Ухвала суду № 100767851, 27.10.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/433/17

Провадження № 1-кп/448/1/21

У Х В А Л А

Іменем України

(повний текст)

27.10.2021 року м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя Білоус Ю.Б.

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42016140000000229 від 08 листопада 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із вищою освітою, на час вчинення кримінального правопорушення працював на посаді державного інспектора відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС України, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,

учасники справи:

прокурор Нанівський В.І.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

його захисник-адвокат Бориславський А.Л.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження за №42016140000000229 від 08 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Як випливає із змісту обвинувального акту, кримінальне правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_1 вчинено 19 жовтня 2016 року.

Стороною обвинувачення вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.368 КК України, - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища.

Стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_1 і його захисником-адвокатом Бориславським А.Л. подано через канцелярію суду спільне клопотання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України. У вказаному клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.1 ст.368 КК України, яке мало місце 19.10.2016 року. Станом на момент розгляду вказаного клопотання, тобто станом на 27.10.2021 року минули законодавчо встановлені строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України. Покликаються на те, що обвинувачений не ухилявся від органів досудового розслідування чи суду, тощо. Щодо вини у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, то таку не визнає, однак вважає, що це не є перешкодою щодо закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, надав на це свою згоду та вказав, що правові наслідки такого звільнення йому роз`яснені та зрозумілі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Бориславський А.Л. підтримав доводи свого підзахисного. Просив такого звільнити від кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.

Прокурор Нанівський В.І. у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання, так як строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився і такий строк не зупинявся та не переривався.

Вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, з`ясувавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 286 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно із частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а відповідно до ч.1 ст.286 цього Кодексу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

В той же час згідно з ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому, враховуючи вимоги ст.ст. 4 та 5 КК України суд вважає, що в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , слід застосувати положення статей 12 та 49 КК України в редакції, яка діє на даний час, оскільки такі норми поліпшують його становище, а санкції ч.1 ст.368 КК України підлягає до застосування в редакції, які діяли на час вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинна на даний час санкція зазначеної статті КК України посилює кримінальну відповідальність і відповідно не має зворотної дії в часі.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

В той же час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України (в редакції станом на час його вчинення), санкції якої передбачала покарання - штраф від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відтак кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України, яка діє на даний час, є нетяжким злочином, за яке передбачено максимальне покарання позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з матеріалами кримінального провадження інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення вчинено 19 жовтня 2016 року.

Станом на 27 жовтня 2021 року з дня вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло більше як п`ять років (5 років 8 днів).

Крім цього, ОСОБА_1 в розшуку під час досудового розслідування та судового розгляду не перебував, об`єктивних даних про вчинення ним нових кримінальних правопорушень судом не встановлено.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечував щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України

У постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження №51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини (як було зазначено вище ОСОБА_1 вину категорично заперечує) у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечує проти закриття провадження з відповідних підстав, ним та його захисниками Бориславським А. Л. подане відповідне клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке повністю підтримано обвинуваченим ОСОБА_1 в судовому засіданні.

З`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та впевнившись у його добровільності і усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.

Таким чином, у зв`язку із встановленням підстав, передбачених статтею 49 Кримінального кодексу України, обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 Кримінального кодексу України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирішення питання щодо речових доказів.

Із постанови про визнання речовими доказами від 13 грудня 2016 року відомо, що по вищевказаному кримінальному провадженні містяться речові докази, зокрема купюра номіналом 100 доларів США з наступним номером та серією КВ 48855330 G, котра знаходиться у Філії «Західного головного регіонального управління» ПАТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи вимоги ст.100 КПК України, грошові кошти – 100 доларів США підлягають поверненню його володільцю, тобто ОСОБА_2 .

Вирішення питання щодо процесуальних витрат.

З обвинувального акту вбачається, що у даному кримінальному провадженні розмір витрат на залучення експертів складає 2202 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи №256 від 17 лютого 2017 року.

Відповідно до вимог ст.122 КПК України, витрати пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі статтею 124 КПК України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи, здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Отже, чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: ухвалення щодо нього (обвинуваченого) обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).

Натомість, у разі прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності, судові витрати з неї не стягуються (постанова ВС ККС від 03.06.2020 року № 712/1710/19).

Як вбачається з практики Верховного Суду, суд, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, повинен вирішити дане питання, поклавши судові витрати на Державу.

Таким чином, враховуючи наведене, процесуальні витрати по кримінальному провадженні №42016140000000229 від 08 листопада 2016 року на суму 2202 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи №256 від 17 лютого 2017 року, - слід віднести за рахунок Держави.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284 - 286, 369-372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання сторони захисту, зокрема обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника-адвоката Бориславського Андрія Любомировича, про звільнення від кримінальної відповідальності, - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 368 КК України, на підставі частини 1 статті 49 КК України, - у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №42016140000000229, – закрити.

Речові докази: купюру номіналом 100 (сто) доларів США з наступним номером та серією КВ 48855330 G, котра знаходиться у Філії «Західного головного регіонального управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», - повернути ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої експертизи №256 від 17 лютого 2017 року в сумі 2202 (дві тисячі двісті дві) гривні, - віднести за рахунок Держави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено учасникам справи об 17:00 год. 01.11.2021 року.

Суддя Ю.Б. Білоус