Ухвала суду № 100719854, 29.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/2385

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2021 року м. Київ № 640/30834/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

до Національної поліції України,

Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправною та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Національної поліції України (надалі - відповідач 1), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, Головного управління Національної поліції в Київській області (надалі - відповідач 2), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Київський області від 05 жовтня 2021 року № 263 о/с «По особовому складу» в частині звільнення рядового поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Обухівського районного управління поліції з 05 жовтня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Обухівського районного управління поліції з 05 жовтня 2021 року;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київський області від 13 серпня 2020 року № 234 о/с в частині присвоєння первинного спеціального звання «рядовий поліції» та внести у скасованій частині з присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» шляхом видання наказу про внесення змін у наказ № 234 о/с від 13 серпня 2020 року щодо присвоєння спеціального звання - «лейтенант поліції»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Київський області провести ОСОБА_1 виплатити оклад за звання «лейтенант поліції» за період з 19 серпня 2020 року зазначених у наказі по особовому складу Головного управління Національної поліції у Київський області про внесення змін у наказ «По особовому складу» від 13 серпня 2020 року за № 234;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Київський області негайно допустити ОСОБА_1 як особу після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) з 12 лютого 2021 року в порядку переатестування - для повернення спеціального звання, яке ОСОБА_1 мав до прийняття його на службу в поліцію, а саме «капітан поліції»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Київський області провести ОСОБА_1 виплатити оклад за звання «капітан поліції» за період з 12 лютого 2021 року зазначавши у наказі по особовому складу Головного управління Національної поліції у Київський області про внесення змін у наказ «По особовому складу» від 01 лютого 2021 року № 28 о/с , з «рядового поліції» на «капітан поліції» на виконання вимог наказу Національної поліції України від 24 грудня 2020 року № 1034 дск «Про організаційно - штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київської області».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до приписів частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З аналізу позовної заява позивача вбачається, що окрім наказ Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Київський області від 05 жовтня 2021 року № 263 о/с «По особовому складу» в частині звільнення рядового поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Обухівського районного управління поліції з 05 жовтня 2021 року, на оскарження якого відповідно до вказаних вище приписів Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 25 жовтня 2021 року (відповідно до поштового штампу на конверті), строк пропущено не було, позивач також просить суд вирішити питання щодо правомірності наказу Головного управління Національної поліції в Київський області від 13 серпня 2020 року № 234 о/с в частині присвоєння первинного спеціального звання «рядовий поліції» та внести у скасованій частині з присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» шляхом видання наказу про внесення змін у наказ № 234 о/с від 13 серпня 2020 року щодо присвоєння спеціального звання - «лейтенант поліції» та проведення певних виплат за період починаючи з 19 серпня 2020 року.

Як вже було встановлено судом вище, з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 25 жовтня 2021 року.

При цьому, зважаючи на ту обставину, що позивачем в резолютивній частині заявлені позовні вимоги щодо вирішення певних питань від серпня 2020 року, позивач ні як не обґрунтовує поважність причин пропуску строку, а саме що заважало йому звернутись до суду на протязі серпня, вересня 2020 року щодо оскарження вказаного вище наказу та здійснення відповідних виплат, зважаючи на той факт, що дана категорія справ має встановлений спеціальний місячний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу судом було встановлено, що позивачем не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Як вже було зазначено судом вище, згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що позивачем в супереч встановлених вимог чинного процесуального законодавства, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку суд дійшов до висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова