Рішення № 100785047, 02.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2021 року м. Рівне №460/10267/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Т.О. Комшелюк, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000601304 від 14.01.2019 року, яким донараховано позивачу військовий збір у сумі 10695,35грн; 2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000591304 від 14.01.2019 року, яким донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб у сумі 141843,38грн та № 0000621304 від 14.01.2019 року про застосування штрафу в сумі 170грн; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000611304 від 14.01.2019 року, яким донараховано позивачу адміністративний штраф у сумі 510,00грн. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 19.11.2007, дружина позивача - ОСОБА_2 уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - Банк) договір про надання споживчого кредиту № 11254185000 та отримала кредит в сумі 50 тис. дол. США. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, в зв`язку з чим відкрилася спадщина. На день смерті ОСОБА_2 спадщина була обтяжена борговими зобов`язаннями, зокрема одержаний в Банку кредит згідно договору про надання споживчого кредиту № 11254185000 від 19.11.2007 року не був погашений. Спадкоємцями першої черги спадкодавця ОСОБА_2 були: позивач, ОСОБА_3 - син померлої та ОСОБА_4 - матір померлої. За усною домовленістю між спадкоємцями, матір покійної ОСОБА_2 - ОСОБА_4 повідомила про намір відмовитись від спадщини на користь онука ОСОБА_3 . Однак, матір покійної дружини позивача – ОСОБА_4 від спадщини не відмовилась, заяву про прийняття спадщини в межах строку визначеного в законі не відкликала і прийняла її на загальних підставах за законом. На виконання зобов`язань перед Банком згідно квитанції № 36 від 17.08.2015 року позивач вніс суму 7875 дол. США в касу Банку в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору. В цей же день, 17 серпня 2015 року позивач отримав повідомлення з банку про загальну суму заборгованості 32807 дол. США 39 центів, що станом на 17.08.2015 року складало 713812,20грн та після часткового погашення анулювання решти боргу в сумі 26244,89 дол. США. Анулювання боргу відбулося на підставі підпункту д), підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України як прощений борг кредитором за його самостійним рішенням. В повідомленні Банку позивачу було роз`яснено, що на нього особисто покладено зобов`язання самостійно сплатити податок з доходу фізичних осіб, а також військовий збір із суми доходу 456822,05грн та як на законного представника неповнолітнього спадкоємця - сина ОСОБА_3 податок з доходу фізичних осіб, а також військовий збір із суми доходу 114205,47грн, а всього податкових зобов`язань із суми – 571027,52грн. Отже, прощений борг відповідно до підпункту д), підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є частиною спадщини. Враховуючи той факт, що матір покійної дружини позивача ОСОБА_4 також прийняла спадщину на загальних підставах, то на думку позивача, прощений борг як благо розподіляється між трьома спадкоємцями, в тому числі і на ОСОБА_4 . З наведених підстав, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав про що подав письмовий відзив згідно якого вказує на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб ДФС України від 26.11.18р., інформації наданої від АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750 від 22.10.2018р. № 14-2-02/62379 встановлено неподання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до Здолбунівського відділення Рівненської ОДПІ ГУ ДФС Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р. про доходи отримані у 3кв.2015р. як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) АТ «УкрСиббанк» код ЄДРПОУ 09807750 в сумі 571027,52грн. У період з 26.11.2018 по 30.11.2018 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за результатами якої складено акт від 06.12.2018 № 2639/17-00-13-04/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено, що дохід, отриманий платником податків - фізичною особою як додаткове благо у вигляді основної суми боргу ( кредиту), в сумі 571027,52грн прощеної (анульованої) АТ «УкрСиббанк» код ЄДРПОУ 09807750 оподатковується на підставі абз. д) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164. п. 167.1 ст. 167 ПК України № 2755. Згідно із п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, повинна сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Таким чином в порушення пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49. абз. д) пн.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.1. п.179.7 ст.179 ПК України, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не подано до Здолбунівського відділення Рівненської ОДПІ ГУ ДФС Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в результаті чого не оподатковано дохід в загальній сумі 571027,52грн, отриманий у 3 кв. 2015р. як додаткове благо. З наведених вище підстав, відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

12.02.1999 між позивачем ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Після укладання шлюбу дружина позивача змінила прізвище на ОСОБА_6 . Від даного шлюбу позивач має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

19.11.2007 ОСОБА_2 уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - Банк) договір про надання споживчого кредиту № 11254185000 та отримала кредит в сумі 50 тис. дол. США. Кредит був забезпечений її майном, а саме будинковолодінням, яке знаходиться по АДРЕСА_1 та порукою позивача (а.с.20-26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, в зв`язку з чим відкрилася спадщина. На день смерті ОСОБА_2 спадщина була обтяжена борговими зобов`язаннями, зокрема одержаний в Банку кредит згідно договору про надання споживчого кредиту № 11254185000 від 19.11.2007 року не був погашений (а.с.19).

Спадкоємцями першої черги спадкодавця ОСОБА_2 були: ОСОБА_1 (позивач) - чоловік померлої, ОСОБА_3 - син померлої та ОСОБА_4 - матір померлої.

Як стверджує позивач, за усною домовленістю між спадкоємцями, матір покійної ОСОБА_2 ОСОБА_4 повідомила про намір відмовитись від спадщини на користь онука ОСОБА_3 , однак в подальшому від спадщини не відмовилась, заяву про прийняття спадщини в межах строку визначеного в законі не відкликала і прийняла її на загальних підставах за законом.

На виконання зобов`язань перед Банком згідно квитанції № 36 від 17.08.2015 року позивач вніс суму 7875 дол. США в касу Банку в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору.

17 серпня 2015 року позивачем отримано повідомлення АТ «УкрСиббанк» згідно якого Банком було повідомлено позивача, що за ним як за спадкоємцем обліковується кредитна заборгованість у сумі 32807 дол. США 39 центів, що станом на 17.08.2015 року складало 713812,20грн.

АТ «УкрСиббанк» як кредитором, з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України було повідомлено позивача, що Банком прийнято рішення про анулювання частини кредитної заборгованості, а саме суми основного боргу (кредиту) 26244,89 доларів США, що складає 571027,52грн по курсу НБУ на 17.08.2015 (а. с. 27-28).

З метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, додатково позивача було повідомлено, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, на підставі чого ОСОБА_1 необхідно з доходу в розмірі 456822,05грн (згідно свідоцтва про право на спадщину (за законом) від 12.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Самсонюк Ф.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 850 та № 852 - є спадкоємцем (4/6 частини майна померлої ОСОБА_2 ) самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХПК України, у розмірах відповідних до законодавства та відобразити їх у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Також позивачу роз`яснено, що згідно ст. 99 Податкового кодексу України, позивачу як законному представнику від імені ОСОБА_3 з доходу у розмірі 114205,47грн. (згідно до свідоцтва про право на спадщину (за законом) від 12.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Самсонюк Ф.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 854, № 856, який є спадкоємцем (1/6) частини майна померлої ОСОБА_2 ), сплатити податок з доходів фізичних осіб, а також військовий збір у розмірах, відповідно до законодавства, відобразити їх у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб та подати таку декларацію від імені ОСОБА_3 .

Анулювання боргу відбулося на підставі підпункту д), підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, як прощений борг кредитором за його самостійним рішенням.

В подальшому, у період з 26.11.2018 по 30.11.2018 ГУ ДФС у Рівненській області (правонаступником якої є ГУ ДПС у Рівненській області) проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань подання до органів ДФС декларації про майновий стан та доходи за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за результатами якої складено акт перевірки № 2639/17-00-13-04/ НОМЕР_1 від 06.12.2018.

Так, з матеріалів акту перевірки вбачається, що згідно з відомостями з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів протягом 2015 року платник податків ОСОБА_1 фактично отримав дохід у вигляді додаткового блага (суми доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, ознака доходу «126») від АТ «УкрСиббанк» у розмірі 26244,89 доларів США, що складає 571 027,52грн по курсу НБУ станом на 17.08.2015, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Згідно інформації, наданої АТ «УкрСиббанк» № 14-2-02/62379 від 22.10.2018 у 3 кварталі 2015 року фізичній особі ОСОБА_1 здійснено прощення (анулювання) відповідно до повідомлення про анулювання боргу № 31.3.06/163 від 17.08.2015 суми основного боргу кредиту 26244,89 доларів США, що складає 571027,52грн по курсу НБУ станом на 17.08.2015.

Зазначене прощення відповідно до інформації АТ «УкрСиббанк» в сумі 571027,52грн здійснювалось з повідомленням боржника про таке анулювання боргу, що не заперечується і самим позивачем.

Документальною позаплановою перевіркою встановлено, що в порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, абз. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платником податку ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік; в порушення пп.16.1.2, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. «а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено відсутність ведення обліку доходів і витрат за 2015 рік; в порушення абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України встановлено не оподаткування доходу в сумі 570418,52грн, отриманого у 3 кварталі 2015 року як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «УкрСиббанк» в результаті чого перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 113474,50грн; в порушення п. 1.2, п. 1.3, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не оподатковано дохід в сумі 570418,52грн, отриманого у 3 кварталі 2015 року як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «УкрСиббанк», в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 8556,28грн.; в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платником не забезпечено зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів бухгалтерської та статичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів (а. с. 33-39).

На підставу акту перевірки № 2639/17-00-13-04/ НОМЕР_1 від 06.12.2018, 14.01.2019 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 000601304 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: військовий збір в розмірі 8556,28грн основного платежу та 2139,07грн штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 40-41);

№ 0000591304 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 113474,70грн основного платежу та 28368,68грн штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 42);

№ 0000521304 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170грн (а.с.43-44);

№ 0000611304 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510грн (а. с. 45).

Судом встановлено, що у квітні 2021 року ГУ ДПС у Рівненській області звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.47. пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За правилами пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

За правилами підпункту «д» підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 821/707/17 (адміністративне провадження №К/9901/40853/18) міститься розділ «Позиція Верховного Суду», де зазначено:

«11. Основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

12. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

13. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

14. Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

15. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

16. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Отже, кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Відповідно до повідомлення про анулювання боргу вих. № 31-3-06/163 АТ «УкрСиббанк» від 17.08.2015, АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, повідомив ОСОБА_1 , як платника податку на доходи фізичних осіб – спадкоємця боржника ОСОБА_2 , що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11254185000 від 19.11.2007, а саме :

- суми основного боргу (кредиту) – 26244,89 доларів США 89 центів, що складало 571 027,52грн за курсом НБУ на 17.08.2015 року.

Відповідно до вищезазначеного повідомлення про анулювання боргу вих. № 31-3-06/163 від 17.08.2015, АТ «УкрСиббанк», як кредитор, повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) в розмірі 456822,05грн є його доходом, отриманим як додаткове благо і йому необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Також, позивачу було роз`яснено, що йому як законному представнику ОСОБА_3 необхідно з доходу в розмірі 114205,47грн самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб від імені ОСОБА_3 , а також сплатити військовий збір відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Повідомлення про анулювання боргу вих. № 31-3-06/163АТ «УкрСиббанк» від 17.08.2015 ОСОБА_1 отримано 17.08.2015 особисто, що ним не заперечується.

Отримуючи дане повідомлення, у позивача не було жодних зауважень чи претензій до Банку в частині визначення розмірів часток спадкового майна ОСОБА_1 .

Отримавши повідомлення вих. № 31-3-06/163 АТ «УкрСиббанк» від 17.08.2015 про анулювання боргу, позивач підтвердив, що ознайомлений з умовами анулювання боргу та наслідками такого анулювання, зокрема в результаті буде анульовано борг по договору про надання споживчого кредиту № 11254185000 від 19.11.2007 р., що в свою чергу, призведе до виникнення в нього доходу в вигляді додаткового блага та необхідності, відповідно до вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п. 167.1 ст. 167 ПК України, відобразити такий дохід у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб з такого доходу, а також сплатити військовий збір відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. З наведеними вище умовами та наслідками анулювання боргу Позивач погодився.

Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (податковий розрахунок № 1ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу «126» (наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 111/26556).

Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до Кодексу (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).

Так, згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу платник податків до 1 травня року, що настає за звітним, подає річну податкову декларацію до контролюючого органу, де перебуває на обліку, в якій відображає вказаний дохід.

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Кодексу фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

АТ «УкрСиббанк» було дотримано вимоги чинного законодавства України, а саме вимоги пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до п 8. Підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Таким чином, з метою оподаткування доходів, отриманих платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, слід розглядати окремо.

З огляду на викладене, у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування, сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм підпункту «д» пункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року в справі № 809/1343/17 (К/9901/49585/18) та від 20 червня 2018 року в справі № 804/4182/17 (К/9901/18974/18).

Згідно матеріалів справи АТ «УкрСиббанк» здійснено анулювання (прощення) саме основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу, а саме основна сума боргу (кредиту), вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу.

Крім цього, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Щодо тверджень позивача, що податковим органом всупереч приписам ст. 1216, 1218, 1267 Цивільного кодексу України було проведено нарахування податкових зобов`язань без врахування матеріалів спадкової справи, а також не здійснено нарахування податкових зобов`язань ОСОБА_4 , яка також є спадкоємцем частини майна ОСОБА_2 , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже встановлено матеріалами справи, згідно повідомлення Банку вих. № 31-3-06/163 від 17.08.2015, повідомлення про анулювання (прощення) боргу було вручене ОСОБА_1 , в тому числі як законному представнику ОСОБА_3 .

За наслідками такого прощення, АТ «УкрСиббанк» у 3 кварталі 2015 року було відображено у податковому розрахунку 1ДФ нарахований (виплачений) дохід ОСОБА_1 в розмірі 571 027,52грн за ознакою доходу «126».

Позаяк, згідно інформації АТ «УкрСиббанк» анулювання (прощення) боргу у 3 кварталі 2015 року відбулось саме ОСОБА_1 , і Банком було відображено такі відомості у податковому розрахунку 1ДФ, то у податкового органу були відсутні правові підстави для визначення грошових зобов`язань ОСОБА_4 , адже відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_4 повідомлена про анулювання (прощення) боргу за кредитним договором № 11254185000 від 19.11.2007.

Оскільки правовою підставою для визначення ОСОБА_4 податкових зобов`язань є саме повідомлення Банком боржника про анулювання боргу та включення суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, то в даному випадку, суд приходить до висновку, що контролюючий орган діяв на підставі та в межах закону, а доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Щодо тверджень позивача, що на дату складання акту перевірки, син позивача ОСОБА_3 вже був повнолітній і податковий орган мав нарахувати податкові зобов`язання з доходу у розмірі 114205,47грн саме йому, а не позивачу, то суд зазначає, що обов`язок позивача відобразити розмір доходу у вигляді суми кредиту, прощеного (анульованого) банком у річній податковій декларації про майновий стан та доходи, що виник у позивача у 3 кварталі 2015 року, і позивач був зобов`язаний подати декларацію до 01 травня 2016 року та самостійно сплатити податок до бюджету до 01 серпня 2016 року.

Оскільки станом на той час син позивача був неповнолітнім, то жодних порушень податковим органом в частині нарахування податкових зобов`язань позивачу здійснено не було.

З огляду на викладене, суд вважає, що визначення позивачу сум грошових зобов`язань з ПДФО та військового збору є правомірним, тому оскаржувані ППР № 0000591304 та № 000601304 від 14.01.2019 не підлягають скасуванню, отже, відповідно, суд дійшов висновку, що оскаржуване ППР № 0000621304 від 14.01.2019 також не підлягає скасуванню, оскільки позивач мав обов`язок подавати податкову декларацію за даним фактом.

Щодо оскаржуваного ППР № 0000611304 від 14.01.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00грн, то суд зазначає, що Акт перевірки (Розділ III Висновки) містить посилання щодо порушення позивачем пп. 16.1.2, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. «а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України: відсутність ведення обліку доходів і витрат за 2015 рік та пункту 44.1 статті 44, пункту 44.3 статті 44 ПК України: незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.3. статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки норми Податкового кодексу України не покладають на фізичних осіб обов`язок з ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх доходів, а також книги обліку доходів і витрат.

Разом з тим, матеріали справи не містять інформації, що контролюючий орган, в установленому законом порядку звертався до позивача з вимогою про надання документів.

Тому, у даному випадку, контролюючий орган не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкції відповідно до пункту 121.1. статті 121 ПК України з посиланням на порушення норм пункту 44.3. статті 44 ПК України.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.

На підставі ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5,10грн (п`ять гривень 10 копійок), сплачений згідно квитанції № ПН22056, № ПН22052, № ПН22048 від 16.07.2021.

При цьому, суд зауважує, що загальна суму податкового боргу по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, з урахуванням нарахованої пені, складає 210501,53грн (а. с. 41, 44). Отже, у відповідності до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач мав сплатити за подання цієї позовної заяви судовий збір у сумі 2105,02грн. Натомість позивач сплатив 3868,10грн, тобто вніс судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, сума надмірно сплаченого позивачем судового збору за подання даного позову складає 1763,08грн.

За наведеного суд зауважує, що надмірно сплачений судовий збір в сумі 1763,08грн може бути повернутий за клопотанням позивача відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір".

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 14 січня 2019 року № 0000611304 в повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області від 14 січня 2019 року № 000601304, № 0000591304 та № 0000621304 – відмовити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 5,10грн (п`ять гривень, 10коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, ЄДРПОУ ВП 44070166).

Повний текст рішення складений 02 листопада 2021 року

Суддя Т.О. Комшелюк