Рішення № 100710383, 01.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Справа № 160/14912/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Новокиївська» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Новокиївська» (вул. Ланівська, буд. 4, с. Крутеньке, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53511, код ЄДРПОУ 42920701) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 22.07.2021 року №2890550/42920701 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 15.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 15.07.2021 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Новокиївська» датою її подання 15.07.2021 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. При цьому, позивач наголошує, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються і аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання. Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Таким чином, відповідачем-1 не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН. У той же час, форма рішення про реєстрацію або підмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена додатком до Порядку №520, передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано мають бути підкреслені. Всупереч наведеному, в оскарженому рішенні міститься лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані. Крім того, посилання контролюючого органу на наявність розбіжностей між зібраною кількістю ячменю врожаю 2021р. та реалізованою кількістю ячменю врожаю 2021р., в наслідок чого, на думку відповідачів, реалізовано ячменю на 30 тон більше ніж зібрано, не відповідає дійсності враховуючи наступне. Так, згідно звіту №37сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.07.2021р., на який посилаються відповідачі, з 120га зібраної площі, обсяг виробництва ячменю озимого становив 780 тон, однак, відповідачі не взяли до уваги той факт, що звіт подається у місяці, наступним за звітним періодом, тобто звіт складений станом на 01.07.2021р. відображає данні червня 2021р., в той час, як в період з 01.07.2021р. по 15.07.2021р. позивачем також було здійснено збирання врожаю ячменю в наслідок чого відбулось збільшення обсягу виробництва.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/14912/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

20.09.2021 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 1) надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши наступне. ТОВ «Агрофірма Новокиївська» було надано копії первинних документів згідно яких встановлено наступне: відповідно статистичного звіту за формою №37сг у 2021 році зі 120га землі зібрали 780 тон ячменю, а з урахуванням податкової накладної від 15.07.2021 року №5 реалізовано 810 тон ячменю урожаю 2021 року. Невідповідність 30 тон ячменю вражаю 2021 року. Не надано складську квитанцію на 61,33 тони ячменю врожаю 2021 року, переоформленого на покупця ТОВ АТ «Каргіл». Таким чином, ТОВ «Агрофірма Новокиївська» не надано в достатній кількості підтверджуючі документи на підставі яких Комісією можливо було б зробити висновок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 15.07.2021 року №5. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснила перевірку поданих платником податку копій документів. Також, відповідач-1 зазначає, що квитанція не є рішенням податкового органу, а лише підтверджує факт прийняття ПН/РК в електронному вигляді. Крім того, зі змісту квитанції вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також зазначено причину такого зупинення. Отже, податковий орган при направленні квитанції дотримався абз.10 п.201.10 стю201 ПК України та Порядку №1246. Окремо, відповідач 1 зазначає, що адміністративний суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, не ставить своїм завданням підміняти компетентні національні органи.

20.09.2021 року представником Державної податкової служби України (Відповідач 2) надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовної заяви повністю та обґрунтовує свою позицію наступним. Суд, зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийняття такого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань. Розгляд питання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165, покладено саме на Комісію ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідач 2, також, зазначає, що на сьогоднішній день у регіональних комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в тому числі й у комісії, яка діє у складі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, реалізовано технічну можливість при надходженні до ГУ ДПС у Дніпропетровські області судового рішення, яким останнє зобов`язано повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних, - скасувати в ІС «Податковий блок» попереднє рішення комісії на підставі рішення суду та повторно розглянути пакет документів, поданий платником податків з урахуванням висновків суду. Враховуючи викладене, зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області потворно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

20.09.2021 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 1) подано клопотання, у якому просить:

- замінити відповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року замінено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Згідно з частинами 5, 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Новокиївська» належним чином зареєстровано 01.04.2019 року, номер запису 12181020000000623 та перебуває на податковому обліку у Головному управління ДПС у Дніпропетровській області, Томаківської ДПІ (Томаківський р-н).

Основним видом економічної діяльності «Агрофірма Новокиївська» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №5 від 15.07.2021 року на загальну суму 340703,33, у тому числі ПДВ 41840,76 грн, по взаємовідносинам з ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (код ЄДРПОУ 20010397).

В подальшому 19.07.2021 року на електронну адресу позивача надійшла квитанція зі змісту якої видно, що реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Позивачу, також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.07.2021 року позивачем подано повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №5 від 15.07.2021 року, реєстрацію якої зупинено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2890550/42920701 від 22.07.2021 року, яким у реєстрації податкової накладної №5 від 15.07.2021 року відмовлено.

Підставою для прийняття вказаного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийманні-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі «Додаткова інформація» вказано: відповідно статистичного звіту за формою №37сг у 2021 році зі 120га землі зібрали 780 тон ячменю, а з урахуванням податкової накладної від 15.07.2021 року №5 реалізовано 810 тон ячменю урожаю 2021 року. Невідповідність 30 тон ячменю вражаю 2021 року. Не надано складську квитанцію на 61,33 тони ячменю врожаю 2021 року, переоформленого на покупця ТОВ АТ «Каргіл».

Після отримання рішень про відмову реєстрації податкових накладних, 23.07.2021 року позивачем подано скаргу до ДПС України.

Рішенням від 28.07.2021 року №340952/42920701/2 ДПС України у задоволенні вказаної скарги відмовило з тих же підстав, з яких відмовлено в реєстрації відповідної податкової накладної.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Судом встановлено, що між ТОВ «АГРОФІРМА НОВОКИЇВСЬКА» (Постачальник) та ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (Покупець) було укладено договір поставки №2100105913 від 13.07.2021 року, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця фуражний ячмінь врожаю 2021 року українського походження, на умовах «EXW ТОВ «Мирівський елеватор №1», 53540, с.Мирове, вул.Првокзальна, буд.2, згідно Інкотермс 2020 в частині, що не суперечить умовам цього договору.

У відповідності до п.2.1 договору поставки №2100105913 від 13.07.2021 року загальна кількість товару в заліковій вазі складає 61 тона +/- 5%ха вибором покупця.

Пунктом 4.1 договору поставки №2100105913 від 13.07.2021 року визначено, що постачальник передає товар покупцеві в повному обсязі в термін до 20.07.2021 року.

Згідно до вимог п.4.2 договору поставки №2100105913 від 13.07.2021 року на підтвердження передачі товару від постачальника до покупця на зерновому складі постачальника, покупець та зерновий склад підписуються трьохсторонній акт приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця. У разі якщо зерновий склад має доступ до реєстру складських документів на зерно, на підставі трьохсторонній акт приймання-передачі товару зерновий склад видає складські документи на товар на ім`я покупця.

На підтвердження виконання договору поставки №2100105913 від 13.07.2021 року позивачем надано: видаткову накладну №6 від 15.07.2021 року, платіжне доручення №2000060132 від 16.07.2021 року, акт приймання-передавання зерна №189 від 15.07.2021 року, складську квитанцію на зерно №4425 від 15.07.2021 року, серія ББ№543903.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно приписів пункту 201.7 статті 201 ПК Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У випадку якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

За приписами пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

У відповідності до п.1 додатку 1 Порядку №1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналізуючи підставу зупинення реєстрації податкової накладної та надані до суду позивачем документи, суд робить наступний висновок.

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної згідно квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та оскаржуваного рішення контролюючим органом вказано:

- відповідно статистичного звіту за формою №37сг у 2021 році зі 120га землі зібрали 780 тон ячменю, а з урахуванням податкової накладної від 15.07.2021 року №5 реалізовано 810 тон ячменю урожаю 2021 року. Невідповідність 30 тон ячменю вражаю 2021 року. Не надано складську квитанцію на 61,33 тони ячменю врожаю 2021 року, переоформленого на покупця ТОВ АТ «Каргіл».

Отже, під час вирішення спірного питання суду необхідно встановити факт наявності відповідної кількості ячменю на момент його відвантаження позивачем покупцю, а також на момент реєстрації податкової накладної.

Так, у якості підтвердження наявності достатньої кількості ячменю позивачем надано до суду акт-розрахунок №113 датований 15.07.2021 року, у відповідності до даних якого надходження з 22.06.2021 року по 25.06.2021 року склало 812,66 тон.

Однак, у відповідності до статистичного звіту за формою №37сг за червень 2021 року у 2021 році зі 120га землі зібрали 780 тон ячменю. Вказаний звіт відповідно до квитанції №1 подано позивачем 01.07.2021 року.

Таким чином, дані звіту №37сг за червень 2021 року суперечать акту-розрахунку №113 від 15.07.2021 року щодо залишку ячменю в червні 2021 року.

З огляду на той факт, що контролюючий орган під час реєстрації податкової накладної здійснює аналіз на підставі баз даних податкової служби, останній керувався виключно офіційною інформацією та виніс рішення за результатом проведення покладених на нього контролюючих функцій.

Крім того, позивач не надає пояснень щодо наявності розбіжностей в інформації згідно баз даних податкового обліку та інформації наданої у вигляді первинних документів до суду.

Суд також звертає увагу на те, що позивачем не доведено, що станом саме на 15.07.2021 року він мав необхідну кількість ячменю для відвантаження його контрагенту-покупцю.

Зазначене вказує на те, що висновки податкового органу про відповідність господарської операції по податковій накладній від 15.07.2021 року №5 пункту 1 додатку 1 Порядку №1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» знаходять своє підтвердження.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №580/2490/19.

За сукупністю наданих документів та їх аналізу в світлі підстав відмови у реєстрації податкових накладних, суд робить висновок в матеріалах справи містяться належні докази щодо обґрунтованості підстав прийняття оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в той час як позивачем належних доказів на підтвердження своєї позиції до суду не надано.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.07.2021 року №5, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, відмова в задоволенні позовної заяви про визнання неправомірним рішення щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації не призводить до настання наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та у її задоволенні необхідно відмовити.

Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Новокиївська» (вул. Ланівська, буд. 4, с. Крутеньке, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53511, код ЄДРПОУ 42920701) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський