого за даною адресою приміщення, який повідомив, що з позивачем не знайомий, позивач до нього не звертався, у його будинку не проживає та раніше не проживав.

Відповідно до п.37 Порядку рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі.

Підпунктом 9 п.61 Порядку визначено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

Таким чином, подання завідомо неправдивих відомостей особою, яка звертається для оформлення посвідки на тимчасове проживання, є обставиною, за наявності якої посвідка не оформлюється.

В обгрунтування своєї позиції, позивач зазначає, що повідомлення ним в заяві-анкеті адреси: АДРЕСА_1 було зумовлено тим, що дружиною позивача - ОСОБА_2 було укладено договір оренди з власником зазначеного будинку ОСОБА_3 . Змістом вказаного договору надається право орендарю - ОСОБА_2 , проживати разом з членами її сім`ї, яким є і позивач. Також зазначає, що власник ОСОБА_3 не знав, що позивач є чоловіком орендаря ОСОБА_2 та остання не повідомила власника про оформлення тимчасової посвідки, тому ОСОБА_3 і зазначив, що позивач за відповідною адресою не проживає, хоча має на це право як чоловік ОСОБА_2 на підставі договору оренди. З іншого боку ОСОБА_2 не передбачила, що можлива перевірка їхнього з чоловіком місця проживання, вказаного в заяві-анкеті, оскільки це стосується виключно приватного сімейного життя подружжя, тому і не приділила увагу, що варто попередити власника ОСОБА_3 про можливу перевірку з даного приводу.

Позивач вважає, що наявність договору оренди будинку надає позивачу право перебувати за адресою: АДРЕСА_1 , про що ним і було зазначено в заяві-анкеті, що виключає факт подання неправдивих відомостей позивачем.

Втім, на думку суду, факт укладання дружиною позивача договору найма (оренди) житлового приміщення від 14.04.2021 в розумінні чинного законодавства не є підставою для визнання місця проживання позивача за відповідною адресою, оскільки даний договір лише підтверджує наявність у його дружини права на проживання у житлі з сім`єю, тоді як фактичне проживання у житловому приміщенні позивача спростовується показами власника будинку, які були відібрані при проведенні перевірки.

Крім того, за пунктом 1.6 Договору найма (оренди) житлового приміщення від 14.04.2021 орендар приймає житло в користування на підставі акту прийому-передачі (а.с.21). Втім, матеріали справи такого акту прийому -передачі не містять.

З огляду на наведене, надана представником позивача копія пояснень власника будинку, розташованого у АДРЕСА_1 , не лише не спростовує, але й повністю узгоджується з наданими ним правоохоронному органу відомостями про те, що позивач у його будинку ніколи не проживав, що стало підставою для прийняття УДМСУ у Чернігівській області оскаржуваного рішення.

Щодо аргументів представника позивача про відсутність у особи обов`язку проживати за вказаною ним адресою суд зазначає, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, встановлює вимоги щодо правдивості будь-яких відомостей, які надаються заявником, зокрема про своє місце проживання. Саме повідомлення державному органу інформації, яка відповідає дійсності, і є обов`язком особи у даному випадку. Можливе незнання позивачем наведених вимог законодавства, на що вказує його представник, не надає йому права порушувати їх та подавати органу державної влади відомості щодо себе, які не відповідають дійсності.

Наведені у позовній заяві доводи стосовно порушення вказаним рішенням права позивача на сімейне життя до уваги не беруться, оскільки передбачена законодавством відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання з підстав надання заявником завідомо неправдивих відомостей не ставиться у залежність від наявності у особи права на отримання такої посвідки у зв`язку з возз`єднанням сім`ї відповідно до Закону №3773.

Крім того, відповідно до абзацу третього пункту 62 Порядку іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в оформленні чи видачі посвідки, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку.

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на висновки постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №826/16079/18 з огляду на суттєво відмінні обставини, а саме підтвердження фактичного проживання позивача власником житлового приміщення.

Відтак, у день прийняття оскаржуваного рішення Управлінням державної міграційної служби України у Чернігівській області було дотримано норми Порядку та прийнято спірне рішення з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (адреса для листування АДРЕСА_2 );

Управління державної міграційної служби в Чернігівській області (вул. Шевченка, 51-а, м.Чернігів, Чернігівська область,14013, код ЄДРПОУ 37804450).

Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2021 року.

Суддя Л.О. Житняк