Ухвала суду № 100763583, 12.10.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4297/21 1-кс/335/5441/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., прокурора Іваннікової А.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кадуліної І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дулова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрське, Ленінського району, АР Крим, громадянина України, який має середню освіту,не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, офіційно зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого: 1) 18.09.1996 року Ленінським р/с АР Крим за ч. 3 ст. 140КК України, засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 46-1 КК України відкладено виконання вироку на 2 роки; 2) 03.07.1998 року Керченським м/с АР Крим за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України, засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 років 6 місяців. На підставі ст. 53 КК України умовно-достроково звільнений від відбуття покарання, невідбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 4 дні; 3) 14.01.2002 року Керченським м/с АР Крим за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців. Звільнений по відбуттю строку покарання; 4) 16.11.2006 року Керченським м/с АР Крим за ч. 2 ст. 185 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбуття покарання, не відбутий строк покарання 6 місяців 7 днів; 5) 29.06.2011 року Білогорським р/с АР Крим за ч. 1 ст. 309 КК України засуджено до покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців. Звільнений по відбуттю строку покарання; 6) 18.04.2012 року Євпаторійським м/с АР Крим за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений по відбуттю строку покарання; 7) 23.05.2012 року Феодосійським м/с АР Крим за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; 8) 06.06.2017 року Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України, засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 місяців. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України звільнений по відбуттю покарання; 9)13.12.2017 року Великобурлукським р/с Харківської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці. 16.11.2020 року звільнений з Північної ВК Херсонської області (№ 90) по відбуттю строку покарання,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше засуджена за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин на території Вознесенівського району м. Запоріжжя за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.01.2021 року приблизно 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину «Сільпо № 150», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 64, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгового холодильнику майно, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», поклавши його до поліетиленового пакету, а саме:

- 3 упаковки вершкового масла «Масло President Екстра 400 г.» вартість яких згідно висновку експерта ЗВДНДІСЕ МЮУ № 11-21 від 14.01.2021 року складає 472 гривні 50 копійок без урахування ПДВ.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, не маючи наміру розрахуватись за викрадене майно, ОСОБА_1 , пройшов касову зону не розрахувавшись за товар, та залишив приміщення магазину, чим спричинив ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 472 гривні 50 копійок без урахування ПДВ.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, 03.01.2021 року приблизно об 11 годин 10 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину «Сільпо № 150», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 64, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти з торгових холодильників майно, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», поклавши його до поліетиленового пакету, а саме:

- сир «Пирятин» вагою 0.432 кг, вартість якого згідно висновку експерта ЗВДНДІСЕ МЮУ № 12-21 від 14.01.2021 року складає 71 гривня 96 копійок без урахування ПДВ;

- 3 упаковки вершкового масла «Масло President Екстра 400 г.» вартість яких згідно висновку експерта ЗВДНДІСЕ МЮУ № 12-21 від 14.01.2021 року складає 472 гривні 50 копійок без урахування ПДВ, а всього майна на загальну суму 544 грн. 46 коп. без урахування ПДВ, чим намагався спричинити матеріальну шкоду ТОВ «Сільпо-Фуд» на вищевказану суму.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, не маючи наміру розрахуватись за викрадене майно пройшов касову зону не розрахувавшись за товар, та попрямував до виходу з магазину, проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками служби безпеки ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якої особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

31.03.2021 року ОСОБА_1 , було відправлено поштою за останнім місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

В діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі чого органом досудового слідства відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме – злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років.

Крім того, вивченням особистості підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , на даний момент офіційно не працевлаштований та постійного джерела доходу не має, що дає достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою особистого збагачення може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини), що також є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, останній раз звільнився лише 16.11.2020, що не зупинило його від вчинення нових злочинів.

В зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , на виклики слідчого не з`являвся без поважних причин, теперішнє місце знаходження його не відоме 19.04.2021 року останній був оголошений у розшук.

Крім того, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.

Неможливість обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на час звернення з клопотанням до судді не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Про неможливість застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що обвинувачений не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, та зважаючи на систематичність вчинення злочинів корисливої спрямованості, єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення покладених на нього обов`язків.

Крім того, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, свідчить саме систематичне скоєння кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, тяжкість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, та наявність можливості переховуватись від органів досудового слідства або суду і подальшого порушення більш м`яких запобіжних заходів передбачених п.3 ч.1 ст. 176 КПК України та п.4 ст. 176 КПК України.

У зв`язку з чим, з метою захисту громадян і суспільства від злочинних посягань, та з метою присікти подальшу злочинну діяльність ОСОБА_1 сторона обвинувачення приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків,

Разом з тим, враховуючі під час обрання запобіжного заходу, положення передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, його майновий стан та репутацію, міцність соціальних зв`язків, наявність в нього родини й утриманців, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Запорізького районного управління поліції відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080060000016 від 03 січня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15- ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

31.03.2021 року ОСОБА_1 , було відправлено поштою за останнім місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

11.10.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 19 год.35 хв.).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчим суддею в ході розгляду клопотання перевірені доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, яка ґрунтується на фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , від 03.01.2021року ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , від 03.01.2021 року; протоколом огляду предмету (викраденого майна) від 04.01.2021 року; протоколом допиту представника потерілого ОСОБА_4 від 05.01.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 06.01.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 06.01.2021 року; проколом огляду предмету (відеозаписів з камер відеоспостереження) від 06.01.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.01.2021 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_4 від 06.01.2021року; проколом огляду предмету (відеозаписів з камер відеоспостереження) від 08.01.2021 року.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи підвартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вагомість доказів щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення не тяжких злочинів, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, неодружений, не має сімейних зв`язків, не працевлаштований, з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до не тяжких злочинів, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тих обставин, що суду не надано даних на підтвердження таких достатніх стримуючих факторів, які б переважали встановлений високий ступінь ризику ухилення від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні;перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, відсутні підстави вважати, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Дані щодо особи, наявного місця проживання, не переважають встановлених судом ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та не гарантують в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на обставини підозри.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у зв`язку з чим слід визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та гарантувати належну його поведінку.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 11.10.2021 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 30 днів до 09.11.2021 року включно.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 181, 194, 200, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дулова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 09 листопада 2021 року включно, який обчислювати з 11 жовтня 2021 року 19-35 години.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 22 700 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу – застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв”язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 09 листопада 2021 року 19-35 години включно.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Воробйов