Вирок № 100772619, 02.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6797/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140060003334 від 29.10.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жашків Черкаської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, востаннє 03.02.2020 року Святошинським районним судом м.Києва за ст.307 ч.2 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Бойко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28.10.2019 року о 16год.55 хв., перебуваючи в приміщенні кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дії не були поміченими для інших осіб, а також тим, що потерпілою ОСОБА_2 було залишено свій мобільний телефон без нагляду, таємно викрав належний останній мобільний телефон марки «Samsung А5», імеі: НОМЕР_1 та імеі: НОМЕР_2 , чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 10 000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини скоєння ним злочину та пояснив, що він дійсно 28.10.2019 року зайшов в приміщення кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », побачив телефон на столі, поруч нікого не було та забрав його. Він розуміє, що вчинив крадіжку. Просив суворо не карати, телефон повернутий потерпілій, у скоєному кається.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, також особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Відповідно до ст.65 ч.2 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку за вчинення попереднього злочину, то суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити йому на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного)року обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання, обране ОСОБА_1 за даним вироком, поглинути покаранням, обраним йому же за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 3.02.2020 року, і остаточно визначити до відбування покарання у вигляді 6 (шісти) років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 судом не обиралась.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова