Ухвала суду № 100708542, 01.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9747/20

Провадження № 6/643/389/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 643/9747/20, виданого 11.05.2021 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 643/9747/20, виданого 11.05.2021 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 5161 грн. 85 коп.

Заява обґрунтована тим, що заявник 23.08.2021 отримала постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 66513044 від 13.08.2021 з примусового виконання виконавчого листа № 643/9747/20, виданого 11.05.2021 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 5161 грн. 85 коп. за кредитним договором № 26257019509413 від 15.11.2014, що складається з тіла кредиту – 5000,00 грн., витрат по сплаті судового збору – 161,85 грн. Заявник вважає, що зазначений виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на те, що на виконання приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни перебувало виконавче провадження № 59535142, яке закінчено постановою від 27.08.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» в погашення заборгованості за кредитним договором № 26257019509413 від 15.11.2014 40493,89 грн., на підставі виконавчого напису, вчиненого 19.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною. В рамках вказаного виконавчого провадження з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» були стягнуті грошові кошти в сумі, більшій ніж 5161,85 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № № 26257019509413 від 15.11.2014, укладеним між заявником та АТ «Перший Український міжнародний банк». Враховуючи, що у виконавчому провадженні № 59535142 стягнуті в погашення заборгованості за кредитним договором № 26257019509413 від 15.11.2014, укладеним між заявником та АТ «Перший Український міжнародний банк» в сумі понад 5161,85 грн., то в цій частині зобов`язання заявника перед стягувачем були виконані до відкриття виконавчого провадження № 66513044 за виконавчим листом № 643/9747/20, а отже, виконавчий лист не підлягає виконанню у повному обсязі у зв`язку з відсутністю обов`язку боржника перед стягувачем через його виконання під час примусового виконання в іншому виконавчому провадженні.

До початку судового засідання 01.10.2021 ОСОБА_1 подала до суду заяву про витребування доказів, в якій просить витребувати від приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. відомості про розмір грошових коштів, які фактично стягнуті з ОСОБА_1 на користь стягувача АТ «Перший Український міжнародний банк» у виконавчому провадженні № 59535142, та який виконавчий документ був підставою для його відкриття та про що.

Клопотання обґрунтоване тим, що самостійно отримати зазначені докази вона не має можливості, в постанові про закінчення виконавчого провадження № 59535142 від 27.08.2020 не зазначена сума фактично стягнутих з неї коштів, а на її заяву про надання таких відомостей, що отримана приватним виконавцем 25.08.2021 до теперішнього часу вона відповіді не отримала.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи заяви та клопотання про витребування доказів, матеріали справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи і письмовими доказами, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.07.2020 у справі № 643/6364/20, яке набрало законної сили 10.08.2020, позов ОСОБА_1 до АТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 19.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі № 13711, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» в погашення заборгованості за кредитним договором №26257019509413 від 15 листопада 2014 р. 40493 грн. 89 коп., таким, що не підлягає виконанню.

27.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 59535142 з примусового виконання виконавчого напису № 13711, виданого 19.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 40493 грн. 89 коп., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», з тих підстав, що до офісу приватного виконавця надійшло рішення Московського районного суду м. Харкова № 643/6364/20 від 09.07.2020, відповідно до якого виконавчий напис нотаріуса визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16.12.2020 у справі № 643/9747/20, яке набрало законної сили 18.01.2021, позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №26257019509413 від 15 листопада 2014 року, що складається з тіла кредиту у розмірі 5000 (п`ять тисяч ) гривень, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 161 грн. 85 коп., а всього 5161 грн. 85 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення отримано відповідачем ОСОБА_1 25.12.2020 та не було нею оскаржено.

На підставі рішення суду 11.05.2021 Московським районним судом м. Харкова виданий виконавчий лист № 643/9747/20, та 13.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. відкрито виконавче провадження № 66513044 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5161 грн. 85 коп.

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, відсутнє чітке визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц та від 16.09.2020 р. по справі № 308/6024/14, законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Необхідним для позитивного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є порушення прав боржника видачою виконавчого листа чи його виконанням.

В постанові Верховного Суду від 20.02.2019 р. (справа №2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. Але перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок зазначено в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 р. у справі №308/6024/14.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинна на час видачі виконавчого листа) наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є закінчення виконавчого провадження.

За положеннями статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Натомість законом, а саме пунктами 9, 10 статті 39 ЦПК України передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий лист.

Будь-яких доказів на підтвердження фактичного виконання в повному обсязі рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.12.2020 у справі № 643/9747/20, згідно з виконавчим документом чи повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду боржник ОСОБА_1 суду не надала.

Відомості про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 грошових коштів на виконання виконавчого напису № 13711, виданого 19.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі, в розумінні ст. 76 ЦПК України, не є доказами по справі що розглядається, оскільки не стосуються правовідносин, що склалися в рамках виконання судового рішення від 16.12.2020 у справі № 643/9747/20.

За таких обставин, підстави для задоволення заяви про витребування доказів відсутні.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 06.12.2019 у справі № 910/1531/18, оскільки виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, підстава про стягнення за цим виконавчим написом заборгованості відсутня, а отже вимоги позивача про повернення грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України є обґрунтованими.

Такі ж правові висновки містяться в постанові КГС ВС від 28 січня 2020 р. у справі № 910/16664/18:

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявником невірно обраний спосіб захисту свого права шляхом подання до суду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Права та інтереси заявника підлягають захисту шляхом подання позовної заяви в порядку ст. 1212 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також, що боржник (відповідач) ОСОБА_1 не довела обставини, які можуть бути підставою для визнання виконавчого листа у справі № 643/9747/20, виданого на підставі рішення суду від 16.12.2020, таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що виконавчий лист видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю або частково, а також про наявність інших причин, за яких виконавчий лист може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 83, 223, 247, 260, 432 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 643/9747/20, виданий 11.05.2021 Московським районним судом м. Харкова у справі № 643/9747/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 5161 грн. 85 коп., - відмовити.

Ухвала в частині відмови у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала не підлягає окремому оскарженню.

Суддя Т.В. Поліщук