Ухвала суду № 100736834, 01.11.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-1504/2011

Провадження № 6/344/653/21

У Х В А Л А

01 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області звернувся в суд з зазначеним поданням, в обґрунтування якого посилався на те, що на виконанні знаходиться виконавче провадження №66579002 з примусового виконання виконавчого листа № 0907/2-1504/2011 виданого 07.06.2021 року Івано-Франківським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ “УкрСиббанк” - 181 778 грн. 77 коп. заборгованості станом на 20.05.2010 року за кредитним договором №217/143-05 (10300311000) від 04.08.2005 року та кредитним договором №136/143-06 (11001181000) від 19.04.2006 року. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23.12.2020 року замінено стягувача з ПАТ “УкрСиббанк” на його праноступника ТзОВ “Вердикт Капітал”. За вказаним виконавчим документом боржником є — ОСОБА_1 . Зазначив, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду приватним виконавцем встановлено, що майно, належне боржнику на праві власності, на яке б можна було звернути стягнення відсутнє. Виконавцем на адресу боржника направлялись виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду, однак боржник на виклики не з`являється, про причини неявки не повідомляє виконавця.

Вважає, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, тому з метою повного та належного виконання виконавчого листа просив тимчасово обмежити в праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, в прохальній частині подання, просив розгляд подання проводити без участі заявника.

Заінтересовані особи в судове засідання не викликались, враховуючи необхідність негайного розгляду подання, діючи з метою захисту прав та інтересів стягувача, суд вважає, що розгляд подання слід провести без участі цих осіб, в порядку частини 4 статті 441 ЦПК України.

Вивчивши матеріали подання, суд вважає наступне.

Так, з матеріалів подання вбачається, що 19.08.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким Володимиром Васильовичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 07.06.2021 року та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66579002. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 . Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 66579002 було зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як вбачається із супровідного листа приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. від 19.08.2021 року №01-29/2968/2969 одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено пам`ятку про його права та обов`язки, а також виклик приватного виконавця з вимогою з`явитись 26.08.2021 р. о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича з приводу виконання рішення суду.

З відповіді Державної фіскальної служби України вбачається, що боржник ОСОБА_1 отримує дохід №101, як податковий агент, нараховує (сплачує) дохід на користь фізичних осіб.

Згідно відповіді ПФУ від 19.08.2021 року інформація про осіб-боржників, які отримують пенсію по запиту щодо ОСОБА_1 відсутня.

Постановою про арешт майна боржника від 28.08.2021 року №66579002 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 в межах суми 200 157,56 грн.

У виконавчому провадженні №66579002 01.09.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до відповідей з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 03.09.2021 року № 11-9-0.2-4793/0/2-21, Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 06.09.2021 року № 07-21/15-10/5975 майно на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості боржника ОСОБА_1 за виконавчим документом відсутнє.

Згідно відповіді №111671692 від 19.08.2021 року з Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області за боржником не зареєстровано транспортні засоби.

Згідно відповіді від 28.08.2021 року з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Івано-Франківській області боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно поданої Управлінням Державної міграційної служби в Івано-Франківській області відповіді боржник ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданим 31.07.2012 року, органом видачі 8099 та ще одним паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 03.07.2019 року, органом видачі 4602.

Як вбачається із відповіді з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України боржник ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон України.

02.10.2021 року приватним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника, а саме АДРЕСА_2 , згідно якого встановлено, що двері зачинені, боржнику залишено виклик про необхідність явки до приватного виконавця на 25.10.2021 року о 10.00 год., що підтверджується актом приватного виконавця.

Згідно п. 19 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормою ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до вказаної правової норми громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.

Такі обмеження прав громадян України на виїзд за кордон у конкретно визначених законом випадках мають тимчасовий характер і зумовлені необхідністю забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно роз`яснень Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Відповідно до положенняст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії документів, не вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення. Зокрема, наявність постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику приватного виконавця без доказів їх отримання боржником, не можуть підтверджувати хоча б обізнаність останньої про відкрите провадження.

Аналізуючи матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що в поданні приватного виконавця йдеться лише про наявність боргових зобов`язань та що вони не погашені, але ні доводів, ні доказів, які саме дії свідчать про ухилення боржника від виконання цих зобов`язань, доведення яких є обов`язковою умовою для встановлення для боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, як в поданні, так і в матеріалах справи немає. Надані докази свідчать про проведення виконавчих дій, що не є безумовною підставою для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.

З урахуванням наведеного, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в поданні приватного виконавця про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 слід відмовити, так як приватним виконавцем необґрунтовано необхідность вжиття такого заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст. ст.12, 441 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документа – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Пастернак І.А.