Вирок № 100753471, 02.11.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17377/21

пр. № 1-кп/759/1351/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретарів Дмитришиної В.В., Олійника Б.М., Петренко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2021 за № 12021100080001898, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Букове Виноградівського р-ну Закарпатської обл., українця, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимий:

- 24.12.2010 Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 189; ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;

- 31.03.2015 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- 27.01.2020 Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;

- 25.06.2020 Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік. На підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 23.09.2021 вказаний вирок суду приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, змінено покарання - вважається засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - Фіронова О.О., Сидоренко М.В.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Приліпко О.Д.,

інші учасники провадження:

представник потерпілого - Горбаченко С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 22.07.2021 приблизно о 21 год. 30 хв. прибув до супермаркету «Велмарт», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 16/80. Знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину з метою покращення свого матеріального становища та особистого збагачення, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, яке належить TOB «Фудком», усвідомлюючи при цьому наслідки відповідальності за вчинення таких дій. З метою виконання свого протиправного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , продовжуючи знаходитись в приміщенні торговельного залу супермаркету «Велмарт», що розташований по вул. Чорнобильській, 16/80 у м. Києві, вважаючи що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв з торгівельних полиць товар, що належить ТОВ «Фудком», а саме: шоколад «Мілкініс», з молочною начинкою ТП «Мілка», артикул 1086572, у кількості 1 шт., вартістю 16 грн 38 к. (без ПДВ); цигарки «Вінстон блу суперслім», артикул 1086572, у кількості 10 шт., вартістю 48 грн 80 к. (без ПДВ) за одиницю, загальною вартістю 488 грн 00 к. (без ПДВ), а всього майна на загальну суму 504 грн 38 к. (без ПДВ), які поклав до свого рюкзаку, який мав при собі. У подальшому, маючи намір повторно таємно винести вказаний товар, ОСОБА_1 , приблизно о 21 год. 40 хв. 22.07.2021 направився до каси, де розрахувався лише за продукти харчування, після чого направився до виходу з магазину, перетнувши лінію кас, при цьому не розрахувавшись за товар, що знаходився у його рюкзаку. Однак, довести кримінальне правопорушення до кінця останній не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину разом з наявним при ньому чужим майном, яке належить TOB «Фудком», та яке він намагався повторно таємно викрасти.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнав та показав, що він 22.07.2021 приблизно о 21 год. 30 хв. зайшов до супермаркету «Велмарт», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 16/80, для здійснення покупок. Проходячи повз торгівельні полиці, він вирішив повторно вчинити крадіжку. Відтак, взяв з полиць одну плитку шоколаду та десять пачок цигарок, які сховав до свого рюкзаку. Після цього він взяв ще товар та пішов до каси. На касі він розрахувався за частину товару, а за шоколад та цигарки, які знаходилися у рюкзаку, не розрахувався та пішов до виходу з магазину. Однак, за лінією кас його зупинили працівники охорони магазину. У вчиненому щиро кається.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку з відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 22.07.2021 приблизно о 21 год. 40 хв., знаходячись у супермаркеті «Велмарт», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 16/80, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ступінь завершення вчинення кримінального правопорушення; ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації у м. Рівне, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, що свідчить про його осудність, раніше неодноразово судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку.

Відтак, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України, а саме у виді обмеження волі, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а такожвідповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім того, вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2020 ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.09.2021 вказаний вирок суду приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, змінено покарання призначене вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2020 та ОСОБА_1 вважається засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного Святошинським районним судом міста Києва від 02.11.2021 ОСОБА_1 покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2020, з урахуванням ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 23.09.2021, у виді обмеження волі на строк 1 (один) місяць.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 23.07.2021 року.

Речові докази: шоколад «Мілкініс», з молочною начинкою ТП «Мілка», артикул 1086572, у кількості 1 шт.; цигарки «Вінстон блу суперслім», артикул 1086572, у кількості 10 шт., які передані на відповідальне зберігання адміністрації магазину «Велмарт» ТОВ «Фудком», - залишити у належного володільця.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.О. Жмудь