Рішення № 100712536, 01.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5703/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просила суд:

-визнати противоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2018 по 31.01.2018;

-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року в сумі 3833,29 грн;

-стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області судові витрати на правничу допомогу у сумі 500,00 грн (а.с.1-11).

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

ОСОБА_1 з 07.11.2015 по 29.08.2019 проходила службу в Головному управлінні Національній поліції в Луганській області. Відповідно до наказу Головного управління Національній поліції в Луганській області від 29.08.2019 №821 о/с її було звільнено з посади заступника начальника управління - начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління Головного управління Національній поліції в Луганській області за ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу), з 29.08.2019, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 24 роки 00 місяців 18 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку в кількості 12 діб. Позивач звернулась за правничою допомогою до адвоката, який 23.09.2021 звернувся з запитом до відповідача, на отримання інформації про нарахування та виплату позивачу сум індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 29.08.2019, і якщо індексація не здійснена, здійснити її нарахування та виплату позивачу. Згідно листа відповідача від 30.09.2021 № 5616/111/22/05-2021, було встановлено, що відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошових доходів за період її служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2018 по 31.01.2018, що підтверджується довідками про доходи від 29.09.2021 № 1193/111/22-2021, від 29.09.2021 № 1194/111/22-2021, наданих відповідачем. У виплаті сум індексації позивача за період служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 відповідачем було відмовлено, мотивуючи тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якою доповнено абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських», та правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейських Національної поліції України з листопада 2015 року по жовтень 2017 року були відсутні. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2018 по 31.01.2018, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду надав відзив від 26.10.2021 №1917/111/28-2021, в якому зазначив, що правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейських Національної поліції України з листопада 2015 року по жовтень 2017 року та січень 2018 були відсутні, тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.36-42).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.29-30).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 30.08.2000 Артемівським РОЛГУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.12-13,14).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_3 від 06.11.2015 (а.с.15).

З витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 29.08.2019 №821 о/с вбачається, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0120635), заступника начальника управління-начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу), з 29.08.2019, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 24 роки 00 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні: 32 роки 07 місяців 10 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 24 роки, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 12 діб, встановивши відсоток премії за серпень 2019 року 27,61 % (а.с.16).

23.09.2021 адвокат позивача звернувся до відповідача з запитом, в якому просив надати інформацію щодо нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 (а.с.18).

Вказаний запит розглянуто відповідачем та надано відповідь від 30.09.2021 №5616/111/22/05-2021, в якому вказано, що підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошових доходів за період з 07.11.2015 по 30.10.2017 відсутні (а.с.19).

Відповідачем до матеріалів справи надані довідки щодо нарахованої та виплаченої індексації за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та в січні 2018 року та про доходи, з яких вбачається, що останній виплату індексації не здійснено за вказані періоди не здійснено (а.с.20,21,49,50,51).

Також, відповідачем надано письмові пояснення від 25.10.2021 №1376/111/22-2021, в якій зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Таким чином, підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 по жовтень 2017 року відсутні (а.с.47).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580 визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно із частинами першою, другою і п`ятою статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України) заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до положень статті 4 Закону № 1282:

індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);

обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);

для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);

підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).

Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою та другою статті 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Статтею 6 Закону № 1282 встановлено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень Закону № 1282 Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1 Порядок № 1078 встановлено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Суд наголошує, що статтею 94 Закону № 580 безпосередньо визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

У зв`язку з чим за спірний період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року та за січень 2018 року стосовно позивача були визначені законом підстави для індексації грошове забезпечення як поліцейського.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що зміни до Порядку № 1078 в частині розповсюдження його дії і на поліцейських були внесені шляхом доповнення абзацу п`ятого пункту 2 після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" є незмістовним, оскільки Порядок № 1078 є підзаконним нормативним актом порівняно з нормами Закону № 580, якими передбачена індексація грошового забезпечення поліцейських. Порядок № 1078 лише деталізує та розвиває норми законів, якими передбачений обов`язок індексувати грошові доходи населення. У зв`язку з чим вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення за період часу з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2018 по 31.01.2018 підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що в силу положень частини другої статті 8 Закону № 1282 за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції, визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.

Відповідно до пункту 11 розділу I вказаного Порядку грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону № 580, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Перевіривши розрахунки ймовірної індексації за вказані періоди сторін, суд погоджується з наведеним розрахунком саме позивача. Відповідачем допущена помилка при розрахунку індексації за грудень 2016 року, оскільки невірно взято розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1450 грн. Так згідно Закону України від 25.12.2015 р. № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» із змінами відповідно до Закону України від 19.05.2016 р. № 1384-VIII з 01.12.2016 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 1600 грн.

Як наслідок, на користь позивача з відповідача необхідно стягнути 3833,29 грн.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області судові витрати на правничу допомогу у сумі 500,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Згідно частин шостої, сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Однак саме з таким клопотанням, як це передбачено діючим законодавством відповідач до суду не звернувся.

Позивачем на підтвердження оплати послуг адвоката надано договір №16 від 22.09.2021 про надання юридичних послуг, додаток №1 до договору про надання юридичних послуг №16 від 22.09.2021, акт №1 від 08.10.2021, квитанція №1 від 08.10.2021 (а.с.24,25,26,27).

Матеріали справи містять договір №16 від 22.09.2021 (далі - Договір) про надання юридичних послуг, укладений між позивачем та адвокатом Пупиніним Олександром Миколайовичем (а.с.24).

Відповідно до пункту 3.1. п.3 Договору за роботу виконану Юристом Клієнт здійснює оплату згідно умов викладених у Додатку №1 до цього Договору, але це не позбавляє Клієнта здійснювати оплату шляхом внесення авансових платежів в розмірі узгодженому Сторонами (а.с.24).

Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг (п.3.2 п.3 Договору).

Відповідно до Акту здачі-приймання наданої правничої допомоги від 08.10.2021 вартість наданих послуг становить: попереднє отримання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, консультація - 100 грн; складання і направлення адвокатського запиту від 23.09.2021 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, збір інформації та документів, аналіз отриманих до запиту матеріалів - 100,00 грн; підготовка процесуального документу по справі (позовна заява) - 300 грн. Всього 500,00 грн (а.с.26).

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції №1 від 08.10.2021 здійснена правнича допомога ОСОБА_1 на підставі Договору про надання юридичних послуг №16 від 22.09.2021 відповідно до Акту №1 здачі-приймання наданої правничої допомоги (а.с.27).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами понесенні судові витрати на правничу допомогу у сумі 500,00 грн, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.

Питання щодо судового збору судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнена.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2018 по 31.01.2018.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області (40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, буд.1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2018 по 31.01.2018 у розмірі 3833 (три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 29 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області (40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, буд.1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова