Рішення № 100717004, 20.10.2021, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/260/21

Провадження № 2/327/98/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2021 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Беспалько Л.В.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-банк» (далі - АТ «Акцент-банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2021 року АТ «Акцент-банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому заявлена вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так, між публічним акціонерним товариством «Акцент-банк» (далі - ПАТ «Акцент-банк»), правонаступником якого є АТ «Акцент-банк», та ОСОБА_1 18 жовтня 2018 року укладено кредитний договір без номеру (далі - Договір), згідно з яким останньому було надано кредит у вигляді встановлененого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач ОСОБА_1 порушив умови Договору і має прострочену заборгованість. Станом на 17 серпня 2021 року сума заборгованості складає 16008 грн. 69 коп., де заборгованість за кредитом - 11726 грн. 15 коп., заборгованість по відсоткам - 4282 грн. 54 коп., штраф - 00 грн. 00 коп.. Відповідач в добровільному порядку не вжив заходів щодо погашення заборгованості, тому АТ «Акцент-банк» вимушене було звернутись до суду із вищевказаним позовом. Одночасно позивач прохав вирішити питання про розподіл понесених ним судових витрат у розмірі 2270 грн. 00 коп..

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2021 року за клопотанням повноважного представника позивача вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику (а.с.4,37).

Представник позивача АТ «Акцент-банк» про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.40), у письмовій заяві, поданій до суду разом з позовною заявою, представник позивача на підставі довіреності Шкапенко О.В. вказав, що позивач позов підтримує у повному обсязіпо тих підставах, які були викладені в позовній заяві. Разом з тим, представник позивача клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подав, справу прохав розглянути без його участіта не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.4,5).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.39). При цьому, відповідач заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Виходячи з положень ч.5 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши позицію позивача у справі, викладену у письмовій заяві, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Акцент-банк» (правонаступником якого є АТ «Акцент-банк») та ОСОБА_1 18 жовтня 2018 року склалися кредитні правовідносини, а саме, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. При цьому, ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та надано картку, строк дії якої до березня 2022 року (а.с.7,13 зворотна сторона-14,31-33).

При цьому, в матеріалах справи наявна Анкета-заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), яку останній підписав та за змістом якої він погодився, що вказана Заява разом з Умовами і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг (а.с.7).

Таким чином, Договір підписаний сторонами: від імені банку - уповноваженою на це особою та скріплений печаткою юридичної особи, а від імені позичальника особисто ОСОБА_1 ..

При цьому, своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з Договором про надання банківських послуг та згоден з його умовами.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума заборгованості за Договором станом на 17 серпня 2021 року складає 16008 грн. 69 коп., де заборгованість за кредитом - 11726 грн. 15 коп., заборгованість по відсоткам - 4282 грн. 54 коп., штраф - 00 грн. 00 коп. (а.с.6).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Абзацом першим частини першої статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою та другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо, зокрема, позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Із виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними грошовими коштами, в тому числі, здійснював платежі на повернення кредитних коштів.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-банк» не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, ураховуючи наявність у матеріалах справи виписки про рух коштів (а.с.31), яка є належним підтвердженням отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, користування ними та часткової сплати грошей в рахунок погашення заборгованості, позивачем доведено факт отримання ОСОБА_1 кредиту в АТ «Акцент-банк» та факт наявності заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до положень ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, позивач має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц).

Так, відповідно до розрахунків, наданих позивачем, заборгованість за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) складає 11726 грн. 15 коп., що узгоджується з наданою позивачем довідкою за лімітами, відповідно до якої, ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 12500 грн. 00 коп. (а.с.32).

Крім того, позивач, пред`являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, прохає крім заборгованості за кредитом (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в сумі 4282 грн. 54 коп..

Проте, в Анкеті-заяві про приєднання до Умов від 18 жовтня 2018 року умовами договору процентна ставна не передбачена та встановлена (а.с.7).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 жовтня 2018 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та витяг з вказаних Умов щодо тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», які відповідачем не підписані.

У Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та (або) процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, а також інші умови та додаткові положення (а.с.8-13).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms, та ці Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, а також те, що вказані документи станом на 18 жовтня 2018 року містили умови, зокрема й щодо нарахування та сплати відсотків за ставкою, зазначеною в цих документах, що додані банком до позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, зауважила на тому, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про встановлення відсоткової ставки, надані банком Витяг з Умов та правил та Тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 жовтня 2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів щодо користування карткою «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1,ч.6 ст.81 ЦПК України).

Оскільки у заповненій і підписаній відповідачем Анкеті-заяві про приєднання до Умов відсутні умови про нарахування та сплату заборгованості по відсоткам, на нього не може бути покладений обов`язок по сплаті цієї частини визначеної позивачем кредитної заборгованості.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилається АТ «Акцент-банк» як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_1 , а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення тільки заборгованості за кредитом за Договором від 18 жовтня 2018 року станом на 17 серпня2021 року, а саме в розмірі 11726 грн. 15 коп..

В іншій частині позовні вимоги АТ «Акцент-банк» задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов АТ «Акцент-Банк» задоволено частково, суд, згідно положень ст.141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, з ОСОБА_1 в сумі 1662 грн. 75 коп., виходячи з розрахунку:

(11726 грн. 15 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * 2270 грн. 00 коп. (сума сплаченого судового збору) / 16008 грн. 69 коп. (розмір заявлених позовних вимог) = 1662 грн. 75 коп..

Керуючись стст.207,509,526,534,549,551,625,626,628,633,634,638,1048-1050,1054,1055,1056-1 ЦК України, стст.12-13,76-81,141,247,259,263-268,279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов акціонерного товариства «Акцент-банк», - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , МФО банку 307770, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074 м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11) заборгованість за кредитним договором в сумі 11726 (одинадцяти тисяч семисот двадцяти шести) гривень 15 (п`ятнадцяти) копійок, а також суму понесених судових витрат в розмірі 1662 (однієї тисячі шестисот шістдесяти двох) гривень 75 (сімдесяти п`яти ) копійок.

В задоволенні позову акціонерного товариства «Акцент-банк» в інший частині вимог, які розглядалися, - відмовити.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.М. Кущ