Рішення № 100785380, 02.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4869/21

02 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Гатало М.Я., представника відповідача - Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2021/000021/1 від 29.07.2021,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Приватне мале підприємство «Лотос» (далі – Підприємство») звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2021/000021/1 від 29.07.2021.

Позов обґрунтовано тим, що в липні 2021 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції Підприємством подано електронну митну декларацію (далі МД) №UA403020/2021/001804 від 26.07.2021 з вартістю товару згідно рахунку в сумі 3,00 дол. США/кг.

Проте, митний орган прийняв спірне рішення №UA403000/2021/000021/1 від 29.07.2021, якими скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України) до суми 3,13 дол. США/кг аргументуючи наступним: заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено; декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; не було надано страхові документи та додаткові документи відповідно до ч.3 ст. 53 МК України; під час здійснення контролю заявленої митної вартості товаром митним органом встановлено, що декларантом заявлено недостовірні відомості про митну вартість, у тому числі не вірно визначено митну вартість, оскільки 26.07.2021 була наявна інформація про вартість рибної продукції на кордоні України згідно Асоціації Українських імпортерів риби та морепродуктів на рівні 3,13 дол.США/кг; декларантом подано до договору на транспортно-експедиційні послуги №30-2020 від 03.01.2020 лише Рахунок ТР-0000175 від 22.07.2021, якого виявилось недостатньо для підтвердження відомостей про вартість перевезення вищевказаного товару.

Підприємство з такими рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 01.10.2021.

До суду 01.09.2021 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 28.07.2021 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар - морський окунь свіжозаморожений. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 105-2, 106-2. Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих документах, зокрема, декларантом визначено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості. При цьому, декларантом митну вартість товару «морський окунь свіжоморожений» визначено за шостим резервним методом на рівні 3,04 дол. США за 1 кг. Водночас, заявлена фактурна вартість, вказана у гр. 22 митної декларації згідно рахунку-фактури (інвойс) № 90292304 від 16.07.2021, складала (3, 00 дол. США за 1 кг.). Отже, при перевірці поданої до митного оформлення митної декларації та документів, долучених до даної декларації, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості, оскільки заявлена декларантом митна вартість за резервним методом визначення митної вартості не підтверджена документально.

У зв`язку з цим запропоновано подати додаткові документи. Такі документи були надані лише частково. У зв`язку з цим і було прийняте оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів. Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Протокольною ухвалою суду від 01.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2021.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Між Підприємством (покупець) і компанією «Ice Fresh Seafood Ltd» (Ісландія) (продавець) 13.01.2021 укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару №2021-01, на виконання якого згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 16.07.2021, CMR №б/н від 22.07.2021 позивачем на митну територію України ввезено товар - морський окунь свіжозаморожений.

Уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , 28 липня 2021 року було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №UA403020/2021/001970, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Морський окунь свіжоморожений: без голови, патраний, розмір 300-500 г. МSВ, в блоках 3x7 кг., - 18900, 00 кг. Запаковано в 900 картонних ящика. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів; без складових сумішей; тепловій кулінарній обробці не піддавався; без консервантів; без індивідуального пакування. Не містить ГМО. Дата виробництва — 01/06/2020. Термін зберігання 24 місяці (температура зберігання від - 18 градусів С). Торгівельна марка: Ісе Fresh. Виробник: Ісе Fresh Seafood? Iceland".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 16.07.2021; рахунок-фактура (інвойс) № 90292304 від 16.07.2021; автотранспортна накладна СМК № б/н від 22.07.2021; сертифікат про походження товару №б/н від 16.07.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ТР-0000175 від 22.07.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2021-01 від 13.01.2021, договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 30-2020 від 03.01.2020; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 28.07.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 7303928 від 26.07.2021; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №7/7.25-28-01-01/51 від 27.07.2021.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Під час здійснення митного контролю за МД №UA403020/2021/001970 від 28.07.2021 та документів, долучених до даної декларації було встановлено, що декларантом визначено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 1 545 911,14 грн, що еквівалентно 57456 доларів США (за курсом НБУ (1 дол. США = 26,90600000 грн.) на день подання митної декларації).

При цьому, декларантом митну вартість товару «морський окунь свіжоморожений» визначено за шостим резервним методом на рівні 3,04 дол. США за 1 кг.

Водночас, заявлена фактурна вартість, вказана у гр. 22 митної декларації згідно рахунку-фактури (інвойс) №90292304 від 16.07.2021, складала 56700 доларів США (3,00 дол. США за 1 кг.).

Отже, при перевірці поданої до митного оформлення митної декларації та документів, долучених до даної декларації, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості, оскільки заявлена декларантом митна вартість за резервним методом визначення митної вартості не підтверджена документально.

В зв`язку із цим, 29.07.2021 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

«Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-УІ.».

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта було додатково надано наступні документи: прайс-лист № б/н від 16.07.2021; копія митної декларації Литви від 22.07.2021; лист № 27/07-72 від 27.07.2021; витяг з Інтернет сайту № б/н від 27.07.2021.

Також, листом від 29.07.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України. Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2021 №UA403000/2021/000021/1, у графі 33 якого зазначено таке: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах, вартість товару є вищою за заявлену декларантом.

На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом), каталоги виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ). Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Під час здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товару митним органом встановлено, що декларантом заявлено недостовірні відомості про митну вартість, у тому числі не вірно визначено митну вартість, оскільки: 26.07.2021 на момент декларування даного товару за МД у митного органу та декларанта ОСОБА_1 наявна була наявна інформація про вартість рибної продукції на кордоні України згідно Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» на рівні 3,13 $/кг. Наявність такої інформації підтверджується поданим декларантом до ЕМД UA403020/2021/001804 витягу з інтернет ресурсу uifsa.ua № б/н від 23.07.2021. Також у митного органу наявний витяг з інтернет ресурсу uifsa.ua про вартість товару «Окунь морський червоний 300-500, код УКТЗЕД 0303893100, країна походження 18» на кордоні України станом на 26.07.2021 на рівні 3,13 $/кг. Згідно відміток митниці на кордоні на товаросупровідних документах, транспортний засіб з даним товаром перетнув кордон 26.07.2021.

В зв`язку із вищевикладеним митним органом 27.07.2021 відповідно до ч. 5. ст. 55 з декларантом ОСОБА_1 проведено консультацію щодо обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу та дійшли згоди з декларантом, що митна вартість даного товару становить 3,13 $/кг.

За результатами консультації декларантом 27.07.2021 подано заяву на відкликання ЕМД UA403020/2021/001804 для коригування митної вартості. 27.07.2021 митним органом надано дозвіл на відкликання ЕМД для коригування митної вартості на рівні 3,13 $/кг, про що наявні відповідні відмітки в Запиті про визначення митної вартості від 27.07.2021 № 48.

Того ж дня 27.07.2021 за заявою декларанта даний вантаж розміщено на СТЗ за ЄУД 7/7.25-28-01-01/51. 28.07.2021 декларантом ОСОБА_1 подано до митного оформлення даний товар за МД UA403020/2021/001970 та самостійно визначено митну вартість за резервним методом на рівні 3,04 $/кг згідно витягу з інтернет ресурсу uifsa.ua про вартість товару «Окунь морський червоний 300-500, код УКТЗЕД 0303893100, країна походження 18» на кордоні України станом на 27.07.2021. Слід зазначити, що митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Заявлена декларантом митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено згідно цінової інформації, яка міститься ЦБД ЄАІС. Відповідно до ч. 4 ст. 269 «Внесення до митної декларації змін, які впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів».

Також, слід зазначити, що раніше 02.07.2021 декларантом ОСОБА_1 подано до митного оформлення ЕМД №UA403020/2021/000122 та самостійно визначено митну вартість товару «Морський окунь свіжоморожений: без голови, патраний, розмір 300-500г.» код УКТЗЕД 0303893100, країна походження 18 на рівні 3,13 $/кг.

Крім того згідно договору на транспортно-експедиційні послуги від 03.01.2020 №30- 2020 необхідними документами для розрахунку є ТТН або видаткова накладна , рахунок, Акт виконаних робіт, а також передбачена заявка на перевезення. Декларантом подано лише Рахунок ТР-0000175 від 22.07.2021, інших документів, що містять відомості про вартість перевезення не надано. За результатами проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом вартості товару згідно ЕМД №UA03020/2021/000122 від 02.07.2021 на рівні 3,13 $/кг.».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларацій та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 58 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач зазначив у позові, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Однак, такі твердження Позивача не відповідають матеріалам справи з огляду на наступне.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ МК України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Водночас, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 52 МК України).

Як видно із матеріалів справи, у митній декларації від 28.07.2021 №UA403020/2021/001970 митна вартість товару заявлялась Позивачем самостійно за другорядним методом визначення митної вартості, а саме за резервним методом, а не за основним методом визначення митної вартості, як про це зазначає позивач.

Згідно із нормами ч.ч. 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Окрім цього, відповідно до пунктів 1 та 2 Тлумачних приміток до статті 7 (резервний метод) Угоди про застосування статті VII ГАТТ, митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях; методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Проте, як вбачається із наведеного, заявлена Позивачем митна вартість не ґрунтується на раніше визначених митних вартостях.

Також, слід зазначити, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 16.04.2019 року по справі №804/16271/15.

Отже, суд зазначає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Заявлена декларантом митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено згідно цінової інформації, яка міститься ЦБД ЄАІС. Відповідно до ч. 4 ст. 269 «Внесення до митної декларації змін, які впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів».

Як випливає із матеріалів справи, раніше 02.07.2021 декларантом ОСОБА_1 подано до митного оформлення ЕМД №UA403020/2021/000122 та самостійно визначено митну вартість товару «Морський окунь свіжоморожений: без голови, патраний, розмір 300-500г.» код УКТЗЕД 0303893100, країна походження 18 на рівні 3,13 $/кг.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товару від 29.07.2021 №UА403000/2021/000021/1 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.

Позивач ні під час митного оформлення, ні до судової справи не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару за шостим резервним методом, а відтак суд вважає, що доводи позивача не спростовують правомірності оскарженого рішення митниці та не дають суду підстав для його скасування. Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати понесені позивачем відповідно до вимог ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2021/000021/1 від 29.07.2021, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21/7,м. Теребовля,Тернопільська область,48101, код ЄДРПОУ/РНОКПП 21153067);

відповідач:

- Тернопільська митниця Державної митної служби України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46400, код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддя Осташ А.В.