Рішення № 100780160, 01.11.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6968/20

пр.№ 2/464/585/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Дзьобан Н.С.

справа № 464/6968/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця»

відповідач ОСОБА_2

вимоги: відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування

представник позивача – адвокат Олешко Т.О.

представник відповідача ПрАТ «АСК «Скарбниця» – адвокат Ткачук Т.А.

Обставини справи

Адвокат Олешко Т.О. в інтересах та від імені позивача звернувся до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить: стягнути з відповідача ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» 41 473,68 грн страхового відшкодування, 2500 грн витрат на проведення експертизи та 2230,02 грн пені, а всього 46 203,70 грн; стягнути з відповідача ОСОБА_2 10 000 грн моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує відмовою страхової компанії виплатити страхове відшкодування, а відшкодування моральної шкоди просить покласти на винну особу у ДТП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 14 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем ПРАТ «АСК «СКАРБНИЦЯ» подано відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, покликаючись на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування – повідомлення про дорожньо-транспортну «європротокол» не є визнанням особою цивільно-правової відповідальності.

Представником позивача подано відповідь на відзив, а відповідачем страховою компанією подано письмові пояснення.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року відмовлено представнику позивача у клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у судових засіданнях:

представник позивача позов підтримав та просить задоволити;

представник відповідача страхової компанії проти позову заперечив та просить у такому відмовити;

відповідач ОСОБА_2 26 серпня 2021 року в судовому засіданні позов не визнав. У подальшому до суду не з`явився, що не є перешкодою для розгляду справи.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

09 червня 2020 року о 13.35 год по вул.Городоцька, 302 в м.Львові, прилегла територія ТЦ «ЕПІЦЕНТР К», між автомобілем марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем марки «Форд» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

На момент учинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 забезпечена полісом № ЕР-190490552 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача ПРАТ «СК «БРОКБІЗНЕС».

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент учинення ДТП забезпечена полісом № АО-4978036 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПРАТ «СК «СКАРБНИЦЯ». За даним полісом страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 130 000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн.

На заяву позивача відповідачем страховою компанією листом від 22 червня 2020 року за № 173 не визнано подію страховим випадком.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення страхового відшкодування, що врегульовано наступними законодавчими актами.

За положеннями ст.979 ЦК України договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст.6, пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Виходячи з положень ст.124 КУАП, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Наведене передбачено ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з приписами абз.3 п.2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.

На виконання положень законодавства Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до вказаної інструкції у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше.

Як вбачається із повідомлення про ДТП від 09 червня 2020 року, воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.

Наведене свідчить, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства є належним доказом обставин скоєння ДТП та вини особи, що таку вчинила – ОСОБА_2 , який зазначив: провину визнає, зауважень немає.

Положення ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), якою передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, не надає право страховій компанії за наявності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду не визнавати такий та додатково проводити висновок про службове розслідування факту пригоди від 15 червня 2020 року, проводити комісійне інженерно-транспортне дослідження (висновок експерта Львівського НДІСЕ МЮ України № 1466 від 13 квітня 2021 року). На підставі наведеного суд не приймає такі письмові докази як допустимі.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність страхового випадку.

Як передбачено ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження за № 15040 від 09 листопада 2020 року, проведеного судовим експертом Холодцовим Д.В., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Форд» номерний знак НОМЕР_2 становить 41 473,68 грн.

Відповідачем страховою компанією указане дослідження із визначеною сумою не оспорюється, а тому такий приймається до уваги в якості розміру страхового відшкодування.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно із розрахунком представника позивача, не спростованого відповідачем, пеня за період з 22 червня 2020 року (прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування) по 02 грудня 2020 року (подано позов до суду) становить 2230,02 грн. За відсутності спростування такого розмірі відповідачем – страховою компанією підлягає до стягнення.

У ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») надано право проведення потерпілим експертизи та (дослідження), яку страховик зобов`язаний відшкодувати.

Згідно із квитанцією до прибуткового касового ордера № 15040 від 09 листопада 2020 року та акта наданих послуг від 09 листопада 2020 року витрати за згадане експертне дослідження складають 2500 грн, які слід покласти на страховика – відповідача по справі.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодження її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Водночас позивачем не наведено та переконливо не доведено факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, що є їх процесуальним обов`язком. Не доведено негативних наслідків та не надано доказів в підтвердження такого, не зазначено, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди 10 000 грн. Сам факт протиправних дій не свідчить про завдання моральної шкоди. У судовому засіданні представник позивача не зміг жодним чином пояснити у чому саме полягає моральна шкода та яким чином така виразилась. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих учасниками доказів, встановивши дійсні обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення страхового відшкодування, витрат на проведення дослідження та пені. У позовних вимог про стягнення моральної шкоди, непідтверджених позивачем, слід відмовити.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Розподіл судових витрат

При ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 840,80 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 41 473,68 грн страхового відшкодування, 2 500,00 грн витрат на проведення дослідження та 2 230,02 грн пені, а всього 46 203,70 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення 10 000,00 грн моральної шкоди

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.

Судові витрати, понесені позивачем в розмірі 840,80 грн, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.354 ЦПК України).

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

відповідач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», код за ЄДРПОУ 13809430, м.Львів, вул.Саксаганського, 5

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2

Повний текст судового рішення виготовлено 01 листопада 2021 року.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО