Вирок № 100779272, 02.11.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5636/16-к

Провадження №1-кп/265/36/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Шиян В.В.,

за участю секретаря Себко Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016050790000553, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Свердловськ м.Червонопартизанська Луганської області, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 14 лютого 2013 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст. 185 ч.3, 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробуванням на 1 рік; 21 лютого 2014 року випробувальний строк скасовано, направлено для відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 26 грудня 2016 року вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя за ст.185 ч.2, 71 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Покарання відбув повністю.

який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Голінко І.І. Величко Л.С.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого – адвоката Білозерова О.Б.

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Довженко В.І., Бережної М.І.

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці лютого 2016 року, точну дату та час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження замку, проник до зачиненої кімнати вказаної квартири, де, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, таємно викрав майно ОСОБА_2 , а саме: чоловічу спортивну кофту « Найк» вартістю 342 гривень, чоловічу спортивну кофту з капюшоном вартістю 216,85 гривень, запальничку «Зіппо» вартістю 59,40 гривень, MP3 плеєр «Samsung», вартістю 266,67 гривень, чоловічу сумку вартістю 223,88 гривень, годинник « Kleynod» вартістю 5673,41 гривень, годинник «Kleynod» вартістю 687,41 гривень, утюг «Rowenta» вартістю 1100 гривень, монітор «Samsung» вартістю 2100 гривень, системний блок вартістю 3000 гривень, розкладний ніж «Chinna 555», DVD-диски 14 штук, блокнот, монети у кількості 37 штук, зв`язку ключів, які матеріальної цінності не складають. Після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 13 669, 62 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він умисно, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), поєднане з проникненням до житла.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, та пояснив, що він деякий час орендував квартиру АДРЕСА_2 . Він проживав в одній кімнаті, а інша була зачинена на замок. Взимку 2016 року, він зламав замок, та виніс речі зазначені в обвинувальному акті. Деякі речі, в подальшому він повернув потерпілому, утюг здав в ломбард, а системний блок, монітор продав. Гроші витратив на власні кошти. У скоєному щиро кається, просить суд строго його не наказувати.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Білозеров О.Б. в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Просять суд призначити сувору міру покарання.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

На підставі заяви потерпілого ОСОБА_2 9 березня 2016 року було внесено відомості до ЄРДР за № 12016050790000553 про те, що в період часу з кінця лютого 2016 року по 09 березня 2016 року, ОСОБА_1 вчинив крадіжку з квартири АДРЕСА_2 . Правова кваліфікація дій була визначена за ст.185 ч.3 КК України.

Під час огляду місця події 9 березня 2016 року в квартирі АДРЕСА_2 , було виявлено пошкодження дверного замку міжкімнатної двері спальної кімнати в квартирі, розкидані речі по всій квартирі, дверцята шухляд відчинені, що було зафіксовано в протоколі огляду місця події від 9 березня 2016 року з фото таблицею.

Під час проведення впізнання особи за фотознімками, свідок ОСОБА_3 впізнала зображеного на фото № 2 хлопця, ( ОСОБА_1 ), якому вона здала для проживання кімнату в квартирі АДРЕСА_2 , що зафіксовано в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 березня 2016 року.

ОСОБА_1 добровільно видав співробітникам поліції викрадені в квартирі АДРЕСА_2 речі, а саме: спортивну кофту «Найк», спортивну кофту сірого кольору, запальничку «Зіппо», розкладний ніж, МР-3 плеєр, чоловічу сумку, 2 годинника, зв`язку ключів в кількості 7 штук, 14 ДВД дисків, монети в кількості 37 штук, про що написав власносноруч заяву.

Всі видані речі було оглянуто, що зафіксовано в протоколах огляду предметів від 25 березня 2016 року, та в подальшому визнано речовими доказами.

Згідно висновку експерта № 723 від 5 квітня 2016 року, залишкова вартість об`єктів дослідження станом на 09 березня 2016 року з урахуванням зносу, могла становити:

- чоловічої спортивної кофти чорного кольору фірми «Nike» - 342,00 гривень;

- чоловічої спортивної кофти сірого кольору 216,85 гривень;

- запальнички торгівельної марки «Zippo American Rider» - 59,40 гривень;

- МР -3 плеєр фірми «Samsung» модель «YP-S3» - 266,67 гривень.

- чоловічої сумки торгівельної марки «Harold s» - 223,88 гривень.

- годинника торгівельної марки «Kleynod» модель «К21» - 5673,41 гривень;

- годинник торгівельної марки «Kleynod» модель «144» - 687,41 гривень.

