Ухвала суду № 100763899, 28.10.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "28" жовтня 2021 р.

Справа № 937/10401/21

Провадження № 2-а/937/101/21

2021 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Мелітопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Яцковського Вячеслава Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського Мелітопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Яцковського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач у поданому до суду клопотанні просить звільнити його від сплати судового збору при подачі позову, посилаючись положення КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачем судовий збір не сплачений.

При цьому, положення чинного законодавства визначають, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони – фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 9 КАС повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, звертаючись до суду з позовом, позивач не навів обґрунтованих та переконливих доводів, так само як не надав й жодних доказів на підтвердження свого теперішнього матеріального становища та неплатоспроможності (довідки про доходи, пенсію, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, документів про відсутність нерухомого майна, транспортних засобів, документів щодо інвалідності, стану здоров`я, які б підтверджували необхідність постійного медичного лікування, що тягне за собою значні матеріальні витрати, тощо), що унеможливлює виконання обов`язку сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі позову, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

При цьому було встановлено, що позовну заяву було подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Так, не зрозуміло, з чого саме виходив позивач, залучаючи до участі у справі в якості відповідача – поліцейського Мелітопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Яцковського В.В.. При цьому під час визначення відповідача позивачем не враховуються ті обставини, що положеннями ст. 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Також, приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Тобто, виходячи із системного аналізу наведених вище норм права, можна зробити висновок, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції. В зв`язку із цим відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Однак, належний відповідач – відповідний орган державної влади – суб`єкт владних повноважень до участі у справі не залучений.

Крім того, в порушення ч. 3 ст. 161 ЦПК України до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, виходячи із системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вбачається, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. В зв`язку із цим при визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позовної заяви до суду складає 454 гривні 00 копійок. Вказана правова позиція висловлена й у висновках Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17).

Отже, враховуючи заявлені позивачем вимоги вбачається, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 454 гривні 00 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ м. Мелітополь/22030101; код за ЄДРПОУ: 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA968999980313171206000008491; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовною заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Крім того, в порушення ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Мелітопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Яцковського Вячеслава Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання уточнення позовної заяви, копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів, а також документів, що підтверджують сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: