Рішення № 100756335, 01.11.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/792/21

Провадження №2-а/157/38/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширського районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Поліської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 0418/20400/20 від 29 липня 2020 року, винесену начальником Поліської митниці ДМС Панчуком С.Є. у справі про порушення митних правил, а провадження у справі закрити, поновити пропущений строк звернення до суду, та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 5454 грн., що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 454 грн. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Вимоги обґрунтовано тим, що начальником Поліської митниці ДМС Панчуком С.Є. розглянуто справу про порушення митних правил та винесено постанову у справі про порушення митних правил від 29 липня 2020 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Із вказаною постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою та протиправною, прийнятою без належного проведення процесуальних дій та без врахування всіх обставин справи. Оскаржувану постанову він не отримував, про неї дізнався після повідомлення державного виконавця про наявність відкритого виконавчого провадження. На адвокатський запит Поліська митниця ДМС направила лист від 4 червня 2021 року №7.13-2/20/8.19-41/4221, додатками до якого була копія винесеної постанови від 29 липня 2020 року та інформацію, яка нібито підтверджує факт особистого отримання ним винесеної постанови у справах про порушення митних правил. Факт особистого отримання цієї постанови нібито підтверджується списком № 359 та списком №5946 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в «Рівне-28», відправник Поліська митниця ДМС та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер №3302807145298), проте він не проживає за вказаною митним органом адресою, особисто копію постанови про порушення митних правил не отримував і саме тому не міг в межах строків, встановлених чинним законодавством, скористатися правом на оскарження винесеної постанови у суді. Копія рекомендованого повідомлення у графі про вручення не містить жодних відміток, що він особисто чи по довіреності отримав зазначений лист, більше того, відсутній опис відправлення, а тому пересвідчитись, що саме постанова № 0418/20400/20 від 29 липня 2020 року була відправлена Поліською митницею ДМС за трек-номером №3302807145298 – не можливо, підпис у рекомендованому повідомленні не належить йому, і просить поновити строк звернення до суду. Порушення митним органом порядку направлення винесених постанов унеможливило його вчасно скористатися правом на звернення до суду. Його представник копію оскаржуваної постанови отримав із відповіддю на адвокатський запит 4 червня 2021 року і у межах десятиденного строку з дня отримання постанови подано позовну заяву до суду. Він є посадовою особою декларанта ТОВ «ВЕЛІНКТОН». У свою чергу, в інтересах цього товариства, на підставі договору про надання послуг декларування у Поліську митницю ДМС було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 204120/2020/049508 з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг на митній території України (митний режим імпорт) товару: автомобіля марки «HYUNDAI», моделі «120», VIN - НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення, транспортний засіб переміщувався на адресу ТОВ «ВЕЛІНКТОН». Для проведення митного оформлення транспортного засобу було подано товаросупровідні документи, які підтверджували дату виготовлення зазначеного транспортного засобу – 2012 року виготовлення. За митною декларацією № UA204120/2020/049508 здійснено митне оформлення цього транспортного засобу, митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією заявлена на підставі електронного довідника schwakenet.de від 30 червня 2020 року № 02989/33387239 з урахуванням показника одометра 288750 км на рівні 40432,50 грн. (еквівалент - 1350 євро). Декларантом проведено розрахунок митних платежів, а саме: ввізне мито – 4043 грн. 25 коп., акциз – 14951 грн. 04 коп., ПДВ – 11885 грн. 36 коп. За митною декларацією ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508 від 30 червня 2020 року було подано форми контролю 203-1 «проведення повного митного огляду - розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та 911-1 «забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів, шляхом здійснення цифрової фотозйомки». У результаті проведеного митного огляду транспортного засобу, що підтверджено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної клажі та багажу, встановлено, що легковий автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «120», VIN - НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення, має фактичний пробіг згідно з одометром - 288750 км. Службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Поліської митниці Держмитслужби від 3 липня 2020 року №7,13-15/вн-36/2434 проінформовано, що вартість транспортного засобу за його технічними характеристиками (з врахуванням фактичного показника одометра - 196532 км) згідно з електронним довідником (2050 євро), а різниця митних платежів станом на день подання митної декларації складає 6708 грн. 80 коп. В оскаржуваній постанові вказано, що з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів він надав митному органу документи (копію висновку автотоварознавчого дослідження № 12918/20 від 30 червня 2020 року та електронний витяг Schwackenet 029849/33387239 від 30 червня 2020 року), що містять неправдиві відомості стосовно показників одометра (фактичного пробігу) імпортованого транспортного засобу марки «HYUNDAI», модель – «120», ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , внаслідок чого нібито занижено митну вартість імпортованого транспортного засобу та як наслідок зменшено розмір митних платежів на 6708 грн. Поліська митниця ДМС стверджує, що він вчинив порушення митних правил, відповідальність, за які передбачена ст. 485 МК України. Усі сумніви митного органу щодо нібито недоплати митних платежів ґрунтуються на відомостях із електронного довідника SCHWACKE.NET, де нібито міститься інформація, що вартість транспортного засобу з такими ж технічними характеристиками має становити 61397 грн. 50 коп. (еквівалент 2050 євро), однак ніяких роздруківок чи виписок митний орган не надає для підтвердження своєї позиції, зазначені відомості із такого електронного довідника не мають офіційного характеру та не є обов`язковими до застосування. В разі виникнення будь-яких сумнівів митний орган має залучати спеціалізовані підрозділи, які б належним чином досліджували це питання. Ніяких спеціалізованих підрозділів чи експертів зі сторони митного органу не залучалось. На думку Поліської митниці ДМС його дії містять ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 485 МК України. З такими твердженнями він не погоджується, вони є необґрунтованими. Загальновідомо, що у вільній мережі Інтернет є веб-сайт SCHWACKE.NET, інформація якого сформована на іноземній (німецькій) мові, фактично цю інформацію використано як висновок про якісні та кількісні характеристики товару, проте Поліська митниця ДМС не аргументувала наявність у цього ресурсу відповідної ліцензії на право здійснення оціночної діяльності із визначення митної вартості, зокрема тих, які мають походження з Турецької Республіки. Розрахунок митної вартості відповідач здійснив без урахування всіх характеристик автомобіля. При цьому вважає, що основні документи, подані декларантом, містили усі числові дані, необхідні для визначення митної вартості. За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДПС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДПС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДПС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДПС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; отримана з мережі Інтернет інформація. Однак, результати використання таких інформаційних ресурсів мають виключно рекомендаційний характер для митного органу та не можуть бути беззаперечними доказами завищення митної вартості ввезеного транспортного засобу. Будь-які сумніви повинні бути підтверджені документально. Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для ствердження, що декларант мав умисел на подання недостовірної інформації у товаросупровідних документах щодо митної вартості імпортованого транспортного засобу чи його технічних характеристик. У роздруківках із електронного довідника SCHWACKE NET вказується два показники митної вартості автомобілів (найнижча та найвища). Чим саме керувався митний орган, беручи за основу саме найвищий показник, - невідомо та не підтверджено документально. В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту, достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Після проведення митного огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної клажі та багажу, в разі виявлення будь-яких сумнівів у достовірності поданих до митного оформлення документів чи заявлення інформації, що містить недостовірні відомості, представники митного органу в обов`язковому порядку зобов`язані залучати Департамент податкових та митних експертиз ДФС для проведення експертами більш детального аналізу поданих товаросупровідних документів і виявлення будь-яких неточностостей та/чи невідповідностей, і у зв`язку з цим надання кваліфікованими особами у цій галузі відповідного висновку, який би мав юридичну силу. Після проведення митного огляду представники митного органу не проводили жодних експертиз, не залучали ніяких експертів-оцінювачів, а сумніви з приводу відомостей щодо показника одометра транспортного засобу виникли тільки на підставі інформації з електронного довідника SCHWAKENET.DE. Зі змісту статті 485 МК України випливає, що у діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме у заявлені декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості імпортованого товару. Однак, норми статті ніяким чином не містять посилання на неправильне повідомлення показника одометра. Більше того, ТОВ «ВЕЛІНКТОН» було сплачено митні платежі саме з тієї суми, що визначена митним орган, задля цього було подано нову декларацію, в якій міститься посилання на протокол про порушення митних правил. Таким чином, жодної шкоди державі щодо недоплати суми митних платежів зі сторони ТОВ «ВЕЛІНКТОН» вчинено не було, що виключає будь-які підстави для притягнення посадової особи - керівника товариства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Зважаючи на ту обставину, що він здійснював декларування товару на підставі наданих відправником товаросупровідних документів, ніякого відношення до достовірності вказаних у них відомостей не має, адже умови доставки транспортного засобу покладають всю відповідальність на відправника. Самого умислу на ухилення від сплати митних платежів він не мав, відтак, будь-які твердження Поліської митниці ДМС є необґрунтованими та нічим не підтвердженими. Всі звинувачення митного органу ґрунтуються на нібито інформації, отриманій із електронного довідника, проте ні виписок, ні будь-яких запитів не надано, що унеможливлює пересвідчитись у достовірності вказаної там інформації. Для підготовки документів та представництва інтересів в суді ним укладено договір про надання правової допомоги від 27 липня 2020 року, вартість послуг адвоката становить 5000 грн. та включає: ознайомлення його з процесуальними правами та обов`язками; ознайомлення адвоката з наданими йому товаросупровідними документами; юридичний прогноз справи; детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; виготовлення адвокатського запиту, вивчення судової практики з відповідних правовідносин; аналіз та вивчення листа і постанови у справі про порушення митних правил та подання позовної заяви. Сплата коштів відповідно до договору про надання правової допомоги підтверджується квитанцією № 305-к від 10 червня 2021 року та актом здачі і приймання робіт (надання послуг) від 10 червня 2021 року.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 2 липня 2021 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 вересня 2021 року у справі замінено первісного відповідача Поліську митницю Державної митної служби України на належного відповідача Рівненську митницю.

У відзиві на позов представник відповідача Пастушенко Н.А. просить у задоволені позовних вимог відмовити та в обґрунтування заперечень посилається на те, що 30 червня 2020 року декларантом ТОВ «Веліктон» ОСОБА_1 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «HYUNDAI», моделі «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 подано у Поліську митницю Держмитслужби митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508. Цей транспортний засіб ввозився на адресу ТОВ «ВЕЛІНКТОН». З метою митного оформлення цього автомобіля декларантом подано наступні товаросупровідні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23 березня 2012 року, документ купівлі-продажу (ІНВОЙС) №793 від 5 червня 2020 року. В описі графи «31» митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508 від 30 червня 2020 року декларантом заявлено наступну інформацію про товар: «автомобіль легковий пасажирський: бувший у використанні; марка «HYUNDAI», модель «120», модельний рік виготовлення 2012, кузов номер НОМЕР_1 , тип кузова - легковий універсал, об`єм двигуна - 1248 куб.см, тип - бензиновий, потужність - 57 кВт, загальна кількість місць, включаючи водія - 5; календарний рік виготовлення 2011, колір - чорний, колісна формула - 4x2, маса в разі повного навантаження - 1515 кг, категорія ТЗ за документами виробника – М1. Виробник: «HYUNDAI», TR. Торговельна марка: «HYUNDAI». Митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією заявлена декларантом із застосуванням резервного методу на підставі електронного довідника www.schwakenet.de № 029849/33387239 від 30 червня 2020 року з урахуванням показника одометра 288750 км на рівні 40432 грн. 50 коп. (або еквівалент 1350 Євро). При цьому, декларантом ОСОБА_1 здійснений розрахунок митних платежів, а саме: ввізне мито – 4043 грн. 25 коп., акциз – 14951 грн. 04 коп., ПДВ – 11885 грн. 36 коп. За митною декларацією ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508 від 30 червня 2020 року було додано форми контролю 203-1 «проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації» та 911-1 «забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки». У результаті проведеного митного огляду транспортного засобу, що підтверджено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA204120/2020/049508 від 30 червня 2020 року встановлено, що зазначений автомобіль має фактичний пробіг згідно одометра - 196532 км. В поданих декларантом до митної декларації документах зазначено показник одометра - 288750 км. У ході опрацювання результатів митного огляду та документів, поданих до митного оформлення транспортного засобу встановлено, що відомості про технічний стан автомобіля марки не відповідає відомостям, заявленим у митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508 від 30 червня 2020 року та поданих документах. Службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Поліської митниці Держмитслужби від 3 липня 2020 року №7.13-15/вн.-36/2434 проінформовано, що вартість транспортного засобу за його технічними характеристиками (з врахуванням фактичного показника одометра - 196532 км) згідно з електронним довідником www.schwackenet.de №091712/33408023 від 2 липня 2020 року становитиме 61397 грн. 50 коп., еквівалент (2050 євро), а різниця митних платежів станом на день подання митної декларації складає – 6708 грн. 80 коп. 28 липня 2020 року за вх. №8221/8.19-20 в Поліську митницю Держмитслужби надійшли письмові заперечення адвоката Крючкова В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з проханням закрити провадження у справі про порушення митних правил №0418/20400/20 у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Однак, згідно з запереченнями не спростовано факт подання декларантом ОСОБА_1 в Поліську митницю Держмитслужби документів, а саме, копії висновку автотоварознавчого дослідження №12918/20 від 30 червня 2020 року та електронного витягу «SCHWAKENET» 029849/33387239 від 30 червня 2020 року, що містять неправдиві відомості стосовно показників одометра (пробігу) транспортного засобу, що, як наслідок, призвело до зменшення розміру митних платежів. Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. №651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей. У відповідності до п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України. Декларант ОСОБА_1 не скористався наданим йому правом на здійснення фізичного огляду. Таким чином, декларант ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів надав митному органу документи (копію висновку автотоварознавчого дослідження №12918/20 від 30 червня 2020 року та електронний витяг «SCHWAKENET» 029849/33387239 від 30 червня 2020 року), що містять неправдиві відомості стосовно показників одометра (пробігу) транспортного засобу, внаслідок чого занижено митну вартість транспортного засобу, та, як наслідок, зменшено розмір митних платежів на суму 6708 грн. 80 коп. Посилання на те, що про наявність постанови у справі про порушення митних правил №0418/20400/20 позивач дізнався лише після повідомлення державного виконавця про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього не відповідає дійсності. Так, протокол про порушення митних правил №0418/20400/20 з повідомленням про призначення розгляду справи на 29 липня 2020 року був надісланий ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Воєгоща. Вказаний лист був отриманий ОСОБА_1 , оскільки 28 липня 2020 року в Поліську митницю Держмитслужби України були надані письмові заперечення до протоколу про ПМП №0418/20400/20 із клопотанням про закриття провадження у справі. Однак, інформований про дату розгляду справи про порушення митних правил №0418/20400/20 ОСОБА_1 в Поліську митницю Держмитслужби не з`явився та з клопотанням про перенесення розгляду справи не звертався. В подальшому постанову в справі про порушення митних правил №0418/20400/20 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену самим ОСОБА_1 : Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Воєгоща.

У відповіді на відзив представник позивача Крючков В.О. зазначає, що відзив відповідача повністю дублює оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил, не відображає у чому саме не погоджується митний орган із позовними вимогами та вважає їх безпідставними. Митний орган ніяким чином не аргументував наявність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення порушення митних правил, у чому полягало бажання настання шкідливих наслідків при проведенні митного оформлення транспортного засобу.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Крючков В.О. подав заяву про розгляд у справи у його відсутності.

Представник відповідача Рівненської митниці Державної митної служби України Пастушенко Н.А. у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил № 0418/20400/20 від 29 липня 2020 року, винесеною начальником Поліської митниці Держмитслужби Панчуком С.Є., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 20126 грн. 40 коп. Справу про порушення митних правил розглянуто у відсутності позивача.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови 30 червня 2020 року декларантом ТОВ «ВЕЛІНКТОН» ОСОБА_1 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «HYUNDAI», моделі «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 подано в Поліську митницю Держмитслужби митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508, транспортний засіб ввозився на адресу ТОВ «ВЕЛІНКТОК». З метою митного оформлення легкового автомобіля марки «HYUNDAI», моделі «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3 , декларантом подано наступні товаросупровідні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.03.2012 року, документ купівлі-продажу (Інвойс) №793 від 05.06.2020 року. В описі графи «31» митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508 від 30.06.2020 року декларантом ОСОБА_1 заявлено наступну інформацію про товар: «автомобіль легковий пасажирський: бувший у використанні; марка «HYUNDAI», модель «120», модельний рік виготовлення 2012, кузов номер - НОМЕР_1 , тип кузова - легковий універсал, об`єм двигуна - 1248 куб.см, тип - бензиновий, потужність - 57 кВт, загальна кількість місць, включаючи водія, - 5; календарний рік виготовлення - 2011, колір - чорний, колісна формула 4x2, маса у разі повного навантаження - 1515 кг, категорія транспортного засобу за документами виробника – М1. Виробник: «HYUNDAI», TR, торговельна марка: «HYUNDAI». Митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією заявлена декларантом із застосуванням резервного методу, на підставі електронного довідника www.schwakenet.de № 029849/33387239 від 30.06.2020 з урахуванням показника одометра 288750 км, на рівні 40432,50 грн. (або еквівалент 1350 євро). При цьому, декларантом ОСОБА_1 здійснений розрахунок митних платежів, а саме: ввізне мито - 4043,25 грн., акциз - 14951,04 грн., ПДВ - 11885,36 грн. За митною декларацією ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508 від 30.06.2020 року було додано форми контролю 203-і «проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації» та 911-1 «забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки». У результаті проведеного митного огляду транспортного засобу, що підтверджено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA204120/2020/049508 від 30.06.2020 року встановлено, що легковий автомобіль марки «HYUNDAI», модель «120», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 має фактичний пробіг згідно одометра - 196532 км. В поданих декларантом до митної декларації документах зазначено показник одометра - 288750 км. У ході опрацювання результатів митного огляду та документів, поданих до митного оформлення транспортного засобу встановлено, що відомості про технічний стан автомобіля марки «HYUNDAI», модель «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 не відповідає відомостям, заявленим у митній декларації типу ІМ40ДЕ №11А204120/2020/049508 від 30.06.2020 року та поданих документах. Службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Поліської митниці Держмитслужби від 03.07.2020 року №7.13-15/вн.-36/2434 проінформовано, що вартість транспортного засобу за його технічними характеристиками (з врахуванням фактичного показника одометра - 196532 км), згідно з електронним довідником www.schwackenet.de №091712/33408023 від 02.07.2020 року становитиме 61397,50 грн., еквівалент (2050 євро), а різниця митних платежів станом на день подання митної декларації складає - 6708,80 грн. Перед подачею митної декларації відповідно до частини 2 статті 266 Митного кодексу України декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах. Однак, декларант ОСОБА_2 не скористався наданим йому правом на здійснення фізичного огляду. Таким чином, декларант ОСОБА_1 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів надав митному органу документи (копію висновку автотоварознавчого дослідження №12918/20 від 30.06.2020р. та електронний витяг www.schwackenet.de 029849/33387239 від 30.06.2020), що містять неправдиві відомості стосовно показників одометра (пробігу) транспортного засобу «HYUNDAI», модель «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , внаслідок чого занижено його митну вартість та, як наслідок, зменшено розмір митних платежів в сумі 6708,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2020 року декларантом ТОВ «ВЕЛІНКТОН» ОСОБА_1 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «HYUNDAI», моделі «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 подано в Поліську митницю Держмитслужби митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/049508, транспортний засіб ввозився на адресу ТОВ «ВЕЛІНКТОК», також декларантом подано наступні товаросупровідні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.03.2012 року, документ купівлі-продажу (Інвойс) №793 від 05.06.2020 року, експертну довідку № 12918/20 від 30 червня 2020 року, у якій, серед іншого вказаний показник одометра автомобіля, - 288750 км.

Згідно з актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 червня 2020 року вбачається, що товар, автомобіль легковий марки «HYUNDAI», модель «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , бувший у використанні, має фактичний пробіг згідно з одометром - 196532 км.

Як вбачається із службової записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Поліської митниці Держмитслужби від 3 липня 2020 року №7.13-15/вн.-36/2434, відповідно до встановленого митним оглядом за митною декларацією від 30 червня 2020 року № UA204120/2020/049508 пробігу транспортного засобу в 196532 км, вартість транспортного засобу за його технічними характеристиками згідно з електронним довідником www.schwackenet.de становитиме 2050 євро, та з урахуванням 2011 року виготовлення, митні платежі транспортного засобу становитимуть: ввізне мито - 6139,75 грн., акциз - 14951,04 грн., ПДВ - 16497,66 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, орган митної служби постановив, що у діях посадової особи декларанта TOB «ВЕЛІНКТОН» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного порушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки останній надав митному органу документи (копію висновку автотоварознавчого дослідження №12918/20 від 30.06.2020р. та електронний витяг www.schwackenet.de 029849/33387239 від 30.06.2020), що містять неправдиві відомості стосовно показників одометра (пробігу) транспортного засобу «HYUNDAI», модель «120», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , внаслідок чого занижено його митну вартість та, як наслідок, зменшено розмір митних платежів в сумі 6708,80 грн.

Частиною 1 ст. 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Для притягнення до відповідальності, згідно із ст. 485 МК України, необхідним є доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, а також наявність у діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Згідно із ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути розподілені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України). Кожен із вищезазначених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту положень розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Митним органом для підтвердження дотримання відповідної методики щодо визначення митної вартості не надано належних доказів, зокрема, звіту (акта) про оцінку або висновку експерта про визначення митної вартості транспортного засобу, та достовірно не доведено, що у цьому конкретному випадку встановлений під час огляду транспортного засобу показник одометра вплинув на митну вартість цього товару.

При прийняті оскаржуваної постанови відповідачем взято митну вартість з електронного каталогу www.schwackenet.de, при цьому наданий суду відповідачем витяг з зазначеного каталогу, що датований 02.07.2020, не перекладено на українську мову, а, отже, не надано достатніх, достовірних та належних доказів на підтвердження правильності вибору необхідного для застосування методу визначення митної вартості товару та законності проведеного митним органом коригування митної вартості товару.

Пунктом 7.53.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, встановлено, що дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Статтею 10 КпАП України визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Надана відповідачем службова записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Поліської митниці Держмитслужби від 3 липня 2020 року №7.13-15/вн.-36/2434, згідно з якою визначена вартість вищезаначеного автомобіля та митних платежів, не може бути беззаперечним і визначальним доказом винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводить наявності у його діях умислу на ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо показника одометра, адже при митному оформленні транспортного засобу позивач керувався також експертною довідкою спеціаліста оцінювача ОСОБА_3 № 12918/20 від 30 червня 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів допустимими, достовірними та достатніми доказами правомірність свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, а тому оскаржувану постанову належить скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Згідно із ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, справа про порушення митних правил була розглянута у відсутності позивача, та останньому, хоча й надсилалася копія постанови про порушення митних правил, проте не за зазначеною останнім у письмових запереченнях на протокол про порушення митних правил для листування адресою: вул. Олеся Гончара, буд. 3, офіс 95, м. Луцьк, що унеможливило отримання цієї постанови.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови митного органу, у зв`язку з чим такий строк належить поновити.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч. 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження судових витрат, які позивач поніс за надання правничої допомоги адвокатом Крючковим В.О. надані: договір про надання правової допомоги від 27 липня 2020 року, укладений між адвокатом Крючковим В.О. та позивачем ОСОБА_1 , рахунок-фактура № 1-000000305 від 9 червня 2021 року, акт № 1-000000305 здачі-приймання робіт (наданих послуг), згідно з яким адвокатом Крючковим В.О. були надані юридичні послуги, що полягали у ознайомленні ОСОБА_1 з його процесуальними правами та обов`язками, ознайомлені з документами, юридичні прогнози справи та детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи, аналіз та вивчення постанови у справі про порушення митних правил, вивчення судової практики з відповідних правовідносин, підготовка та подання позовної заяви, виготовлення адвокатського запиту, участь у судових засіданнях, квитанція № 305-к від 10 червня 2021 року про оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн.

Відповідачем не доведено належними доказами неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням обсягу наданої правничої допомоги адвокатом Крючковим В.О. та критеріїв реальності адвокатських витрат, їх розумності, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати за надання правничої допомоги адвокатом Крючковим В.О. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень у повному обсязі.

Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача належить стягнути також за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 454 грн.

Отже, всього належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 8-10, 77, 94, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 0418/20400/20 від 29 липня 2020 року, винесену начальником Поліської митниці ДМС Панчуком Сергієм Євгеновичем у справі про порушення митних правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Поліської митниці ДМС Панчука Сергія Євгеновича у справі про порушення митних правил № 0418/20400/20 від 29 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 20126 (двадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 40 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України (м. Рівне, вул. Соборності, 104, код ЄДРПОУ - 43958370) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5454 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий:О. В. Антонюк