Ухвала суду № 100763898, 13.10.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "13" жовтня 2021 р.

Справа № 937/9772/21

Провадження № 2/937/4115/21

2021 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за участю третьої особи – органу опіки та піклування – виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за участю третьої особи – органу опіки та піклування – виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області.

При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України не сплачено судовий збір.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви до суду складає 908 гривень 00 копійок. Отже, враховуючи заявлені позивачем вимоги вбачається, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви, в розмірі 908 гривень 00 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ м. Мелітополь/22030101; код за ЄДРПОУ: 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA968999980313171206000008491; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовною заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

При цьому посилання позивачки на ті обставини, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судом не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з викладеного далі. Так, положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни – учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивачка звернулася у цій справі. Тому, оскільки позивачка звернувся до суду з позовом з приводу визначення місця проживання своїх малолітніх дітей, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позову у цій справі підлягає сплаті. Вказана правова позиція висловлена й у висновках Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 09 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19).

Також жодних інших обставин, за наявності яких позивачка може бути звільнена від сплати судового збору або їй може бути розстрочено чи відстрочено сплату судового збору, в позовній заяві не зазначено. Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за участю третьої особи – органу опіки та піклування – виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, – залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання документів, що підтверджують сплату судового збору.

Роз`яснити позивачці, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вона виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: