Рішення № 100745986, 01.11.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/501/21

Провадження №2-а/574/14/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Вернигори В.М.,

представника відповідача Панової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи його тим, що постановою інспектора ВРПП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області серії БАВ №498149 від 31.07.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за те, що 31.07.2021 року о 17 год. 44 хв. в м. Путивль по вул. Свободи, він керував автомобілем з причепом не маючи відповідної категорії на право керування, чим порушив п. 2.1 ПДР України.

Вважає вказану постанову незаконною, оскільки поліцейським не було пояснено в зв`язку з яким порушенням правил дорожнього руху було зупинено його транспортний засіб, а також порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, так як розглянуто справу без його участі, відмовивши в задоволенні його клопотань про ознайомлення з доказами вчинення правопорушення, долучення до матеріалів справи письмових пояснень та надання часу щоб скористатись юридичною допомогою.

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні відомості про докази, якими підтверджується правопорушення, та в супереч вимогам ст.283 КУпАП вона не містить даних про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №498149 від 31.07.2021 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, та закрити провадження по справі.

Від представника відповідача ГУНП в Сумській області Панової М.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні, покликаючись на те, що оскаржувана постанова є правомірною, винесеною уповноваженою особою, у порядку та спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Вернигора В.М., заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача ГУНП в Сумській області Панова М.М. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Додатково зазначила, що позивачем не заперечується факт відсутності в його посвідчені водія відповідної категорії на право керування вантажними транспортними засобами з причепом. Також, представник відповідача звертала увагу на те, що згідно письмових пояснень інспектора ВРПП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Литвиненка С.Д. транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 було зупинено в зв`язку з забрудненням номерного знаку, що не давало можливості чітко визначити його символи.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.07.2021 року інспектором ВРПП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Литвиненко С.Д. винесено постанову серії БАВ №498149, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Зі змісту постанови слідує, що 31.07.2021 року о 17 год. 44 хв. в м. Путивль по вул. Свободи ОСОБА_1 керував автомобілем з причепом СЗАП-8527, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи відповідної категорії на право керування, чим порушив п. 2.1 ПДР України.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.2 ст.126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Приписами частини 2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У ст. 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, згідно яких водій, зокрема, зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Водночас, пунктом 2 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Пунктами 1-10 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", визначеного вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні.

Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що поліцейським було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача, однак підстави зупинення автомобіля, а саме факт порушення останнім Правил дорожнього руху, в оскаржуваній постанові не відображено.

З наданих суду представником відповідача письмових пояснень інспектора ВРПП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Литвиненка С.Д. вбачається, що 31.07.2021 року під час несення служби по нагляду за дорожнім рухом в м. Путивль по вул. Свободи, ним був зупинений транспортний засіб КАМАЗ 53111 з причепом, під керуванням ОСОБА_1 . Транспортний засіб було зупинено в зв`язку з забрудненням номерного знаку, що не давало можливості чітко визначити його символи. При перевірці у ОСОБА_1 посвідчення водія було встановлено, що у ньому відсутня відповідна категорія, яка надає право керувати вантажним автомобілем з причепом, в зв`язку з чим було складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. З постановою ОСОБА_1 ознайомився, поставив свій підпис та був згідний з своїм правопорушенням. Після цього ОСОБА_1 усунув забруднення номерного знаку та поїхав у власних справах.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Однак, відповідачем суду не надано жодних доказів на підтвердження вказаних пояснень інспектора про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, в тому числі керування ним транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, що в свою чергу давало б працівнику поліції підстави для зупинення транспортного засобу та перевірки документів.

Докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, в матеріалах справи також відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки інспектором поліції без належної правової підстави було зупинено транспортний засіб ОСОБА_1 , то подальша вимога пред`явлення для перевірки посвідчення водія є незаконною, а відтак оскаржувана постанова є протиправною.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та його слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 139, 242-246, 229, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №498149 від 31.07.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23; ЄДРПОУ: 40108777) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), судовий збір сплачений ним при поданні позову до суду у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01.11.2021 року.

Суддя Т.Р. Гук