Рішення № 100752267, 11.10.2021, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1394/21

2/544/413/2021

Номер рядка звіту 81

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 жовтня 2021 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю:

секретаря – Киричевської В. М.,

учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Паламарчука Віталія Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживача фінансової послуги шляхом визнання зобов`язання за договором припиненим,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 16 травня 2015 року між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено кредитний договір №200281895, згідно умов якого йому було надано кредит у розмірі 8050,76грн. Вказана сума кредиту була сплачена правонаступнику ПАТ «Банк Михайлівський» - ТОВ ФК «Фагор». На даний час до нього звертається ТОВ «Діджи Фінанс» з вимогою погашення кредиту за кредитним договором №200281895, при цьому вказуючи, що вони є єдиними правонаступниками ПАТ «Банк Михайлівський». У 2016 році ПАТ «Банк Михайлівський» було визнано неплатоспроможним та розпочато процедуру ліквідації, у зв`язку з чим він не зміг вчасно погасити кредитну заборгованість. У подальшому до нього звернувся ТОВ ФК «Фагор» з вимогою погасити заборгованість за вищевказаним кредитним договором. ТОВ ФК «Фагор» надало документи про перехід до них права вимоги за вищевказаним кредитним договором. Він погасив заборгованість по кредитному договору і ТОВ ФК «Фагор» видало відповідну довідку про відсутність заборгованості. Через деякий час він отримав повідомлення на телефон про перехід права вимоги за кредитним договором № 200281895 до ТОВ «Діджи Фінанс», а також вимогу сплатити заборгованість за вказаним кредитним договором. Уважає, що виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому просить визнати зобов`язання за договором № 200281895 від 16 травня 2015 року, укладеним між ним та ПАТ «Банк Михайлівський», припиненим.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив слухати справу без його участі. Окрім цього, представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якій вказано, що згідно договору про відступлення права вимоги ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до позичальників ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і по кредитному договору № 200281895 від 16 травня 2015 року. Згідно реєстру кредитних договорів у позичальника наявна заборгованість у розмірі 15559,82грн. ТОВ «Діджи Фінанс» являється законним правонаступником ПАТ «Банк Михайлівський». Окрім цього, представник відповідача вказує, що у ТОВ ФК «Фагор» відсутнє право вимоги за вищевказаним кредитним договором, докази протилежного позивачем не надано. Враховуючи викладене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ ФК «Фагор» у судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача ПАТ «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Паламарчука В.В. у судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 16 травня 2016 року шляхом підписання Заяви №200281895 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. За умовами договору кредитор надає позичальнику кредит в сумі 8050,76грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 12).

Згідно Графіку платежів до Кредитного договору № 200281895 від 16 травня 2015 року погашення кредиту здійснюється рівними платежем в період з 16.06.2015 по 16.04.2018 по 560 грн та 16.05.2018 - 555,04 грн. Сукупна вартість кредиту становить 20155,04грн (а.с. 13).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

На підставі ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором № 200281895 від 16.05.2015 позивачем надано суду квитанції:

від 09.06.2015 на суму 560,56грн, призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 10.08.2015 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 07.09.2015 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 07.10.2015 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 06.11.2015 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 08.12.2015 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 08.02.2016 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 09.03.2016 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 12.04.2016 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості; від 12.05.2016 на суму 560,56грн призначення платежу: погашення кредитної заборгованості, отримувач за вказаними квитанціями вказаний ПАТ «Банк Михайлівський», номер договору 200281895 (а.с. 85-87). Крім того позивачем здійснено погашення заборгованості за кредитним договором №200281895 від 16.05.2015 згідно квитанцій від 13.03.2017 на суму 560грн; від 16.03.2017 на суму 3690грн; від 14.03.2017 на суму 5600грн (а.с.93, 94, 95).

На переконання суду вказані докази підтверджують лише часткове виконання умов договору № 200281895 від 16.05.2015. Так, вказані квитанції підтверджують виконання умов кредитного договору на суму 15455,60грн., що є меншою ніж сукупна вартість кредиту, яка становить 20155,04грн, про що зазначено в графіку платежів (а.с.13).

Окрім цього, позивачем надані квитанції: від 14.03.2017 на суму 2550грн призначення платежу: погашення заборгованості згідно договору №200284163 від 21.05.2015 в ТОВ ФК «Фагор» від ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «Технологічні промислові рішення»; від 13.03.2017 на суму 255грн призначення платежу: погашення заборгованості згідно договору №200284163 від 21.05.2015 в ТОВ ФК «Фагор» від ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «Міра фінанс»; від 16.03.2017 на суму 1119грн призначення платежу: погашення заборгованості згідно договору №200284163 від 21.05.2015 в ТОВ ФК «Фагор» від ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «Технологічні промислові рішення»; від 20.03.2017 на суму 50грн призначення платежу: за видачу довідки про відсутність заборгованості згідно договору №200284163 від 21.05.2015 в ТОВ ФК «Фагор» від ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «Технологічні промислові рішення»; від 20.03.2017 на суму 50грн призначення платежу: за видачу довідки про відсутність заборгованості згідно договору №200281895 від 16.05.2015 в ТОВ ФК «Фагор» від ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «Технологічні промислові рішення» (а.с. 88-92).

Однак вказані квитанції, що містяться на а.с.88-92, є неналежними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування, а підтверджують сплату заборгованості за іншим кредитним договором №200284163 від 21.05.2015, який не є предметом спору в даній справі.

Доводи позивача про те, що довідка ТОВ "ФК "Фагор" від 04.04.2017 (а.с.8) підтверджує, що заборгованість за договором № 200281895 від 16.05.2015 погашена ним в повному обсязі та договір закритий, не заслуговують на увагу, суд не бере до уваги вказану довідку в якості доказу та вважає її недопустимим, недостовірним та недостатнім доказом з огляду на таке (а.с.8).

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Однак довідка від 04.04.2017, на яку посилається позивач, не являється первинним документом в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який може підтвердити факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо належного виконання умов спірного договору та погашення боргу за кредитним договором № 200281895 від 16.05.2015.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх позовних вимог позивачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання припиненим кредитного договору №200281895 від 16.05.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський», а тому в задоволенні позову слід відмовити з указаних підстав.

Керуючись ст. 2-13, 76-81, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Паламарчука Віталія Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживача фінансової послуги шляхом визнання зобов`язання за договором припиненим - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.10.2021.

Суддя Н. В. Нагорна