Рішення № 100716500, 28.10.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/815/21

Провадження № 2/263/1071/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шатілової Л.Г.,за участю секретаря Костиць А.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», як правонаступника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що 01.02.2018р. їй стало відомо про те, що 28 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 20964, яким запропоновано звернути стягнення на належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , та є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 155/18-118-40-2, посвідченим 04.04.2008р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., реєстровий № 1120. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання нею умов кредитного договору за період з 01.12.2014р. по 31.05.2017р., а саме заборгованість за кредитом – 163 359,72 грн, та заборгованість за відсотками за користування кредитом – 199 628,68 грн. Зазначає, що 21 січня 2021 року вона дізналася про те, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 28.09.2017р. за реєстровим № 20964 вже перебуває на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), та належну їй квартиру вже готують до продажу. Вказує, що спірний виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, тому що запровадив подвійне стягнення з неї суми заборгованості за кредитним договором, його вчинено щодо заборгованості, розмір якої не є безспірним. Письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, в якій зазначено розмір заборгованості станом на момент вчинення виконавчого напису, з якою вона б могла погодитися, або щодо якої могла висловити свою незгоду, вона від відповідача не отримувала, тому вважає, що розмір заборгованості, визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є безспірним. Проти зазначеного нотаріусом у спірному виконавчому написі розміру заборгованості заперечує. Щодо строку позовної давності вважає , що він нею дотриманий, з огляду на те, що про існування спірного виконавчого напису вона дізналася 01.02.2018 року в ході усної бесіди з представником банку під час розгляду Жовтневим районним судом м. Маріуполя справи № 263/9869/17 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 155/18-116-40 від 04.04.2008р. Після цього вона звернулася до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. з метою отримання письмового підтвердження факту існування виконавчого напису. 23.03.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було надано інформацію про те, що 28 вересня 2017 року ним був вчинений виконавчий напис, зареєстрований за № 20964. Тому зазначає, що про існування спірного виконавчого напису вона дізналася 01.02.2018р. усно, а 23.03.2018р. письмово. Вважає вказаний виконавчій напис таким, що вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5., тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Представником відповідача АТ «Альфа-Банк» поданий відзив на позов, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності, посилаючись на те, що всі документи, які необхідні для вчинення виконавчого напису, або їх копії, були надані нотаріусу, позивач була обізнана про виконавчий напис, тому посилалася на нього у своєму відзиві на позов у справі № 263/9869/17, яка розглядалася Жовтневим районним судом м. Маріуполя з кінця 2017 року, проте можливості надати копію вказаного відзиву на позов відповідач не має. Зазначає, що документи, надані банком нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, зокрема такі, що підтверджують безспірність наявної заборгованості за кредитом, відповідали вимогам законодавства, а позивач, маючи свій екземпляр кредитного договору, була обізнана про свої зобов`язання перед банком та про те, що в неї виникла заборгованість. Вказує, що доводи позивача щодо наявності виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя судового наказу від 27.11.2009р. у справі № 2-н-4906/2009р. не повинні братися судом до уваги через відсутність доказів виконання позивачем вказаного судового наказу.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Майська А.В. направили до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача АТ «Альфа-Банк» направив суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи - Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надав до суду заяву про розгляд цивільної справи у його відсутність.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився.

Рух справи.

25.01.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області відкрито провадження у справі.

25.06.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області задоволене клопотання представника відповідача АТ «Альфа-Банк» про витребування доказів.

25.08.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 28 жовтня 2021 року.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 04.04.2008р. між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого з 15.10.2019р. є відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», був укладений кредитний договір № 155/18-116-40, за яким банк надав позивачу кредит у розмірі 176 750,00 грн. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та банком був укладений іпотечний договір № 155/18-118-40-2, посвідчений 04.04.2008р.приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., реєстровий № 1120, відповідно до якого, позивач передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

28.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 20964, яким запропоновано звернути стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання позивачем умов кредитного договору за період з 01.12.2014р. по 31.05.2017р., а саме заборгованість за кредитом – 163 359,72 грн, та заборгованість за відсотками за користування кредитом – 199 628,68 грн.

10.08.2020р. Центральним ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного МРУ МЮ (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 62495356 з примусового виконання спірного виконавчого напису.

25.01.2021р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області на підставі заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 62495356 на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 28.09.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 20964, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , до прийняття судом остаточного рішення по справі.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Ст.50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідач АТ «Альфа-Банк» не надав суду доказів наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А.так само не надав суду доказів наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису, зазначив про неможливість такого надання через закінчення строку зберігання вказаних документів.

Крім того, суду не надано доказів з боку відповідача, що нотаріусу надане підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, які необхідні для вчинення виконавчого напису.

Відповідач взагалі не надав суду докази щодо направлення нотаріусу документів, що стали підставою для вчинення спірного виконавчого напису.

Натомість, матеріали справи містять заяву банку про зменшення позовних вимог у розглянутій Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області цивільній справі № 263/9869/17 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 155/18-116-40 від 04.04.2008, у якій банк зазначив, що станом на 27.03.2018 року заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 160 231,79 грн. При цьому, з наявного у матеріалах справи розрахунку вимог банку кредитної заборгованості за кредитним договором № 155/18-116-40 від 04.04.2008 станом на 19.03.2018, так само вбачається, що розмір зазначеної банком заборгованості за відсотками відмінний від розміру заборгованості, що зазначений у спірному виконавчому написі. З наявних у справі матеріалів виходить, що розмір заборгованості за відсотками станом на дату вчинення виконавчого напису 28.09.2017 - 199 628,68 грн, був більшим, ніж той, що був розрахований банком станом на 27.03.2018 - 160 231,79 грн. Наведені обставини позбавляють суд можливості встановити реальну дійсну безспірну заборгованість позивача перед банком на час звернення стягувача до приватного нотаріуса.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ч.1 ст. 257 цього Кодексу визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності, згідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Спірний виконавчий напис вчинено 28 вересня 2017 року. До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 звернулася з позовом 22 січня 2021 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності з моменту вчинення виконавчого напису.

Однак, матеріали справи містять лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 20.03.2018, вих. № 232/01-16, адресований ОСОБА_1 , яким позивача було повідомлено про те, що 28 вересня 2017 року приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис, зареєстрований за № 20964.

Натомість, ані відповідачем, ані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., суду не надано доказів обізнаності позивача про існування спірного виконавчого напису раніше, ніж 20.03.2018р.

Отже, суд приходить до висновків про те, що позивач ОСОБА_1 довідалася про порушення спірним виконавчим написом свого права в момент отримання від приватного нотаріуса інформації про вчинений ним виконавчий напис, тобто 20.03.2018р.

За наведених обставин, перебіг строку позовної давності почався 20.03.2018, тому позовну заяву суд вважає такою, що подано в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 суми сплаченого нею судового збору у повному розмірі, а саме по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 908,00 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 гривень.

Керуючись ст.2-5, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», як правонаступника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.09.2017р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі № 20964, за яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , та є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 155/18-118-40-2, посвідченим 04.04.2008р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., реєстр. № 1120, для задоволення вимог АТ «Укрсоцбанк» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання умов Кредитного договору № 155/18-116-40 від 04.04.2008, а саме: заборгованість за кредитом – 163 359,72 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 199 628,68 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 908,00 гривень, за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 гривень, а всього 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення виготовлене 28.10.2021 року.

Суддя Л.Г.Шатілова