Ухвала суду № 100712535, 01.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/6303/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Юрченка Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Юрченка Володимира Григоровича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації (далі - відповідач ), в якому просить суд:

- скасувати рішення суб`єкта владних повноважень, а саме рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про скасування посвідки на постійне проживання в України від 29.04.2021 громадянину Республіки Азербайджан - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_1 з закінченням дії 12.08.2021, рішення органу 19831003-08551, орган що видав 4401, як не обґрунтоване та незаконне;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Луганській області прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про обмін посвідки на постійне проживання в України громадянину Республіки Азербайджан - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пункту 1 частини другої Закону України «Про імміграцію», так як він є батьком громадянина України.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано докази про сплату судового збору у вигляді квитанції № 0.0.2246241203.1 від 27.08.2021 у розмірі 908,00 грн.

При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом встановлено, що судовий збір, сплачений за квитанцією № 0.0.2246241203.1 від 27.08.2021 у розмірі 908,00 грн, врахований у справі № 360/4584/21 та у справі № 360/5697/21.

Ухвалою суду від 13.10.2021 у справі № 360/5697/21 позовну повернуто.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Натомість частиною п`ятою статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за повторно подані позови, що раніше залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином судом встановлено, що у справі № 360/6303/21 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.

Крім того, суд зазначає, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час подання первісного позову стаття 6 Закону № 3674-VI передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких має похідний характер.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 – 2270,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, за подання позову позивач повинен сплатити 908,00 гривень.

Недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака “ 84” Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем в якості відповідача визначено Управління Державної міграційної служби України в Луганській області до якого заявлено позовні вимоги.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першою статті 43 КАС України закріплено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статті 43 КАС України).

З системного аналізу наведених норм права слідує, що відповідачем в адміністративній справі можуть бути тільки підприємства, установи та організації як юридичні особи. Відповідачем в адміністративній справі можуть бути суб`єкти владних повноважень як юридичні особи, так і не юридичні особи.

Суд зазначає, що наказом Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 26.03.2020 № 7 “Про затвердження Положень про структурні підрозділи та типового положення про територіальний підрозділ УДМС у Луганській області” (у редакції наказу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.022021 № 5) серед іншого затверджено Типове Положення про територіальний підрозділ Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі – Типове положення). Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 “Загальні положення” Типового положення відповідно до Положення про Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 № 28 (у редакції наказу ДМС від 02.04.2020 № 79), УДМС здійснює свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні підрозділи (далі – територіальний підрозділ УДМС). На територіальний підрозділ УДМС може покладатися виконання окремих завдань за міжрайонним принципом. Територіальний підрозділ УДМС є структурним підрозділом УДМС у Луганській області, включений до штатного розпису Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - УДМС) та йому підпорядковується.

З доданих до позову документів, встановлено, що позивач зверталась із заявою про оформлення та видачу паспорту неповнолітній дитині до Попаснянського відділу УДМС у Луганській області.

Таким чином, у межах спірних правовідносин оформлення і видача громадянам України, які постійно тимчасово проживають в Україні, документів, що посвідчують особу, є повноваженнями Попаснянського відділу УДМС у Луганській області, який є суб`єктом владних повноважень без статусу юридичної особи.

Отже, належним відповідачем у цій справі в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії є як Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, так і Попаснянський відділ УДМС у Луганській області.

На підставі викладеного, представнику позивача необхідно визначитись із колом відповідачів та позовними вимогами щодо кожного.

Крім того, представником позивача зазначено власне і`мя позивача як ОСОБА_1 . Між тим, ним оскаржується рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про скасування посвідки на постійне проживання в України від 29.04.2021 громадянину Республіки Азербайджан - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, представнику позивача необхідно уточнити анкетні дані позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Крім того, суд роз`яснює, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про судовий збір” у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Юрченка Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) днів з дня отримання даної ухвали усунити недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн;

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, уточнивши анкетні дані позивача та конкретизувавши позовні вимоги до кожного з відповідачів, для суду та копії відповідно до кількості сторін.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяТ.В. Смішлива