Ухвала суду № 100716307, 01.11.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21951/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мартинова Олексія Юрійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фіненс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Мартинова О.Ю., звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ "Платінум Фіненс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. реєстраційний № 105133, виданий 07 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ "Платінум Фіненс" заборгованості за кредитним договором 005-17501-300114 від 30 січня 2014 року в розмірі 58 615 грн. 08 коп.

29 жовтня 2021 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову у справі, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 66753427 від 08 вересня 2021 року відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 07 червня 2021 року № 105133 про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ "Платінум Фіненс" заборгованості за кредитним договором 005-17501-300114 від 30 січня 2014 року в розмірі 58 615 грн. 08 коп.

Заяву обґрунтовує тим, що без застосування заходів забезпечення позову виконання рішення у справі буде неможливим. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що предметом спору є виконавчий напис, на підставі якого здійснюється стягнення. Оспорюваний позивачем виконавчий напис вважає незаконним та таким, що порушує його права та вимоги діючого законодавства. Невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Заява передана на розгляд судді 01 листопада 2021 року.

Вивчивши заяву суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Мартинова О.Ю., звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ "Платінум Фіненс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. реєстраційний № 105133, виданий 07 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ "Платінум Фіненс" заборгованості за кредитним договором 005-17501-300114 від 30 січня 2014 року в розмірі 58 615 грн. 08 коп.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту шість частини один статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Порушуючи питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 66753427, що було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 07 червня 2021 року позивач посилається на те, що без застосування таких заходів виконання рішення у справі буде неможливим.

Враховуючи, що позивачем подано до суду позов про визнання виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого проводиться стягнення таким, що не підлягає виконанню, наявні підстави вважати, що стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується боржником, може ускладнити поновлення порушених прав або інтересів позивача у випадку ухвалення рішення на його користь, та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мартинова Олексія Юрійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фіненс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 667534427 від 08 вересня 2021 року, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким Андрієм Андрійовичем на підставі виконавчого напису № 15133, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 07 червня 2021 року.

Ухвалу для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Папроцькому Андрію Андрійовичу (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, буд. 4а/6а, офіс 304).

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01 листопада 2021 року.

Суддя О.О. Першко