Рішення № 100730853, 01.11.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/73/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення коштів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення коштів.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 30551,53 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в дохід держави 908 грн судового збору.

Представником позивача у судовому засіданні в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.

У рішенні суду від 28 вересня 2021 року згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 5 ч. 7 ст. 265, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України зазначено про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу. Встановлено ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення суду. Роз`яснено, що у разі неподання таких доказів заява про вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу залишиться без розгляду.

4 жовтня 2021 року представником позивача подано докази щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явились, повідомлялись про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомили.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, однак надіслав до суду заперечення щодо підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу. Просить відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (чч. 1-3 ст. 134 ЦПК України).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

За змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом договору про надання правничої допомоги від 3 вересня 2020 року між Виконавцем адвокатом Заболотнім П.Л. та Замовником ОСОБА_1 на представництво Замовника у цивільній справі про захист прав споживачів в місцевих, апеляційних судах, Верховному Суді та в інших органах влади та управління, а також у відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності з метою досягнення бажаного для клієнта результату. Розмір та умови оплати визначаються додатковою угодою.

За змістом додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 3 вересня 2020 року між Замовником ОСОБА_1 та Виконавцем адвокатом Заболотнім П.Л., відповідно до п. 3 Договору про надання правової допомоги Сторони погодили вартість послуг Виконавця за надання правової допомоги: вивчення матеріалів, правовий аналіз, консультація у справі 1000 грн; складання позовної заяви 2500 грн; складання клопотань (заяв, заперечень) 1000 грн за 1 документ; участь в судових засіданнях за межами смт. Новгородка 2000 грн за 1 засідання; складання апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) 3000 грн; участь у судовому засіданні апеляційного суду 3000 грн; складання касаційної скарги (відзиву на касаційну скаргу) 3000 грн.

До матеріалів справи додано акт виконаних робіт (наданих послуг) з правової допомоги від 28 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 3 вересня 2020 року, за яким на виконання умов договору про надання правової допомоги сторони погодили суму витрат за надану правову допомогу у справі № 393/73/21, а саме: вивчення матеріалів, правовий аналіз, консультація у справі 1000 грн; складання позовної заяви 2500 грн; участь у трьох судових засіданнях за межами смт. Новгородка 6000 грн. Загальна сума 9500 грн. Сторони погодили вартість наданих послуг та вважають суму справедливою.

До матеріалів цивільної справи також додано квитанцію від 28 вересня 2021 року про сплату ОСОБА_1 послуг за правничу допомогу у справі № 393/73/21 на суму 9500 грн.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях чч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Одразу слід зазначати, що вид та характер правничої допомоги, що відображений в акті виконаних робіт (наданих послуг) з правової допомоги від 28 вересня 2021 року, дає підстави суду стверджувати, що правнича допомога у такому виді стосується та пов`язана з цією справою, була необхідною для здійснення провадження у ній, тобто є обґрунтованою.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року (справа № 727/4597/19) зробив висновок, що відкриття власного рахунку адвокатом не є обов`язком, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Суд у цьому додатковому рішення зазначав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначеного, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 2 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 2 червня 2020 року на суму 3 000 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року (справа № 638/7748/18) зазначено, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

У своїх запереченнях щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зазначає, що по суті акт виконаних робіт не може відображати розрахунку понесених судових витрат, посилаючись на висновок з цього приводу Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2020 року (справа № 638/7748/18). Крім цього, в акті на думку відповідача не значено: в чому полягає складність справи у світлі заявлених витрат на суму 9500 грн; скільки часу витрачено адвокатом на цю справу; детальний опис кожної послуги, що надана адвокатом, зокрема, чим підтверджується опис та витрачений час на юридичну консультацію, у чому полягало вивчення матеріалів, який вини складали обсяг, які здійснені витрати часу по кожному із виду послуг.

Відповідач вважає, що це позбавляє його можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи заперечення відповідача щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу, можливо зазначити, що у них він по суті не заявляє про неспівмірність судових витрат, наводячи для цього свої аргументи, а вважає, що внаслідок неподання позивачем їх детального розрахунку, неможливо спростувати ймовірну неспівмірність.

Разом із тим суд повністю не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року (справа № 638/7748/18) зазначено, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Тобто у справі № 638/7748/18 акт приймання правничої допомоги не містив розміру наданих послуг за кожний вид послуг, що входив до обсягу наданої правової допомоги, а містив виключно загальний розмір гонорару, що зрозуміло позбавляє сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність таких витрат.

У свою чергу у цій справі фактичні обставини зовсім інші. Акт приймання передачі від 28 вересня 2021 року виконаних робіт (наданих послуг) на відміну від справи № 638/7748/18, містить перелік (вид) наданих послуг, розмір плати за кожен вид наданих послуг та загальний розмір правничої допомоги, що дозволяє стороні спростовувати неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Так, в акті виконаних робіт (наданих послуг) з правничої допомоги відображено вид та розмір витрат, а саме: вивчення матеріалів, правовий аналіз, консультація у справі 1000 грн; складання позовної заяви 2500 грн; участь у трьох судових засіданнях за межами смт. Новгородка 6000 грн. Загальна сума 9500 грн.

Тобто відповідач міг заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з положеннями ч. 6 ст. 137 ЦПК України, в контексті визначених критеріїв щодо співмірності, доводити неспівмірність судових витрат, однак ним зазначене не реалізовано.

ЦПК України не встановлює вимог до надання розрахунку (опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, у тому числі відображення у такому розрахунку часу витраченого адвокатом, а тому такий розрахунок може бути наданий у будь-якій письмовій формі, у тому числі може відображатися в акті виконаних робіт (наданих послуг).

Інші доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу не спростовують вищезазначеного та не є підставою для відмови у стягненні судових витрат на правничу допомогу.

З огляду на зазначене, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, вищезазначених критеріїв, відсутності клопотання іншої сторони про зменшення судових витрат, суд уважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 270, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код: 14305909) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 9500 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень) понесених судових витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський