Ухвала суду № 100763406, 28.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4673/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.,

при секретарі судового засідання Чейпеш В.

у складі учасників справи:

представник відповідача – адвокат Тістик Р.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Ужгороді в приміщенні суду цивільну справу справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання недійсною частини договору купівлі продажу,-

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання недійсною частини договору купівлі продажую.

На адресу суду надійшло клопотання представника відповідача – ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт».

В судовому засіданні 28.10.2021 року:

представник відповідача – ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» - адвокат Тістик Р.Б, клопотання підтримав, посилаючись на мотиви у ньому викладені, просив його задовольнити.

позивач – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив, що просить призначити справу до судового розгляду. Позиція позивача, щодо клопотання про закриття провадження у справі, була викладена у відповіді на відзив;

представник позивача – адвокат – Свида О.Г. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

представник відповідача – АТ «Райффайзен Банк» в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення розгляду справи у його відсутності. Подав відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, підтримав позицію ТзОВ «ФК Форінт» про необхідність закриття провадження у справі.

третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку. Причини неявки невідомі, заяв та клопотань не надходило.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами справи суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданийна його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В ч. 1 ст.20 ГПК України вказано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом, включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які спори, у яких хоча б однією із сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 та від 19 березня 2019 року у справі № 904/2529/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) зроблено висновок, що «до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2)18 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс 18).

Судом встановлено, що предметом спору у вказаній справі є оскарження правочинів укладених між юридичними особами (AT «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт»), предметом яких виступає відступлення права вимоги, за трьома кредитними договорами, які укладено між Банком та ОСОБА_1 , а також договорами забезпечення, які є похідними договорами, які забезпечують вказані кредитні договори.

Крім того, суд після ретельного вивчення матеріалів справи, погоджується із позицією відповідача – ТОВ «ФК Форінт», що відносини, які виникли між ОСОБА_1 та AT «Райффайзен Банк Аваль», виникли, як у фізичної особи-підприємця, а не як у споживача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі у відповідності до п.1 ч,1 ст. 255 ЦПК України, підлягає закриттю у зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відносяться до юрисдикції господарського суду, враховуючи суб`єктивний склад оскаржуваних правочинів і предмет спору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу (ч.2 ст. 255 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Тому, позивачу ОСОБА_1 необхідно повідомити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 133, 255, 256, 260-261, 274 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України -

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання недійсною частини договору купівлі продажу закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та оголошення 01 листопада 2021 року.

Суддя К.С. Дегтяренко