Ухвала суду № 10077689, 18.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 р.Справа № 2-а-516/09/1470 Категорія:6.13Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: (учасники процесу не з'явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства відкритого типу "Родючість" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва до акціонерного товариства відкритого типу "Родючість" про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Заводському районі м. Миколаєва звернулося до суду з адміністративним позовом до акціонерного товариства відкритого типу (далі АТВТ) "Родючість" про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 13 833, 15 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва вказувало, що відповідач не здійснив у передбачені Законом строки сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року, у звязку з чим у нього станом на 16 березня 2009 року утворилась недоїмка у зазначеному розмірі.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що згідно з п.8.3 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 листопада 2003 року №21-1, вимога страхувальнику формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників. Однак жодних перевірок АТВТ "Родючість" позивачем здійснено не було, відповідно, порядок пред'явлення вимоги був порушений позивачем.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року позов задоволений повністю.

Стягнуто з АТВТ "Родючість" (код 05489997) на користь УПФ України в Заводському районі 13 833, 15 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року.

В апеляційній скарзі АТВТ "Родючість" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги АТВТ "Родючість", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

АТВТ "Родючість" зареєстрованою в УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, про що свідчить анкета страхувальника станом на 11 червня 2009 року.

Станом на 01 лютого 2009 року за відповідачем склалась заборгованість до Пенсійного фонду України по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року 13 833, 15 грн., що підтверджується розрахунками відповідача та витягами з картки особового рахунку страхувальника.

У відповідності зі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем було отримано вимогу від 03 лютого 2009 року №ю2862/03 на загальну суму 61 439 грн. 24 коп., до якої входить заборгованість по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року 13 833, 15 грн., яка залишилась непогашеною.

Дану вимогу оскаржено не було.

Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2008 року зроблено самостійно відповідачем, про що свідчать підписи керівника та головного бухгалтера, завірені печаткою підприємства, що також не оспорюється відповідачем.

Сума недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є узгодженою.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що факт непогашеної заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України є доведеним, у звязку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В апеляційній скарзі АТВТ "Родючість" вказується, що у порушення вимог п.п.1, 3 ч.3 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.8.3 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 листопада 2003 року №21-1, вимога апелянту було сформована без попередньої документальної перевірки.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що обчислення страхових внесків, які підлягають сплаті, було здійснено безпосередньо апелянтом, відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (яка встановлює, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів).

Пунктом 2 ч. 3 ст. 20 цього Закону передбачені випадки, в яких обчислення страхових внесків здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду, зокрема у разі:

-ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;

-неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;

-якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.

Жоден з цих випадків не має відношення до даної справи, відповідно, посилання апелянта на ч.3 ст. 20 Закону є необґрунтованими.

Також, згідно п.8.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 листопада 2003 року №21-1 - органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку п.а вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку п.б вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Отже, законодавством передбачено, що вимога формується не лише на підставі документальної перевірки, а й на інших підставах (зокрема, даних особового рахунка), у звязку з чим, твердження апелянта про те, що позивачем порушений порядок предявлення вимоги (без попереднього проведення документальної перевірки) не можуть бути прийняти до уваги.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу "Родючість" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: