Рішення № 100749531, 29.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12941/20

н/п 2/766/3643/21

РІШЕННЯ

29.10.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Головчиної А.В., прозивачки ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , представниці відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

25.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради, в якому просила визнати за нею право на приватизацію житлових приміщень № 255а+б+в в гуртожитку по АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме вирішити питання щодо приватизації зазначених кімнат шляхом прийняття рішення про приватизацію та передати кімнати у власність позивача шляхом проведення процедури приватизації у встановлений законом строк.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2012 року на підставі ордеру позивач разом з сім`єю постійно проживає в кімнатах № 255а+б+в в гуртожитку по АДРЕСА_1 . Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» позивач виявила бажання реалізувати своє право на приватизацію вказаних житлових приміщень. Однак, відповідач вважає, що приміщення під літерою «в» не є житловим, а тому не може бути приватизованим. Численні звернення з цих питань до міської ради та її виконавчих органів не дали позитивних результатів, що змусило позивача звернутись до суду з відповідними вимогами.

Ухвалою від 27.08.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача у справі надано відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до законодавства не підлягають приватизації допоміжні приміщення, а, як слідує із поповерхового плану будівлі гуртожитку, приміщення № НОМЕР_1 в зазначене як "слюсарня". Крім того, до загальної площі житлових приміщень, що були передані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , включено частку приміщень спільного користування, до яких входить спірне приміщення.

Ухвалою від 03.09.2021 р. замінено відповідача Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради на його правонаступника - Департамент міського господарства Херсонської міської ради

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги повністю підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові, а також просили вирішити питання про стягнення судових витрат.

Представник відповідача позов не визнала, проти його задоволення заперечувала з підстав зазначених у відзові на позов.

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали та просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Інші треті особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходився на балансі відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни». Постановою Господарського суду Херсонської області від 17.05.2011 року було відкрито ліквідаційну процедуру з призначенням його ліквідатора, до якого перейшли всі права керівника зазначеного товариства.

Рішенням Херсонської міської ради за №872 від 30.11.2012 року дано згоду на прийняття до комунальної власності міської територіальної громади 9 гуртожитків, що знаходилися на балансовому обліку ВАТ «Херсонські комбайни», у тому числі гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Рішенням Херсонської міської ради № 1093 від 24.07.2013 року стосовно гуртожитку по АДРЕСА_1 було підтверджено статус «гуртожиток» із наданням дозволу на приватизацію жилих приміщень.

Наказом №6-о від 13.06.2012 року ліквідатора ВАТ «Херсонські комбайни» надано статус жилих кімнат в гуртожитку АДРЕСА_2 , у тому числі і приміщенню на другому поверсі, позначеному на плані гуртожитку під №25, з присвоєнням йому номеру 255в.

Наказом №92-о від 22.10.2012 року ліквідатора ВАТ «Херсонські комбайни» задоволено заяву ОСОБА_1 про поліпшення житлових умов та вирішено видати їй ордер на житлову площу в гуртожитку АДРЕСА_2 , а саме: на кімнати № 255а, 255б та 255в, та дозволено ОСОБА_1 проживати в цих приміщеннях разом з членами сімї.

В подальшому, на підставі вказаних наказів ОСОБА_1 та членам її сімї видано ордер № 100 від 22.10.2012 року. З цього часу вони зареєстровані в кімнатах №255а+б+в у вказаному гуртожитку, проживали в них, оплачували комунальні послуги, кімнати рахувались за ними як житлові та використовувались як житлові. Зазначене підтверджується письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, зокрема, копією паспорту позивача, довідками про склад сімї, випискою по особовому рахунку.

З численних звернень позивача судом встановлено, що виконавчими органами Херсонської міської ради приміщення № 255 під літерою «в» не визнається як житлове, у зв`язку з чим позивачу відмовлено в укладенні договору найму та проведенні приватизації цього приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Згідно вимог ч. 10 ст. 8 цього Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 10 вказаного Закону визначено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції, зокрема, рішення щодо залишення цілісного майнового комплексу в статусі «гуртожиток» та дозволяє приватизацію його житлових і нежитлових приміщень. У цьому випадку здійснюється приватизація приміщень гуртожитку його законними мешканцями.

Згідно положень ст. 4 цього Закону громадяни мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» містить положення про те, що власники житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території. Допоміжні приміщення у гуртожитку передаються у спільну сумісну власність безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Стаття 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» дає наступні визначення термінів, що вживаються в цьому Законі. Зокрема, допоміжні приміщення у гуртожитку це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Житлова кімната у гуртожитку це окреме житлове приміщення у гуртожитку, призначене та придатне для постійного проживання у ньому. Житлові приміщення у гуртожитку це приміщення гуртожитку (житлові кімнати, житлові блоки (секції), призначені та придатні для постійного проживання у них. Нежитлові приміщення у гуртожитку це приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів та навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), які входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать до житлових приміщень і є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин.

Конституційний Суд у своїх рішеннях від 02.03.2004р. №4-рп/2004 та від 09.11.2011р. №14рп/2011 зазначив, що допоміжні приміщення (кухні, сараї, кладові, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Системний аналіз норм дозволяє зробити висновок, що в гуртожитку можуть бути приватизованими тільки житлові приміщення. Не підлягають приватизації допоміжні приміщення, якими є технічно пристосовані приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та обслуговування громадян, і які використовуються для цього. Житловими кімнатами та житловими приміщеннями в гуртожитку є приміщення, призначені для постійного проживання в них мешканців та придатні для цього.

Як зазначалось, рішенням сесії Херсонської міської ради від 24.07.2013 року №1093, надано дозвіл на приватизацію лише житлових приміщень у гуртожитку.

Згідно поверхового плану будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 приміщення АДРЕСА_3 в площею 12,3 кв.м зазначене як «слюсарня».

Отже, згідно технічної документації спірне приміщення №255в є допоміжним, а відтак не підлягає приватизації.

Крім того, відповідно до матеріалів справи органом приватизації вирішено питання щодо приміщення, на яке претендує позивач.

За наведених обставин вимоги позивача щодо надання їй права на приватизацію приміщення АДРЕСА_4 , як житлового, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 1, 1-1, 4, 5, 6 «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено протягом десяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: Т.І. Рядча