Ухвала суду № 100756742, 02.11.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/613/19

Провадження 2-п/574/1/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

представника відповідача Міненка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області заяву адвоката Міненка Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Буринського районного суду Сумської області по справі від 19 вересня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

30.07.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Міненко С.А. не погоджуючись з заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 19.09.2019 року у цивільній справі №574/613/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, яким позов було задоволено, звернувся до суду із заявою про його перегляд, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не згодний з даним рішенням суду в силу того, що 24.12.2010 року він підписав Анкету заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, проте вказана заява не місить процентної ставки, також позивачем не було надано виписку з рахунку та не зазначено відомостей про отримані ним кредитні картки. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт того, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. При цьому позивач не довів, що сума фактично отриманих кредитних кошті (тіло кредиту) перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів, тому вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту також є необґрунтованими. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не повідомлявся судом про дату, час і місце розгляду даної справи, оскільки фактично не проживав у вказаний період за місцем реєстрації, так як перебував на заробітках за межами району. З оголошенням про виклик відповідача в судове засідання він також не ознайомлювався, це призвело до того, що він не подав відзиву на позовну заяву і докази, які мають істотне значення для вирішення справи, з поважних причин. Просив суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення у цивільній справі.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення судового засідання не подавав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача адвокат Міненко С.А. в судовому засідання підтримав подану ним заяву про перегляд заочного рішення та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Заслухавши доводи представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням рішення Буринського районного суду Сумської області від 19.09.2019 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.12.2010 року, станом на 10.04.2019 року, в розмірі 13303 грн. 36 коп. та в рахунок повернення сплачених судових витрат – 1921 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

У відповідності з ст.ст.284, 288 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Згідно з наведеною нормою скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, з огляду на наступне.

В своїй заяві представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Міненко С.А. зазначає про те, що відповідач не був присутній в судовому засіданні з поважних причин, оскільки не отримував судових повісток.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2019 року до суду надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

20.05.2019 року на адресу Буринської об`єднаної територіальної громади, було направлено запит про надання відомостей про реєстрацію місяця проживання ОСОБА_2 , відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України.

24.05.2019 року, Буринська міська рада повідомила, що згідно картотеки реєстраційного обліку громадянин ОСОБА_1 , значиться зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

24.05.2019 року суддею Буринського районного суду Сумської області було відкрито провадження у цивільній справі АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та на адресу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом позовною заявою та доданими до неї документами.

20.07.2029 року на адресу суду повернулось вказане поштове відправлення з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на те, що ухвалу суду було надіслано за адресою, повідомленою Буринською міською радою, то суддя вважає, що ухвала відповідачу була направлена за належною адресою, що відповідачем не заперечується.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

В матеріалах справи містяться підтвердження того, що 18.07.2019 року ОСОБА_1 також повідомлявся про час та місце судового засідання, шляхом подачі оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що підтверджується відповідними відомостями з офіційного сайту суду (а.с.50).

Представником відповідача ОСОБА_3 до заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які могли вплинути на розгляд справи по суті на час ухвалення заочного рішення.

Будь-яких доказів на підтвердження доводів заяви про перегляд заочного рішення щодо відсутності відповідача на час розгляду справи судом за адресою свого зареєстрованого місця проживання, в тому числі в зв`язку з перебуванням на заробітках, до заяви також не додано.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що підставами скасування заочного рішення є, зокрема, наявність істотних доказів, які поза розумним сумнівом спростовують обґрунтування позивача, та за відсутності зазначених обставин, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, заява відповідача про перегляд заочного рішення та його скасування є необґрунтованою та безпідставною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.287, 288 ЦПК України, суд,-

постановив:

п о с т а н о в и в:

Заяву адвоката Міненка Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Буринського районного суду Сумської області по справі від 19 вересня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.Р. Гук