Рішення № 100716567, 28.10.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11147/21

Провадження № 2-а/234/182/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Малушка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №234/11147/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 04.08.2021 року поліцейським СРПП ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області винесено постанову серії БАА №811246 від 04.08.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. На думку поліцейських, він керував транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Позивач з постановою не погоджується, зазначає, що транспортним засобом він не керував, за кермом знаходився його друг – ОСОБА_2 , який після безпідставної зупинки транспортного засобу працівниками поліції, злякавшись, перестрибнув на пасажирське сидіння автомобіля. Він при цьому сидів на задньому ряду сидінь. Працівники поліції безпідставно звинуватили саме його у вчиненні адміністративного правопорушення, відеозйомка при цьому не проводилась та в постанові про це не зазначено.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків сержанта поліції ОСОБА_3 фактичним обставинам справи, оскільки він не керував транспортним засобом, а належних та допустимих доказів по адміністративному провадженню не має. Зазначає, що він взагалі не вміє їздити на автомобілях, не отримував посвідчення водія та не має транспортного засобу.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії САА №811246 від 04.08.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з Головного управління Національної поліції витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.08.2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01.09.2021 рок провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонам надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

18.10.2021 року представник відповідача Варчин Р.С. надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не було допущено порушень, на які посилається позивач. Факт вчинення правопорушення підтверджується постановою серії БАА №811246 від 04.08.2021 року. Позивач отримав копію спірної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав. Отже, вимоги позивача, викладені в позовній заяві, є безпідставними. Не визнання позивачем вини у вчиненні адміністративного правопорушення розцінює як спосіб уникнути відповідальності.

Також представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що вказана сума 2000 грн. не відповідає рівню складності даної справи (є необґрунтованою і неспівмірною сумою витрат на професійну правову допомогу з реальним обсягом такої допомоги у суді першої інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг), а тому є досить завищеною сумою за надання правової допомоги. Практично вся позовна заява складається із цитування статей чинного законодавства. Крім того, до позовної заяви не додано квитанції про сплату позивачем витрат на правничу допомогу.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, отже суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на котрі посилався позивач як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 04.08.2021 року поліцейським СРПП ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Коноваловим О.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА№811246, якою позивач ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Позивач не погодився з постановою та оскаржив її у судовому порядку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 04.08.2021 року о 01 годин 30 хвилин у м.Краматорську по вул. Союзна ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2105 реєстраційний номер НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мав його взагалі, чим порушив п.п.2.1 а) ПДР України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.1а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач жодних доказів на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом та порушення ним вимог п.п.2.1 а) ПДР України не надав і в постанові не зазначив.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем суду не надано та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксація порушення позивачем Правил дорожнього руху тощо.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм п.2.1а) Правил дорожнього руху. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП та належних та допустимих доказів факту того, що саме позивач керував транспортним засобом ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 без наявності посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки доказів, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП не надано, і відповідачем не доведено перед судом порушення ОСОБА_1 . 2.1а) Правил дорожнього руху, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Що стосується вимог про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Так, ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.

В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем наданий: договір про надання правничої допомоги від 16.08.2021 року №16082021-1, укладений між позивачем та адвокатом Савельєвим Ярославом Дмитровичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5521 від 13.06.2019 року; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №16082021-1 від 16.08.2021 року; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 16.08.2021 року до договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого вартість послуг адвоката за цим актом складає 2000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 16.08.2021 року, адвокат Савельєв Я.Д. надав позивачу послугу з підготовки позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (п.2). Підписанням цього акту сторони підтверджують, що Замовник сплатив гонорар за надані адвокатом послуги в повному обсязі в готівковій формі (п.3).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Розмір штрафу, який накладено постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №811246 від 04.08.2021 року відносно позивача в сумі 3400 грн.

Враховуючи, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів (позовної заяви) не є значним, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 2000 грн. є неспівмірними зі складністю справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі необхідно зменшити до 1000,00 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.1).

З урахуванням зазначених процесуальних норм, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 90, 134, 139, 241- 246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА №811246 від 04.08.2021 року, винесену поліцейським СРПП ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Коноваловим О.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Донецькій області, ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр-т Нахімова, 86.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко