Рішення № 100725798, 25.10.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10074/21

провадження № 2/753/6735/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11 771,96 грн., а також, 3% річних - 768,00 грн., інфляційних витрат - 1 933,53 грн., та судові витрати.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем. Однак відповідач не виконує зобов`язання по оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, внаслідок чого за період з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2021 року утворилася заборгованість, яку і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

06 вересня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено що реальні показання квартирних засобів обліку суттєво відрізняються від показань, які вказує позивач у своєму розрахунку. На звернення щодо коригування плати за надану послугу позивач не відреагував. Просив застосувати до заявлених позовних вимог строки позовної давності. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити, справу слухати у судовому засіданні з викликом сторін.

З огляду на предмет спору, що виник між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та з урахуванням документів, що містяться в матеріалах справи, суддя вважає за необхідне заяву відповідача про розгляд справи з викликом сторін залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року до житлово-комунальних послуг відносяться комунальні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, опалення, вивезення побутових відходів.

Згідно положень ч. 3 ст. 20 вказаного Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містить уведений в дію 01 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, згідно п.2 ст.5 якого комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до Статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку(їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований і мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ПрАТ «АК «Київводоканал» надає відповідачу за вказаною адресою послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води на підставі договору приєднання (ч.7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Відповідна інформація про надання позивачем послуг послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та договір про надання таких послуг опубліковано в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) від 05 серпня 2014 року (а.с.7).

Окрім того, 09 лютого 2017 року між сторонами укладено письмовий договір № 0758520 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення квартири АДРЕСА_1 (а. с. 8 - 11).

Суд вважає доведеним те, що відповідач не оплачує надані послуги в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 11 747,12 грн.

Доказів на спростування встановлених судом обставин відповідачем не надано, а твердження про те, що позивачем враховані невірні показники при нарахування заборгованості не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також 3 % річних від простроченої суми.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 71-74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18) зроблено висновок, що створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участь у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Так, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що він зроблений за період з грудня 2016 року по березень 2021 року. Позовну заяву ПрАТ «АК «Київводоканал» подало до суду 20 травня 2021 року.

Таким чином, враховуючи, що загальний строк позовної давності складає три роки, то до задоволення підлягають позовні вимоги за період з червня 2018 року по березень 2021 року.

Сума заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за вказаний період з червня 2018 року по березень 2021 року становить 8 040,16 грн.

Вказане грошове зобов`язання відповідач, на момент розгляду справи, не виконав, тому ПрАТ «АК «Київводоканал», відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, має право на стягнення за вказаний період інфляційних втрат у розмірі 842,13 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 378,92 грн., а всього - 1 221,05 грн.

Щодо стягнення 24,84 грн. внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку, то суд вважає

Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки за подачу позовної заяви ПрАТ «АК «Київводоканал» сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, а позовні вимоги задоволено частково, що становить 64% від загального розміру позовних вимог, тому суд апеляційної інстанції стягує суму судового збору з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній сумі позову, що становить 1 452,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість по наданим послугам з водопостачання та водовідведення в сумі 8 040,16 грн, інфляційні втрати - 842,13 грн. та три відсотки річних - 378,92 грн., а всього: 9 261,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 452,80 грн.

В задоволенні іншої частини вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ЄДРПОУ 03327664, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Заставенко