Ухвала суду № 100725479, 29.10.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21863/21

УХВАЛА

29 жовтня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Харечка С.П. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені якого діє законний представник – мати ОСОБА_5 , треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Круліковський А.І., служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання недійсним договору про припинення права на аліменти, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені якого діє законний представник – мати ОСОБА_5 , треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Круліковський А.І., служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання недійсним договору про припинення права на аліменти.

28 жовтня 2021 року разом із позовною заявою представника позивача подав до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.

Судом встановлено, що заява підписана та подана до суду від імені позивача ОСОБА_2 - адвокатом Курило Р.М.

Повноваження адвоката Курило Р.М. як представника позивача в Рівненському міському суді підтверджуються ордером Серії ВК№1027441 від 18.08.2021 року.

З оглянутого ордеру, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі: договору про надання правової допомоги №18/08 від 18 серпня 2021 року, уповноважує адвоката Курило Романа Миколайовича на надання правої допомоги в Рівненськоиму районному управлінні поліції ГУНП в Рівненській області та Рівненському міському суді Рівненської області.

«Відповідно до частини другої статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно Статті 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Таким чином, діяльність адвокатури, реалізація нею функцій захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі невизначеному колу осіб свідчить про суспільний інтерес, а отже, і публічно-правовий характер правовідносин.

Статтею 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положеннями статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, що узгоджується зі статтею 14 Правил адвокатської етики.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Частина друга статті 27 Закону № 5076-VI регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону № 5076-VI дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього Закону.»

Зазначений правовий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16 (провадження №11-185апп19), який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у Постанові від 05.12.2018 року по справі №П/9901/736/18 (Провадження №11-989заі18), слідує що:

«Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону N 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.»

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у Постанові від 04.12.2019 року по справі №826/5500/18 (провадження №11-195апп19): «Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.»

При цьому, суд надаючи оцінку ордеру серії ВК№1027441 від 18.08.2021 року, звертає увагу, що повноваження адвокату Курило Р.М. надані саме в Рівненському міському суді, тобто на стадію судового розгляду.

Разом з тим, на стадію складання та підписання заяви про забезпечення позову, яка передує стадії судового розгляду, повноважень представника не підтверджено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що не подання представником позивача - адвокатом Курило Р.М. витягу із Договору про надання правничої допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленостей щодо об`єму наданих повноважень, засвідченого підписами сторін цього Договору, що позбавляє суд можливості встановити об`єм повноважень адвоката та його право на підписання заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевказані обставини справи та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність повернення заявнику матеріали заяви.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст..ст. 151, 152,153, 260,261, 353,354,355 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені якого діє законний представник – мати ОСОБА_5 , треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Круліковський А.І., служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання недійсним договору про припинення права на аліменти - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Харечко С.П.