Рішення № 100714293, 28.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6210/21

28 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Алексенка С.Л.,

представника відповідача Смільської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 23.11.2004 по 31.12.2011,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 23.11.2004 по 31.12.2011 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням нового страхового стажу з 15.07.2020.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем на підставі поданих ним документів зараховано до страхового стажу 29 років 06 місяців 17 днів та призначено пенсію за віком.

Не погоджуючись із розміром зарахованого страхового стажу, у вересні 2020 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію щодо зарахування до страхового стажу періоду догляду за особою з інвалідністю з 23.11.2004 по 31.12.2011. У відповідь на вказане звернення, 21.09.2020 отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №4580-4705/Б-02/8-1900/20, з якого дізнався, що період з 23.11.2004 по 31.12.2011, протягом якого позивач здійснював догляд за особою з інвалідністю 1 групи, не врахований до його страхового стажу, оскільки у даних персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Отримавши у відповідь на адвокатський запит лист Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №3434/13.8 від 12.08.2021, в якому вказано, що ОСОБА_1 одержував щомісячну компенсаційну виплату по догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 23.11.2004 по 24.10.2018, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про зарахування спірного періоду до страхового стажу.

У відповідь на вказану заяву отримав лист №5317-5391/Б-02/8-1900/21 від 09.09.2021 про те, що страхувальником подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 із розбіжностями у його реєстраційному номері облікової картки платника податків.

При цьому позивач стверджує, що вказані описки у звітних документах не пояснюють відмови відповідача у зарахуванні до його страхового стажу періоду з 23.11.2004 по 31.12.2011, оскільки страхувальником у повній мірі було виконано свій обов`язок по виплаті компенсаційної допомоги, нарахуванні страхових внесків та поданні до органів Пенсійного фонду України індивідуальних відомостей на застраховану особу.

Таким чином, вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 28.10.2021 о 09.30 год.

20.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.25-27), у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує, що з 15.07.2020 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії обчислено із середньомісячного заробітку за періоди роботи за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2020. Страховий стаж становить 29 років 06 місяців 17 днів.

15.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із проханням надати роз`яснення чи враховується період догляду за дитиною з інвалідністю 1 групи підгрупи А до страхового стажу.

У відповідь надіслано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 4580-4705/Б-02/8-1900/20 від 21.09.2020 про те, що догляд за дитиною інвалідом у період з 23.11.2004 по 31.12.2011 не враховано до страхового стажу позивача, оскільки у даних персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.

У вересні 2021 року позивачу на його повторне звернення надіслано лист № 5317-5391/Б-02/8-1900/21 від 09.09.2021, у якому зазначається про причини неврахування періоду догляду за дитиною інвалідом 1 групи з 23.11.2004 по 31.12.2011.

Проведеним аналізом встановлено, що страхувальником Тернопільським міським центром з нарахування і виплати допомоги у період з січня 2005 року по грудень 2012 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Також страхувальником Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради в період з січня по березень 2013 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Одночасно страхувальником Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради з січня 2010 року по червень 2021 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач зазначає, що період з 23.11.2004 по 31.12.2011 буде зараховано до страхового стажу позивача лише після внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб страхувальником, а саме - Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради.

З огляду на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмові у зарахування стажу та проведенні перерахунку пенсії відповідно, тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

21.10.2021 надійшли пояснення на адміністративний позов третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (а.с.39-40), у яких вказано, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , одержував щомісячну компенсаційну виплату по догляду за особою з інвалідністю 1 групи.

Щорічно впродовж 2004-2010 років та щомісячно впродовж 2011 року, Тернопільським міським центром з нарахування та виплати допомог нараховувалися та подавалися до органу Пенсійного фонду України індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_1 .

Окрім того, звернуто увагу, що відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011№ 178, щороку, під час формування бюджетних запитів, передбачаються кошти для сплати єдиного внеску за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього порядку, - Пенсійним фондом України. Тобто Тернопільський міський центр з нарахування та виплати допомог здійснював виключно нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 , а не його перерахунок.

Згідно з рішенням Тернопільської міської ради від 20.12.2012 №6/27/5 «Про ліквідацію комунальної установи Тернопільський міський центр з нарахування і виплати допомог» Тернопільський міський центр з нарахування і виплати допомог ліквідовано. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради не є правонаступником Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомог, тому індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_1 , які в період з 2004 по 2011 роки велися виключно в паперовому варіанті, Управлінню не передавалися.

Також представник третьої особи просив розглядати дану справу за його відсутності.

З огляду на неявку представника третьої особи у судове засідання 28.10.2021 та враховуючи вказане клопотання, розгляд справи проведено за відсутності представника Управління соціальної політики Тернопільської міської ради

Позивач, його представник у судовому засіданні 28.10.2021 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.2021 проти позову заперечила, вважає, що відсутні підстави для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, відтак просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з 15.07.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №7025 від 18.10.2021 ОСОБА_1 одержував компенсаційну виплату по догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 23.11.2004 по 31.10.2018 (а.с.8, 41).

15.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив надати роз`яснення чи враховується період догляду за дитиною з інвалідністю 1 групи підгрупи А до страхового стажу (а.с.28).

У відповідь на своє звернення отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №4580-4705/Б-02/8-1900/20 від 21.09.2020 про те, що догляд за дитиною інвалідом у період з 23.11.2004 по 31.12.2011 не враховано до страхового стажу позивача, оскільки у даних персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків (а.с.10).

28.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій просив повторно перевірити індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною інвалідом 1 групи з 23.11.2004 по 31.12.2011 та здійснити перерахунок пенсії (а.с.29).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №5317-5391/Б-02/8-1900/21 від 09.09.2021 позивача повідомлено, що страхувальником Тернопільським міським центром з нарахування і виплати допомог (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.07.2013 внесено рішення щодо припинення юридичної особи) в період з січня 2005 року по грудень 2012 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Також страхувальником Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради в період з січня по березень 2013 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Одночасно страхувальником Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради з січня 2010 року по червень 2021 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Також вказано, що період з 23.11.2004 по 31.12.2011 буде зараховано до страхового стажу заявника після внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб страхувальником, а саме - Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради (а.с.14).

Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні періоду по догляду за дитиною з інвалідністю 1 групи з 23.11.2004 по 31.12.2011 до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004, передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Так, відповідно до пункту 9 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

У спірний період вказана норма була викладена в іншій редакції у пункті 14 статті 11 Закону №1058-IV, відповідно до якого загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребу постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 (далі - Порядок №558), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги (пункт 5 Порядку №558 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому, як передбачено пунктом 2 статті 14 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9,11 і 12 статті 11 цього Закону.

За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14, 16 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації (частина шоста статті 20 Закону №1058-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На виконання частини шостої статті 20 Закону №1058-IV постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2004 №1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі - Порядок №1092), який, зокрема, визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи.

За змістом пунктів 3, 8 Порядку №1092 обчислення і сплата страхових внесків за вказаних осіб провадиться страхувальниками районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення, допомога або компенсація.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1092 у первісній редакції страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум з їх банківських рахунків на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням цих страхувальників.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №72 виключено пункт 8 та внесено зміни до пункту 7 Порядку №1092, відповідно до нової редакції якого сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України здійснюється за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178 затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі - Порядок №178), пунктом 6 якого закріплено аналогічну правову норму щодо сплати страхових внесків, зокрема, за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи.

Пунктом 8 Порядку №178 встановлено, що щороку, під час формування бюджетних запитів, передбачаються кошти для сплати єдиного внеску за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - Пенсійним фондом України.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому особа, яка здійснює догляд за дитиною-інвалідом, особою з інвалідністю 1 групи підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню за умови отримання нею компенсаційних виплат, з яких здійснюється відрахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що в свою чергу зумовлює виникнення у такої особи страхового стажу.

Страхові внески у спірний період з 23.11.2004 по 31.12.2011 відповідно до вищевказаного механізму мали сплачуватись відповідним органом за рахунок коштів, з яких виплачується компенсація, а у подальшому - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.

За змістом частини шостої статті 21 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що при призначені пенсії позивача з 15.07.2020 не було зараховано до страхового стажу періоду з 23.11.2004 по 31.12.2011 у зв`язку із наявними розбіжностями в індивідуальних відомостях про застраховану особу, що були подані до органу Пенсійного фонду страхувальником - органом, який виплачував компенсацію позивачу.

Так, страхувальником Тернопільським міським центром з нарахування і виплати допомоги в період з січня 2005 року по грудень 2012 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Страхувальником Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради з січня 2010 року подано звіти на застраховану особу ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а в період з січня по березень 2013 року з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с.15-16).

При цьому відповідач не заперечує факту нарахування та сплати страхових внесків за застраховану особу ОСОБА_1 у спірний період з 23.11.2004 по 31.12.2011, а вказує на можливість зарахування до його страхового стажу згаданого періоду після внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб страхувальником - Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради.

Водночас, як вбачається з відповіді Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 12.08.2021 №3434/13.8, наданої на адвокатський запит (а.с.11), ОСОБА_1 одержував щомісячну компенсаційну виплату по догляду за особою з інвалідністю 1 групи, з 23.11.2004 по 24.10.2018. Тернопільським міським центром з нарахування та виплати допомог щорічно впродовж 2004-2010 років та щомісячно продовж 2011 року нараховувалися та подавалися до органів Пенсійного фонду України індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_1 (а.с.12, 31).

Однак, як встановлено судом, подані страхувальником Тернопільським міським центром з нарахування та виплати допомог відомості містили розбіжності у зазначенні реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Суд зауважує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо подання індивідуальних відомостей про застраховану особу до територіального органу Пенсійного фонду.

Така обставина не може бути підставою для не зарахування спірного періоду до страхового стажу.

Пунктами 3, 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 .№10-1 (далі - Положення) передбачено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.

У разі припинення, або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.07.2013 внесено запис №16461110005005662 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Тернопільського міського центру з нарахування та виплати допомог, що унеможливлює подання страхувальником змін до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

За приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 14-1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру. При цьому, на переконання суду, встановлення недостовірності (неповноти) відомостей у реєстрі застрахованих осіб через допущені помилки (описки) не позбавляє органи пенсійного фонду при наявності достатніх та достовірних підтверджуючих документів враховувати інші (дійсні, фактичні) відомості про застрахованих осіб.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивач отримував компенсацію як особа, що здійснювала догляд за особою з інвалідністю 1 групи, у спірний період з 23.11.2004 по 31.12.2011 за нього у порядку, визначеному законодавством, нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що вказує на наявність підстав для зарахування вказаного періоду до його страхового стажу.

Відтак суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком 15.07.2020 до його страхового стажу мав бути включений період з 23.11.2004 по 31.12.2011.

Отже, наявні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 23.11.2004 по 31.12.2011 та зобов`язання відповідача зарахувати до його страхового стажу період з 23.11.2004 по 31.12.2011 та здійснити перерахунок пенсії з 15.07.2020.

З огляду на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №18 від 27.09.2021 (а.с.4).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 23 листопада 2004 року по 31 грудня 2011 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 23 листопада 2004 року по 31 грудня 2011 року та здійснити перерахунок його пенсії з 15 липня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (вулиця Лисенка, 8, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46002, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03195636).

Повний текст рішення складено та підписано 01 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.