Ухвала суду № 100725091, 02.11.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"02" листопада 2021 р. Справа № 363/4459/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2021 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя Олександра Радіоновича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», про визнання недійсними звіту, електронних торгів, скасування протоколу, свідоцтва, державної реєстрації та відновлення державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій позивач просить: визнати недійсним звіт про оцінку вартості майна, а саме земельної ділянки площею 0,0697 га, кадастровий номер 32218888:00:38:064:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним звіт про незалежну оцінку вартості майна, а саме Ѕ частини садового будинку з надвірними будівлями загальною площею 223,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсними електронні торги за лотом №480536 з продажу Ѕ двоповерхового будинку з надвірними будівлями загальною площею 223,5 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0697 га, кадастровий номер 32218888:00:38:064:0004, за адресою:

АДРЕСА_2 , реалізованої згідно протоколу проведення електронних торгів №5438668 від 23 червня 2021 року; скасувати протокол проведення торгів державного підприємства «Сетам» №5438668 від 23 червня 2021 року; скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 щодо майна: Ѕ частини двоповерхового будинку з надвірними будівлями загальною площею 223,5 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0697 га, кадастровий номер 32218888:00:38:064:0004, за адресою:

АДРЕСА_2 , реалізованої згідно протоколу проведення електронних торгів №5438668 від 23 червня 2021 року; відновити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: Ѕ частини двоповерхового будинку з надвірними будівлями загальною площею 223,5 кв. м та земельної ділянки площею 0,0697 га, кадастровий номер 32218888:00:38:064:0004, за адресою:

АДРЕСА_2 , реалізованої згідно протоколу проведення електронних торгів №5438668 від 23 червня 2021 року. Крім цього, позивач просить звільнити його від сплати судового збору так як розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Також, у разі, якщо як належного та допустимого доказу, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року недостатньо, просить вказати які саме необхідно додати документи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, позовну заяву ОСОБА_1 передану судді Лукач О.П. для розгляду.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Відповідно до пунктів 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Також, згідно із частиною п`ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У порушення вищевказаних вимог, до матеріалів справи позивачем не долучено доказів, які підтверджують викладені ним обставини у позовній заяві.

Крім цього, звертаючись до суду із позовною заявою про визнання недійсними звіту, електронних торгів, скасування протоколу, свідоцтва, державної реєстрації та відновлення державної реєстрації, позивачем до участі у справі не залучено у якості третьої яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки.

Також, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року

2270,00 гривень.

Згідно пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви, позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

Подані до суду позовні заяви чи заява, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від

17 жовтня 2014 року.

Як убачається з прохальної частини позовної заяви, вона містить сім самостійних позовних вимог немайнового характеру, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Таким чином, позивачем у порушення вищевказаних норм, при зверненні до суду судовий збір не сплачено.

Так, у прохальній частині позовної заяви, другою позовною вимогою позивач просить звільнити його від сплати судового збору, так як розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи із зазначених норм, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Як доказ звільнення від сплати судового збору, позивач долучає відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, згідно якого ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру НОМЕР_1 , за період з

1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року, інформація про доходи відсутня.

Водночас, вказані відомості не свідчать про повну відсутність доходів у позивача та про вказані обставини свідчити не може. Крім цього, згідно відмітки Вишгородського районного суду Київської області, дата реєстрації позовної заяви – 19 жовтня 2021 року, а відомості про відсутність доходів у позивача зазначені за період з 1 по 4 квартал

2020 року.

Інших доказів на підтвердження свого майнового стану та неможливості сплати ним судового збору за подання позовної заяви до суду ОСОБА_1 суду не надав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується із статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року).

У пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8Закону України «Про судовий збір» та статті 81ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, одягу тощо.

Крім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 456/3294/15, провадження 61-55960св18 від 28 січня 2020 року.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від

7 вересня 2018 року у справі № 304/90/17, від 31 жовтня 2018 року у справі

№ 758/9023/17-ц, від 24 січня 2019 року у справі № 752/13541/16-ц, від 13 травня

2019 року у справі № 569/10869/15-ц, від 19 жовтня 2021 року у справі № 759/7878/20, та інші.

ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору за подання відповідної позовної заяви, а тому прохання позивача про звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 передано судді Лукач О.П. для розгляду. У зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному у період з 23 жовтня по 1 листопада 2021 року, питання про прийняття позовної заяви вирішено суддею 2 листопада 2021 року.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, із зазначенням усіх учасників провадження, долучення доказів на підтвердження викладених обставин та сплатити судовий збір, з урахуванням викладеного вище у цій ухвалі.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузь Олександра Радіоновича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсними звіту, електронних торгів, скасування протоколу, свідоцтва, державної реєстрації та відновлення державної реєстрації – залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач