Рішення № 100719741, 29.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року м. Київ № 640/22783/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34979022, 01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо звернення стягнення на доходи Позивача, отримані в Київській Муніципальній Академії музики ім. P.M. Глієра, у розмірі 50% заробітної плати до виплати загальної суми боргу 41081, 80 грн.;

- скасувати постанову Головного державного виконавця Лазюка Д.М. про звернення стягнення на заробітну плату боржника винесену в рамках виконавчого провадження №65394583 від 29.06.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що враховуючи, що характер боргу, який стягується Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за постановою у справі № 382/162/21 від 22.04.2021 року, не пов`язано із стягненням аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, із заробітної плати ОСОБА_1 може бути утримано до погашення у повному обсязі заборгованості лише 20 відсотків.

Як наслідок, рішення про звернення стягнення на доходи Позивача, отримані в Київській Муніципальній Академії музики ім. Р.М. Глієра, у розмірі 50% заробітної плати Позивача до виплати загальної суми боргу 41081,80 гривень є протиправним, а постанова Головного державного виконавця Лазюка Д.М. про звернення стягнення на заробітну плату боржника винесена в рамках здійснення виконавчого провадження № 65394583 від 26.07.2021 року є не законною і підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 року Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на електронну адресу суду надано матеріали виконавчого провадження №65394583.

При цьому, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Постановою Яготинського районного суду Київської області у справі № 382/162/21 від 22.04.2021 року, за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП України на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 34 000 гривень.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії виконавчого провадження №65394583, 13 травня 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №382/162/21 виданої 22.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суму у розміри 34 000, 00 грн.

13 травня 2021 року головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лазюком Д.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №65394583 від 27.05.2021 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановлено об`єднати виконавчі провадження №65394409, №65394583, №65407158 у зведене виконавче провадження №65601755.

Того ж дня, державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт коштів ВП №65394583, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на стягнення, які заборонені законом та належать боржнику.

29 червня 2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №65394583, якою постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Київській муніципальній академії музики ім. Р. М. Глієра. Здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу 41 081,80 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника від 29.06.2021року такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження», Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Пунктами 1,3 частини 1 статті 3 Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України та виконавчих написів нотаріусів.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є, зокрема, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 5 зазначеної статті Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Тобто відповідач, після відкриття виконавчого провадження, міг вчиняти виконавчі дії, в тому числі і приймати спірну постанову про звернення стягнення на доходи боржника, які останній отримує за місцем роботи.

Суд зауважує, що позивач не оскаржує постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №65394583, на час постановлення рішення судом вона є чинною.

Статтею 68 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначено умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме,

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

В свою чергу, частиною 2 статті 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII встановлено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. (частина 3 статті 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII).

Як свідчать матеріали справи, у постанові від 29.06.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вказано про здійснення відрахування із доходів боржника у розмірі 50 відсотків.

Разом з тим, позивач зауважує, що характер боргу, який стягується Печерським відділом державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не пов`язано із стягненням аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, із заробітної плати ОСОБА_1 може бути утримано до погашення заборгованості лише 20%.

Проте, суд зауважує, що постановою Яготинського районного суду Київської області від 22.04.2021 року ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст.130 КУпАП відповідальність за ч.1 вказаної статті настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статтті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Суспільно небезпечне діяння - юридично значиме діяння, яке контролюється свідомістю людини (вольове діяння) і яке заборонене законом.

Суд наголошує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

З урахуванням наведеного суд зазначає про відповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №65394583, якою постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Київській муніципальній академії музики ім. Р. М. Глієра. Здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу 41 081,80 грн.

При цьому, суд зважає на твердження позивача про утримання малолітньої дитини, при цьому наголошує, що позивачем не надано доказів неможливості утримання дитини та зауважує, що обов`язок батьків полягає не лише у матеріальному утриманні дитини.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про невідповідність оскаржуваної постанови державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та /або Інструкцією з організації примусового виконання рішень, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 139, 143, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено у визначені частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України строки до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа