Рішення № 100786135, 01.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року справа № 580/5817/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу відокремленого структурного підрозділу "Канівський фаховий коледж культури і мистецтва Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся відокремлений структурний підрозділ "Канівський фаховий коледж культури і мистецтва Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини" (далі — позивач) з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області (далі — відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Управління Держпраці у Черкаській області від 02 серпня 2021 року №ЧК 411/1493/АВ/П.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем здійснено позаплановий захід державного нагляду у зв`язку з розглядом звернення ОСОБА_1 від 06.07.2021 про порушення відносно неї вимог законодавства про працю. В ході здійснення вказаного заходу відповідачем інспекційне відвідування з виходом до позивача не здійснювалось. При цьому відповідачу надано всі необхідні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 звільнено без порушенння вимог законодавства про працю.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши 17.09.2021 до суду письмовий відзив в якому зазначив, що наявність процедурних порушень не спростовує викладені в акті перевірки від 02.08.2021 №ЧК411/1493/АВ обставини. Так, позивачем при звільненні ОСОБА_1 не враховано її переважного права залишення на роботі, інші посади відповідної кваліфікації звільненій особі не пропонувались, підтвердження того, що вказаній особі у день звільнення видано копію наказу про звільнення в ході перевірки не надано. За вказаних обставин вважає, що оскаржуваний припис є правомірним, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

У період з 22.01.1981 по 29.06.2020 ОСОБА_1 обіймала посаду викладача фортепіано та концертмейстера Канівського культучилища, яке в подальшому перейменовано на Канівський коледж культури і мистецтва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини відокремлений структурний підрозділ університету.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2021 по справі №697/2233/20 визнано незаконним та скасовано наказ директора Канівського коледжу культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини - відокремлений структурний підрозділ університету від 26.06.2020 № 16-к про звільнення та поновлено на посаді викладача та концертмейстера Канівського коледжу культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини -відокремлений структурний підрозділ університету, який перейменовано на Відокремлений структурний підрозділ «Канівський фаховий коледж культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», з 29 червня 2020 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 29.06.2021 рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2021 у справі №697/2233/20 залишено без змін.

Наказом від 07.04.2021 №8-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » скасовано наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.06.2020 № 16-к на підставі рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2021. Відповідно до наказу від 07.04.2021 № 21 «Про перекваліфікацію ОСОБА_1 », у зв`язку із поновленням на роботі внесено зміни тарифікаційного списку викладачів коледжу з 08.04.2021, зокрема, ОСОБА_1 встановлено кількість концертмейстерських годин на місяць та до кінця навчального року, а також учбових годин на місяць до кінця навчального року.

Наказом від 30.04.2021 №9-к внесено зміни до тарифікаційного навантаження викладачів Коледжу з 30.06.2021, яким скорочено посаду викладача та концертмейстера, та попередити ОСОБА_1 про вивільнення її з посади за частиною 1 статті 40 КЗпП України. Даний наказ виданий на підставі протоколу засідання викладачів циклової комісії «Музичне мистецтво» № 12 від 27.04.2021 «Про педагогічне навантаження викладачів комісії станом на 27.04.2021 (кінець 2020-2021 н.р.)».

У повідомленні від 30.04.2021 №126 ОСОБА_1 роз`яснено, що посада викладача та концертмейстера циклової комісії «Музичне мистецтво» підлягає скороченню через недостатню кількість студентів. З вказаним повідомленням ОСОБА_1 ознайомлена, під підпис 30.04.2021.

Наказом від 29.06.2021 № 15-к ОСОБА_1 звільнено з посади викладача та концертмейстера Коледжу з 30.06.2021 по частині 1 статті 40 КЗпП України (скорочення штату працівників). З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 30.06.2021, про що свідчить її підпис. При звільненні із заявницею проведений повний розрахунок, виплачені компенсація за невикористану щорічну відпустку та вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати, видана трудова книжка.

На підставі наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 26.07.2021 №439-Н та направлення для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №443 від 26.07.2021 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Черкаській області Опаріном Костянтином Васильовичем у період з 27.07.2021 по 09.08.2021 здійснено позапланове інспекційне відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю в частині трудового договору.

В ході позапланової перевірки відповідачем складено акт перевірки від 02.08.2021 №ЧК411/1493/АВ у якому встановлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме:

- не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 у день звільнення видано копію наказу про звільнення;

- не надано порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі та тих, які підлягають звільненню;

- ОСОБА_1 не надано переважного права залишення на роботі;

- інші посади відповідної кваліфікації ОСОБА_1 не пропонувались.

У зв`язку з виявленими у ході проведеного інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, інспектором праці складено припис № ЧК411/1493/АВ/П від 02.08.2021.

Вважаючи оскаржуваний припис протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон №877-V).

Відповідно до аб. 2, 3 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (аб. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V).

Як вбачається з матеріалів справи підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивача є звернення ОСОБА_1 від 06.07.2021 про порушення відносно неї вимог законодавства про працю.

Згідно з аб. 6 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч. 3 ст. 6 Закону №877-V).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до статті 10 Закону № 1726-VIII суб`єкт господарювання має право вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення та не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), у разі якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів єдиної справи, розпорядчих документів, що приймаються органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) вбачається, що позивач допустив посадову особу відповідача до проведення інспекційного відвідування та надав інспектору праці документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, що вказує на фактичний допуск до проведення інспекційного відвідування без жодних зауважень та заперечень. Вказана обставина позивачем визнається.

Щодо посилання позивача на порушення позивачем п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністра України від 21.08.2019 № 823 згідно якого єдиною формою, яку застосовує інспектор праці є інспекційне відвідування, слід зазначити наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.05.2021 у справі №280/4139/18 зазначив, що якщо позивач вважала, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування, то вона мала право не допускати посадових осіб Держпраці до проведення інспекційного відвідування, проте таким правом не скористалася. Допуск посадових осіб ГУ Держпраці у Запорізькій області до проведення перевірки нівелює допущені процедурні порушення, а предметом розгляду адміністративної справи повинні бути результати інспекційного відвідування.

Стосовно процедурних порушень, допущених у ході інспекційного відвідування, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 вказав, що скасовуючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції обмежився лише встановленням фактів процедурних порушень під час прийняття такого рішення, чим, фактично, вдався до надмірного формалізму в застосуванні правових норм, залишивши поза увагою зміст та суть спірних правовідносин. При цьому, колегія суддів наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Отже представник позивача, незважаючи на наявність процедурного порушення при здійсненні державного контролю, допустив посадову особу відповідача до проведення інспекційного відвідування та самостійно з`явився до Управління Держпраці у Черкаській області з метою надання інспектору праці документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, тим самим правом не допускати посадових осіб Держпраці до проведення інспекційного відвідування не скористався.

Таким чином, підстави для скасування припису Управління Держпраці у Черкаській області від 02.08.2021 № ЧК 411/1493/АВ/П за вказаних обставин відсутні.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід (абзац 1 ч. 6 ст. 7 Закону № 1726-VIII).

Так, на виконання вказаних положень Закону № 1726-VIII відповідачем складено акт від 02.08.2021 №ЧК411/1493/АВ у якому встановлено порушення позивачем законодавства про працю та встановлено наступні порушення: відсутність підтвердження видачі ОСОБА_1 у день звільнення копії наказу про звільнення, відсутність порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі та тих, які підлягають звільненню, відсутність доказів того, що ОСОБА_1 запропоновано іншу посаду відповідної кваліфікації.

Щодо ненадання позивачем підтвердження видачі ОСОБА_1 у день звільнення копії наказу про звільнення слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно наказу від 29.06.2021 № 15-к ОСОБА_1 звільнено з посади викладача та концертмейстера відокремленого структурного підрозділу "Канівський фаховий коледж культури і мистецтва Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини" з 30.06.2021 по частині 1 статті 40 КЗпП України (скорочення штату працівників). З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 30.06.2021.

Вказаним наказом доручено провести з ОСОБА_1 остаточний розрахунок і виплатити їй компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 56 календарних днів за період з 01.09.2020 по 30.06.2021 включно та вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Проте копія наказу про звільнення позивача та матеріали справи не містять відомостей про вручення ОСОБА_1 копії наказу про звільнення її із займаної посади. На спростування вказаних обставин позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів.

Щодо ненадання позивачем порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі та тих, які підлягають звільненню суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2020 у і справі № 161/7196/19 продуктивність праці і кваліфікація працівника потрібно оцінювати окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. Якщо різниця у кваліфікації і продуктивності праці відсутня, перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині 2 статті 42 КЗпП. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню .

Подібну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 ц справі № 755/14564/18. Суд зазначив, що для виявлення працівників які мають переважне право на залишення на роботі роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

У протоколі засідання комісії висновку по працевлаштуванню Київської обласної служби зайнятості від 26 квітня 2018 року зазначено, що враховуючи положення статті 42 КЗпП України та переважності права на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці комісією прийнято рішення не рекомендувати директору Київської обласної служби зайнятості призначення ОСОБА_1 на вільні посади, а запропонувати їй посаду юрисконсульта Славутицького міського центру зайнятості.

Проте такі висновки зроблено комісією без проведення порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації всіх працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягали звільненню.

Натомість такий аналіз було зроблено лише щодо ОСОБА_1, у зв`язку з чим комісією не здійснено порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право інших працівників перед ОСОБА_1 на залишення на роботі.

Так, в ході перевірки інспектору надано копію протоколу засідання предметної циклової комісії музичного мистецтва № 11 від 26.04.2021; витяг з протоколу засідання викладачів циклової комісії «Музичне мистецтво» від 27.04.2021; копію диплома звільненого працівника; копію тарифікаційного списку викладачів та інших педагогічних працівників.

Слід зазначити, що оцінювання викладачів проводилось у відповідності до рейтингової шкали, що затверджена Положенням «Про рейтингову систему діяльності викладачів та концертмейстрів коледжу», порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі та тих, які підлягають звільненню при перевірці позивачем не надано.

Перевіркою встановлено, що при складенні рейтингової шкали комісією в першу чергу бралась до уваги кількість годин викладання та концертмейстерських годин на кожного працівника. Однак, вказаний показних залежить від рішення позивача і є необ`єктивним.

При цьому цикловою комісією не бралось до уваги те, що ОСОБА_1 займала не тільки посаду викладача “фортепіано”, а ще й посаду концертмейстра, тому застосовування частини таблиці рейтингової шкали у якій проводилось оцінювання лише викладачів предмета «фортепіано» є необгунтованим.

Посилання позивача на те, що звільнений працівник мав нижчий рівень кваліфікації в порівнянні з іншими працівниками, а тому підлягав звільненню, суд вважає необгрунтованими, оскільки на підтвердження вказаної обставини належних та допустимих доказів до суду не надано.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 працювала у відокремленому структурному підрозділі "Канівський фаховий коледж культури і мистецтва Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини" з 1981 року, а позивачем не доведено, що не звільнені викладачі мають більш високу кваліфікацією і продуктивність праці, звільнений працівник мав переважне право залишення на роботі.

Щодо відсутності доказів того, що ОСОБА_1 запропоновано іншу посаду відповідної кваліфікації суд зазначає наступне.

Відповідно до ст 49-2 КзПП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на рому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить Ідо відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Так закон зобов`язує роботодавця запропонувати всі ваканції, що відповідають зазначеним вимогам, які існують в закладі освіти, у разі їх наявності. В іншому випадку працевлаштовує працівника державна служба зайнятості.

Відповідно до листа позивача від 02.08.2021 року № 206 посадовій особі відповідача надано копію штатного розпису та копію тарифікаційного списку викладачів та інших педагогічних працівників позивача.

Згідно даних документів вбачається, що у позивача як на момент звільнення та і на даний час відсутні будь-які вакантні посади.

Крім того, відповідно до Повідомлення про скорочення штату працівників від 30.04.2021 № 126 в абзаці 5 роботодавець повідомив звільненого працівника про відсутність вакантних посад.

Щодо посилання відповідача на відсутність повідомлення про скорочення штату інших працівників, які займають аналогічну посаду з якої була звільнена ОСОБА_1 , суд зазначає, що ст. 49-2 КзПП України таких вимог не встановлює. Вказана норма зобов`язує роботодавця повідомити про звільнення працівника, який має бути вивільненим.

Посилання відповідача на те, що що наказ про скорочення посади має персональний характер щодо заявниці та передбачає вивільнити конкретну особу - ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджується.

Приписами ч. 7, 8, 9 ст. 7 Закону № 1726-VIII передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що оскаржуваний припис винесено правомірно, оскільки позивачем в ході розгляду справи викладені в акті перевірки від 02.08.2021 №ЧК411/1493/АВ доводи відповідача в повному обсязі не спростовано.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76-79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