Визначити залишкову вартість розкладного ножа «China 555» не представляється можливим через те, що в роздрібній торгівельній мережі станом на 09.03.2016 року цінові пропозиції відсутні, у продажу дана модель не представлена.

Згідно довідки ФОП « ОСОБА_4 », станом на 9 березня 2016 року, залишкова вартість монітора «Самсунг» складає 2100,00 гривень, системного блоку – 3000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 зі встановленою вартістю викраденого майна погоджується.

Під час проведення слідчого експерименту, підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 на місці детально розказав та показав яким чином він відчинив двері кімнати та де саме знаходилися викрадені речі, що було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 27 вересня 2016 року з фото таблицею.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення має бути доведена поза розумним сумнівом

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він умисно повторно вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), поєднане з проникненням до житла .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації – покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Так, ОСОБА_1 раніше судимий за корисні злочини, але покарання відбув повністю, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, але тяжких наслідків від його дій не настало, на обліку в міських диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, у скоєному кається, повернув частину викраденого майна, що суд визнає як пом`якшуючи обставини по справі.

Обтяжуючих провину обставин передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

За таких даних про особу обвинуваченого, обставин скоєного кримінального правопорушення суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання, у виді позбавлення волі в розмірі передбаченому санкцією статті кримінального закону. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, і буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного.

Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки 3 місяці. Покарання відбув повністю. Звільнений 1 червня 2018 року по відбуттю строку покарання.

Кримінальне правопорушення яке розглядається судом, ОСОБА_1 скоїв до винесення вказаного вироку, тому суд на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, по правилам призначення покарання застосовує принцип повного поглинання менш суворого наново призначеного покарання більш суворим покаранням призначеним вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 грудня 2016 року.

Також суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбуття покарання відбутий строк за вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 6 грудня 2016 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 18 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді першої інстанції, було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цією статтею.

За відсутності підстав для зміни обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає що обвинуваченому, до набрання вироком законної сили, слід залишити запобіжний захід без змін.

Потерпілим ОСОБА_2 було заявлено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31 960,00 гривень, та моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень.

Суд розглядаючи зазначені позовні вимоги, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

На підтвердження своїх позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, потерпілим ОСОБА_2 не було надано суду жодного документу підтверджуючого спричинення йому матеріальної шкоди саме в зазначеному об`ємі та розмірі, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31960,00 гривень підлягають задоволенню частково в сумі 6200,0 гривень, а саме в розмірі встановленому в обвинувальному акті з урахуванням повернутого майна.

Розглядаючи питання щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,0 гривень, суд приходить до наступного.

За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року (з подальшими змінами і доповненнями) моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2 завданої останньому моральної шкоди, суд зважає на обсяг страждань, перенесених потерпілим під час усвідомлення того, що його обікрали, та він втратив цінне для нього майно, а також враховує необхідність докладання додаткових зусиль для повернення свого майна, та час необхідний для відновлення свого порушеного психологічного стану.

Також при визначенні розміру моральної шкоди спричиненої потерпілому ОСОБА_2 суд враховує відсутність пропозиції з боку обвинуваченого щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зважаючи на викладене, через доведеність моральних страждань потерпілого ОСОБА_2 враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заявлених потерпілим вимог по відшкодуванню моральної шкоди шляхом стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 суми в розмірі 2000,0 гривень що, беручі до уваги обставини події кримінального правопорушення, суд вважає співрозмірним обсягу понесених потерпілим моральних страждань

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 1319,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, застосував принцип поглинання менш суворого наново призначеного покарання більш суворим, покаранням призначеним вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 грудня 2016 року, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Зарахувати в строк відбуття покарання відбуте повністю покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 грудня 2016 року у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці, та вважати ОСОБА_1 таким що відбув покарання повністю.

Запобіжний захід обраний ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 18 жовтня 2021 року, у виді домашнього арешту в певний період доби - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 1319,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 6 200,0 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 2000,0 гривень, а всього 8 200,0 гривень.

Речові докази:

- зв`язку ключів в кількості 7 штук, блокнот, 14 дисків, коробка з монетами в кількості 37 штук, спортивну кофту чоловічу чорного кольору фірми «Найк»; спортивну чоловічу кофта сірого кольору; запальничку «Зіппо»; розкладний ніж; мр3- плеєр «самсунг»; чоловічу сумку; годинника торгівельної марки «Kleynod» модель «К21», годинник торгівельної марки «Kleynod» модель «144» - які було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити в його користуванні як належне йому майно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: