Рішення № 100766992, 28.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7623/21

Провадження №2/461/1936/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

при секретарі судових засідань Гель І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки Opel, модель Vectra 0ZCF69, 2008 року виробництва, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер: НОМЕР_3 , а також просить зняти арешт з транспортного засобу марки Opel, модель Vectra 0ZCF69, 2008 року виробництва, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

Позовні вимоги мотивує тим, що 22 жовтня 2018 року позивач зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на автомобіль про що нотаріусом видано відповідний витяг №57277044.22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 , Галицькому ВДВС м.Львова, ДПІ у Галицькому районі м.Львова повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. 27 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписано акт приймання передачі автомобіля та техпаспорту від нього. Позивач зазначає, що звертався до Регіонального сервісного центру МВС у місті Києві із заявою про реєстрацію в органах Міністерства внутрішніх справ України права власності за ОСОБА_1 на автомобіль. Однак, Регіональним сервісним центром МВС у м.Києві листом від 26.02.2020 №31/3-450 відмовлено у реєстрації з огляду на те, що на автомобіль накладено обмеження Галицьким ВДВС Львівського міського управління юстиції. Відтак право власності позивача не автомобіль не було зареєстровано через накладення арешту на автомобіль на підставі постанови державного виконавця. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.09.2021 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.10.2021 року відповідач ОСОБА_2 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відзив на позовну заяву, у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, не подав, інших заяв чи клопотань від нього на адресу Галицького районного суду м.Львова не надходило.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п.11 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09 липня 2008 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №6597313, згідно умов якого ПУМБ надав ОСОБА_2 кредит в сумі 27478 доларів США з цільовим призначенням - придбання автомобіля марки Опель Вектра /а.с.22-31/.

09 липня 2008 року між ПУМБ та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу №6597356, згідно умов якого в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором ОСОБА_2 передав в заставу автомобіль Опель Вектра /а.с.37-41/.

10 липня 2008 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження - заборона відчужувати, обтяжувач: ПУМБ; об`єкт обтяження: легковий седан-B, марка: Opel, модель: Vectra 0ZCF69, рік випуску: 2008, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), об`єм двигуна: 2198 куб.см, реєстраційний номер: НОМЕР_3 /а.с.57/.

14 вересня 2018 року між ПУМБ та TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №6597313/1, згідно з умовами якого замінено Кредитора за кредитним договором - ПУМБ на TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал».

Окрім того, 14 вересня 2018 року між TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги №6597313/2, згідно з умовами якого було замінено Кредитора за кредитним договором - TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» на ОСОБА_1 /а.с.33-35/.

Також, 14 вересня 2018 року між TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір цесії за Договором застави, згідно з умовами якого TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» передала, а ОСОБА_1 отримав всі права за Договором застави /а.с.37-41/.

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено зміни та змінено обтяжувача - TOB «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» на ОСОБА_1 /а.с.56/.

22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на автомобіль, про що нотаріусом видано відповідний витяг №57277044 /а.с.52/

22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 , Галицькому ВДВС М.Львова, ДПІ у Галицькому районі м.Львова повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що підтверджується копією повідомлення /а.с.12-15/. Окрім того, ОСОБА_2 , Галицькому ВДВС М.Львова та ДПІ у Галицькому районі м.Львова повідомлено про обраний ОСОБА_1 позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: передача рухомого майна - транспортного засобу: тип транспортного засобу: легковий седан-В, марка: Opel, модель: Vectra 0ZCF69, рік випуску: 2008, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), об`єм двигуна: 2198 куб.см, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача ОСОБА_1 в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

27 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписано акт приймання передачі автомобіля та техпаспорту від нього /а.с.53/.

З листа Регіонального сервісного центру МВС у місті Києві №31/3-450 від 26.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації права власності на автомобіль з огляду на те, що на транспортний засіб накладено обмеження Галицьким ВДВС Львівського міського управління юстиції.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю ніхто не може протиправно позбавити право власності.

Статтею 590 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Статтею 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає право обтяжувача на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом.

У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом.

Статтею 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

ОСОБА_1 є обтяжувачем з найвищим пріоритетом, у відповідності до ст.2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», а отже має першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно частини 1 статті 321 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України. Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України правом власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 51 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Згідно зі ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження», спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставне майно, вирішуються судом.

Статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про зняття арешту.

Згідно роз`яснення Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (п.24) вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту; у такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах; орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Наявність арешту на предмет застави - автомобіль марки Opel, модель Vectra 0ZCF69, 2008 року виробництва, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер: НОМЕР_3 , унеможливлює оформлення ОСОБА_1 права власності на вказаний автомобіль.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав позов, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, на підставі ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 2908 грн., сплата якого підтверджена квитанціями №53598 від 09.09.2021 року та №53644 від 09.09.2021 року /а.с.7-8/.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 316, 317, 321, 328 ЦК України, ст.ст.81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки Opel, модель Vectra 0ZCF69, 2008 року виробництва, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

Зняти арешт з транспортного засобу марки Opel, модель Vectra 0ZCF69, 2008 року виробництва, колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1454 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь ОСОБА_1 1454 грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ЄДРСР 35009232, адреса: 79019, м.Львів, пр. В.Чорновола, 39.

Суддя Зубачик Н.Б.